Корупція? Ні, загроза національній безпеці
Чимало журналістів нарікає на те, що Служба безпеки України засекретила декларації про доходи і майно всього свого складу, включно з керівництвом. І на те, що, скажімо, Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ, не публікує свій штатний розпис в Інтернеті, а на будинку, де розташоване це управління, відсутня вивіска. Я ж вважаю, що це правильно. Надто серйозними справами займається Служба безпеки, і не в останню чергу – її пов’язані з економікою структури, надто великі ризики можуть виникнути, якщо всім (у тому числі й «нехорошим хлопцям», як то кажуть американці) буде відомо, хто яку посаду обіймає, яке звання має, чим займається його сім’я, де він сам живе і на машині з якими номерами їздить на роботу. Такі дані і в мирний час не варто поширювати серед потенційних клієнтів СБУ, особливо серед тих, хто підриває економічну безпеку держави, а у нас же, якщо хтось забув, війна з імперською Росією, хоча й «гібридна», але війна – з усіма наслідками…
Але при цьому – якщо справді втаємничувати діяльність СБУ та її підрозділів – на керівництво Служби та відповідні внутрішні структури, які здійснюють контроль за кадровим складом, лягає навіть не подвійна чи потрійна, а піднесена в енний (і значний!) ступінь відповідальність. Ясна річ, геть усі співробітники Служби не можуть бути «білими та пухнастими», проте повинен постійно працювати ефективний механізм самоочищення СБУ, яка без цього ніколи не стане справді компетентним органом захисту держави.
А тим часом вистачає фактів, які спонукають сумніватися в цьому і мимохіть підтримувати позицію настирливих журналістів, які виконують ту роботу, яку мали б виконувати відповідні структури самої СБУ.
«Люксовий автопарк працівників управління захисту економіки СБУ» - так називається розслідування, проведене нещодавно журналістами добре знаних «Схем» (спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший»). Ціна зафіксованих «Схемами» легковиків, які зупиняться біля будівлі згаданого Головного управління – від 40 до 70 тисяч «зелених», а це якось не корелює навіть із генеральськими зарплатами, не кажучи вже про полковничі та майорські. Можливо, йдеться про конфісковані у кримінальників і надані за низькими цінами офіцерам СБУ автомобілі? Бо ж справді негоже виїздити на оперативні завдання (в тому числі для таємного спостереження чи для зустрічей певного ґатунку) на старезних «Жигулях» чи західному «секонд хенді» з мотором, чи не так? Але поведінка тих персонажів, яких відзняли журналісти «Схем», змушує відкинути такі припущення. Бо ж надто вже по-дріб’язковому відбріхуються, надто не по-чоловічому та не по-офіцерському поводяться ці персонажі…
Утім, можете самостійно переконатися у тому, якою є їхня поведінка, – на YouTube наявне відповідне відео.
До ще сумніших припущень підштовхує реакція СБУ на дії журналістів. «Служба безпеки України здійснює тиск на програму розслідувань «Схеми», спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший», щоб не допустити виходу в ефір програми, яка розслідує корупцію в лавах самого СБУ». Ця репліка редакції «Схем» навряд чи потребує коментаря. Як і слова головного редактора програми Наталки Седлецької: «Служба безпеки України вже вдруге за історію програми СХЕМИ намагається зняти з ефіру сюжет про елітні авто своїх співробітників. Як і у 2015 році, за буквально півтори години до ефіру, коли випуск повністю змонтовано і передано на Перший Суспільний без можливості вносити будь-які зміни в його зміст, ми отримали лист за підписом голови начальника управління взаємодії зі ЗМІ Олени Гітлянської з натяком на кримінальну відповідальність у разі виходу сюжету в ефір.
Що ж такого незаконного, на думку СБУ, зробили наші журналісти? Постояли декілька днів під одіозним «економічним» управлінням СБУ у центрі Києва, адресу якого легко знайти в інтернеті. Це – одне з найбільш «грошових» управлінь СБУ. Підприємці постійно скаржаться, що це управління регулярно «доїть» бізнес під різними приводами. І познімали, на яких машинах щодня приїжджають на роботу його працівники. Діапазон вартості автомобілів працівників цього управління коливається у межах від 30 до 80 тисяч доларів. Зарплата з бюджету – від 8 до 30 тисяч гривень.
Про свої спостереження завчасно за тиждень до ефіру ми повідомили СБУ, щоб отримати коментарі. Натомість, в останній момент перед ефіром отримали лист-погрозу. Що це, як не зловживання поняттям секретності своїх співробітників, дані про яких вже зустрічались раніше у ЗМІ та публічних документах, яких щодня можна зустріти у публічному місці поблизу СБУ? І чи не для того це робиться, щоб спробувати приприховати сумнівний спосіб їхнього заробітку з точки зору закону?»
Навіть у разі, якщо журналісти програми «Схеми» в емоційному запалі щось перебільшують, проблема все одно залишається. Ба більше: у державі, де близько половини всієї економіки перебуває у «затінку», суспільні скандали навколо тих чи інших структур Служби безпеки повинні мати наслідками негайні й ретельні внутрішні розслідування з відповідними наслідками, про що має повідомлятися громадськість. Якщо ж таких розслідувань не буде, якщо не існуватиме прозорості в сфері «автомобілізації» співробітників СБУ (а це одна з тих речей, які видаються у вічі), якщо громадянське суспільство не буде впевнене у надійності та некорумпованості офіцерів спецслужб, то все це матиме небезпечні для держави наслідки. Бо ж ідеться не просто про корупцію – йдеться про першорядне питання національної безпеки. Згадаймо лише, як навесні 2014-го Путін пообіцяв офіцерам у Криму в декілька разів вищу зарплату, ніж вони мали на службі Україні, – і Севастопольське управління СБУ майже у повному складі зрадило присязі… Так, тепер віри Путіну менше, проте за форс-мажорних обставин достатньо купити десяток-другий старших офіцерів спецслужб, щоб улаштувати великі проблеми…
…А от у першій половині 1990-х, коли Служба безпеки України тільки-но організовувалася та ставала на ноги, ні про які ситуації, схожі на нинішні, не йшлося; на автостоянках біля управлінь можна було помітити службові «Волги» та «бюджетні» радянські легковики співробітників. І нічого, якось працювали, протидіяли тодішнім російським підступам і в Криму, і в Києві…
