ОПЕК+: мряка не розвіялася
Учасники переговорів ОПЕК+ щодо скорочення видобутку нафти після дев'яти годин відеоконференції вирішили продовжити її в п'ятницю, 10 квітня. Вже начебто підготовлену і узгоджену домовленість щодо скорочення видобутку нафти в останню мить зірвала Мексика, відмовившись від квоти скорочення і погоджуючись скоротити видобуток не більше ніж на 100 тис. барелів на добу замість запропонованих їй угодою 400 тис. барелів на наступні два місяці. Міністри країн ОПЕК+ не впевнені, що Мексику вдасться переконати, що ставить угоду під загрозу зриву. Але ж вона здавалася такою близькою! Саудівці навіть почали скуповувати за безцінь нафтогазові компанії інших країн в розрахунку, що їх капіталізація різко зросте після скорочення видобутку і підвищення цін на нафту.
За даними ряду ЗМІ, переважна більшість представників ОПЕК+ в принципі домовилися про скорочення нафтовидобутку на 10 млн. барелів щодня в травні і червні, а також про скорочення з 1 липня на 8 млн. барелів на добу, а з 1 січня наступного року і до квітня 2022 року - на 6 млн. барелів на добу. За умовами угоди, Росія і Саудівська Аравія мають скоротити нафтовидобуток на 2,5 млн. барелів кожна, Ірак на 1,06 млн. барелів, ОАЕ на 0,72 млн. барелів. При цьому деякі експерти висловлюють думку, що, беручи до уваги нинішню тенденцію падіння світової економіки в зв'язку з епідемією коронавирусу, скорочення видобутку на 10 млн. барелів може виявитися недостатнім, щоб підняти ціни до омріяних 40 доларів за барель нафти марки Brent, і що для цього може знадобитися більш глибоке скорочення - на 20 млн. барелів на добу.
Однак на настільки велике скорочення учасники ОПЕК+ піти поки що не ризикують. Тим більше, що ряд країн - найбільших виробників нафти, наприклад, США, Китай і Бразилія, не поспішають приєднатися до глобального скорочення нафтовидобутку. Ні американський, ні китайський, ні бразильський представники в відеоконференції ОРЕК+ не брали участь, хоча запрошення отримали. Дональд Трамп уже заявив, що США і так скоротили видобуток сланцевої нафти через падіння цін, і не збираються брати на себе будь-які довгострокові зобов'язання щодо подальших скорочень. Тим більше, що в Америці в найближчі три місяці все одно очікується зниження видобутку на 4 млн. барелів природним чином, через заповнення нафтосховищ. У найближчі місяці подібне переповнення нафтосховищ очікується по всьому світу, так що нафту, що видобувається, доведеться зберігати прямо в танкерах.
Така ситуація найбільше стимулює держави ОПЕК і їх партнерів якомога швидше домовитися про скорочення нафтовидобутку. Хоча саме США стали ініціаторами непростих переговорів між Росією і Саудівською Аравією - двох найбільших виробників сирої нафти - про скорочення нафтовидобутку, оскільки в адміністрації Трампа, врешті-решт, прийшли до висновку, що в умовах початку світової економічної кризи США більше виграють від збереження експорту своєї сланцевої нафти, ніж від отримання дешевої нафти американською промисловістю. Та й примусити американських виробників скоротити нафтовидобуток адміністрації президента США було б досить важко, якщо взагалі можливо. Справа в тому, що компанії, які видобувають сланцеву і звичайну нафту в Америці, представлені, головним чином, приватним бізнесом, і більшість з них вважає, що примусове скорочення порушує американське антимонопольне законодавство, і напевно оскаржать директиву про скорочення видобутку в судах. А якщо Москва і Ер-Ріяд не домовляться, Вашингтон пригрозив ввести «значні мита» на імпорт вуглеводнів, що дозволить Америці заміщати попередній імпорт нафти власною сланцевою нафтою, і спричинить подальший обвал нафтових цін, причому в довгостроковій перспективі.
Саме така російсько-саудівська домовленість лягла в основу пропонованої угоди. 40 доларів за барель - це саме та ціна, при якій американська сланцева нафта залишається рентабельною, і в той же час при цій ціні був розрахований і залишається збалансованим російський бюджет на 2020 рік. Тим часом, на тлі провалу відеоконференції ОПЕК+ ціна нафти марки Brent, яка зазнала короткочасного зростання при очікуванні укладення угоди про скорочення нафтовидобутку, знову впала нижче 32 доларів за барель і напевно продовжить подальше падіння, якщо запропонована угода по скороченню видобутку не буде в найближчі дні схвалена ОПЕК+.
Думаю, що найближчими днями решті учасників ОПЕК+ все ж вдасться умовити Мексику піти на скорочення видобутку може не на 400, то хоча б на 200 або 300 тис. барелів. Але біда в тому, що ніхто сьогодні не гарантує, що, коли спорожніють нафтосховища, в умовах продовження рецесії падіння нафтових цін не відновиться, навіть за умови, якщо всі країни будуть дотримуватися умов угоди. І тоді ця угода може бути похована завдяки егоїзму окремих держав, тоді нафтові ціни взагалі перейдуть в некероване піке і досягнуть рівня навіть не в 20, а в 10 доларів за барель.
Наразі Росія виглядає такою, що програла в нафтовій війні, яку сама і розв'язала. Цілком ймовірно, Росії все ж доведеться скоротити видобуток на 2,5 млн. барелів на добу, далеко не досягнувши мети, заради якої війна була розв'язана - знищення індустрії сланцевої нафти і газу в США. Більшість компаній цієї галузі поки вціліли, а ось Москві доведеться скоротити нафтовидобуток приблизно на 2 млн. барелів більше, ніж їй пропонував Ер-Ріяд в березні, не кажучи вже про те, що за нинішніх низьких цін на нафту Росії довелося витратити чимало валюти зі своїх резервів, щоб не допустити обвального падіння курсу рубля відносно світових валют. Крім того, Росії доведеться піти на реальне скорочення, тоді як Саудівська Аравія лише повернеться до березневого рівня нафтовидобутку (деякі експерти підозрюють, що реального нарощування видобутку Ер-Ріяд не зробив, а лише викинув на ринок свої запаси). Такою виявилася ціна непомірних амбіцій Володимира Путіна та Ігоря Сечіна. Останнього підозрюють в авторстві «геніального» плану знищення виробництва сланцевої нафти в США, побудованого за принципом - на зло Трампу собі палець відморожу. А в умовах низьких цін на енергоносії російська економіка ризикує вийти з нинішньої кризи пізніше інших і зі значно більшими втратами, як це вже було в 2008-2009 роках. Виходити ж з кризи російська влада, як це вони вже продемонстрували, будуть за рахунок власного населення.
