Не типові вибори в не типовий час
На прикладі Миколаївського регіону
Цьогорічні місцеві вибори були не типовими з усіх боків. По-перше, вибори проходили за новим законодавством, відповідно до якого збільшилася кількість рад, за які голосували виборці, була введена обов’язкова гендерна квота, а також інші зміни у виборчому законодавстві. Все це призвело до значного збільшення терміну реєстрації кандидатів. Якщо говорити про Миколаїв та Миколаївську область – лише за кілька днів до виборів на сайті ЦВК з’явилася інформація про списки кандидатів у депутати різних рівнів.
Не типовими вони стали і з огляду на медійну складову. Так, затримка з реєстрацією кандидатів призвела до того, що, фактично, традиційні медіа Миколаєва та Миколаївської області – газети, радіо, телебачення – не мали змогу розміщати матеріали політичної агітації та політичну рекламу кандидатів майже до останнього тижня передвиборчої кампанії. Чи варто говорити про те, що втратили медіа, з огляду на і так скрутну фінансову ситуацію, пов’язану з загальною економічною кризою, викликаною коронавірусною інфекцією? Традиційні ЗМІ в цьому році «не подихали киснем виборів», а, фактично, тільки побачили з вікна, як проходить «поїзд виборів». В цей же час соціальні мережі та певні Інтернет-ресурси не були обмежені законодавчою базою і по повній розміщали матеріали, які де-факто є політичною рекламою та агітацією. Окремі кандидати взагалі використовували тільки майданчики Фейсбуку та Інстаграму або розповсюджували свої «бойові листки», замість того, щоб розмістити матеріали в друкованих медіа.
Вільно чи ні, національні партійні технологи і штаби не підтримали у важку хвилину кризи українські медіа і, в кращому разі, розміщали партійну політичну рекламу в національних медіа, при цьому регіональні медіа залишилися поза бюджетами. Традиційним шаленим попитом користувалися борди.
Цей симптом дуже небезпечний і може свідчити про те, що хтось знову хоче через економічну залежність «поставити на коліна» і без того залежні регіональні медіа.
Це на прикладі окремо взятого Миколаївського регіону. В інших областях ситуація, можливо, була іншою. Але якщо ні, то, може, варто замислитися над тим, щоб на законодавчому рівні обмежити використання інструментаріїв соціальних мереж, не зрозумілих Інтернет ресурсів, бордів, «бойових листків» під час політичної агітації, або як мінімум поставити їх в такі самі законодавчі рамки, які мають традиційні медіа з усіма їхніми обмеженнями.
Що ж урешті отримали політичні партії та кандидати? На прикладі виборів у Миколаєві, ті, хто не мав сталої партійної історії з довгостроковим високим рівнем прихильників, партійного лідера, який провадить активну політичну діяльність, не відноситься до «хайпових» політичних сил та зробив ставку лише на Інтернет, соціальні мережі та частково на борди – отримали найменші результати. При цьому варто відзначити, що серед лідерів та кандидатів цих партій були досить відомі для миколаївців прізвища колишніх губернаторів, міських голів Миколаєва, голів обласної ради та ін. Чи це є привід для того, щоб політтехнологи та «їхні жертви», тобто самі кандидати, замислилися над цим? – Так, звичайно. Чи є це приводом згадати про те, що не так давно деякі «гарячі голови» пропонували і зовсім заборонити офіційну передвиборчу агітацію та пропаганду? – Так. Фактично, на прикладі місцевих виборів 2020, ми побачили, по-перше, хто буде заробляти на передвиборчих матеріалах, якщо від цього процесу будуть усунені традиційні медіа. По-друге, ми змогли побачити результат таких виборів.
Серед цікавинок цього політичного сезону в Миколаєві – ініціатива Коаліції бізнес-організацій Миколаєва, які виступили з вимогами до кандидатів на посаду міського голови міста Миколаєва та кандидатів у депутати міста Миколаєва щодо покращення умов для ведення бізнесу в Миколаєві, яка була реалізована спільно з Миколаївським пресклубом за підтримки програми CIPE. Частина таких обговорень разом з представниками бізнесів та кандидатами відбувалася в прямому ефірі телеканалу ТАК TV під час ток-шоу «Телевізійний прес клуб з Глібом Головченко». Спочатку бізнес сформував 15 вимог до кандидатів, а після цього кандидати та політичні партії мали змогу публічно приєднатися до Меморандуму та взяти на себе певні зобов’язання в разі їхнього обрання. Фактично, це стало вже галузевим продовженням ініціативи Миколаївського пресклубу десятирічної давнини щодо проведення чесних та прозорих виборів з певними зобов’язаннями кандидатів та партій.
У підсумку хочу зазначити, що, як людина, яка більшу частину свого життя тим чи іншим чином брала участь у процесі виборів, найбільш непідготовлених, найбільш непрофесійних з погляду використання інформаційних можливостей, найбільш непрофесійних з точки зору політичних технологій виборів я ще не бачив.
А поки що спостерігаємо за підрахунком голосів у ТВК та ДВК і чекаємо на перелік кандидатів, які стануть депутатами. Адже від оголошення результатів до отримання мандатів також може бути багато сюрпризів.
Гліб ГОЛОВЧЕНКО, секретар НСЖУ, директор Коледжу преси та телебачення, генеральний продюсер ТК ТАК TV
