Припущення щодо розпаду Росії
Анексувавши Крим і розв'язавши війну на Донбасі, Кремль показав, що йому, мовляв, втрачати нічого – на то він і «останній аргумент». Але враховуючи геоекономічні реалії, це більш схоже на розтягнуте у часі державне самогубство, ніж на обґрунтовану віру у свої сили. Брязкаючи перед світом власною зброєю, сьогоднішня Росія поки що не в силі зупинити падіння своєї економіки, по якій продовжують бити знижені ціни на нафту та міжнародні санкції.
Якщо справа дійде до економічного колапсу, практично неминучим виявиться розпад країни на кілька незалежних республік. При такому сценарії буде істотно перемальована політична карта світу, адже на місці нинішньої РФ можуть утворитися принаймні шість незалежних республік.
«ДАЛЕКОСХІДНА РЕСПУБЛІКА»
Це – невигадана назва. Така республіка існувала з 1920 по 1922 роки. У той час назрівала війна між Радянською Росією і Японією, а оскільки більшовикам було не до різанини з японцями, вони вирішили відгородитися від Країни висхідного сонця буфером під назвою «Далекосхідна республіка». Вона, до речі, проголошувалася як демократична з капіталістичним устроєм...
Через пару років Далекий Схід був включений до складу Радянської Росії. Розвал СРСР дав нове дихання сепаратистським настроям у цьому регіоні. Правда, вони були вкрай слабкі та захлинулися ще в 1990-х. Сьогодні послідовниками місцевого сепаратизму вважаються активісти опозиційного до Кремля руху «Далекосхідна альтернатива».
Головні підстави для відділення Далекого Сходу – економічна нерівність між російськими регіонами, зв'язок з азіатським ринком і «республіканське» минуле. «Золото-алмазна» Якутія (57% населення якої складають якути) при розпаді Росії, швидше за все, утворить свою державу.
Таким чином, населення «Далекосхідної республіки» може скласти близько 5 мільйонів чоловік, її столицею стане Хабаровськ, а за територію вона буде більше Аргентини. Ну, а головним союзником «ДВР», судячи з усього, стане сусідній Китай.
«СИБІРСЬКА РЕСПУБЛІКА»
Несправедливий розподіл доходів між регіонами, прив'язка до Азії, а також історичний сепаратизм можуть привести і до відокремлення Сибіру, який займає третину території Росії і де видобувається більша частина російської нафти.
Населення «Сибірської республіки» може скласти 20 мільйонів чоловік, основні претенденти на роль її столиці – Красноярськ, Іркутськ і Новосибірськ, а за територію вона буде в півтора рази більше Індії.
Ймовірно, такі буддистські регіони Сибіру, як Тува і Бурятія заявлять про свої республіканські права. До слова, в Туві, де живе 80% тувинців, останнім часом загострилися відносини між корінними жителями і росіянами, яких там лише 16%. Нещодавно там на одному зі споруджуваних православних храмів з'явився напис: «Росіяни, забирайтеся геть!».
А два роки тому новосибірські активісти спробували провести мітинг «За федералізацію Сибіру». Організувати його не вдалося, місцева влада заборонила цю акцію. Проте, протягом року не вщухали заклики вийти на марш «Досить годувати Москву!».
Історія сибірського сепаратизму сходить до другої половини 19 століття, коли частина місцевої інтелігенції виступала за відділення регіону, боротьбу з імперським устроєм Росії і демократичні права. «Сибірська республіка» існувала в 1918 році, але була ліквідована загальноросійськими силами. Сепаратистські ідеї висувалися в Сибіру і після розпаду СРСР у 1993 році.
«УРАЛЬСЬКА РЕСПУБЛІКА»
У тому ж році на російському Уралі була утворена своя республіка. Правда, проіснувала вона всього чотири місяці. Оточення тодішнього президента Росії Бориса Єльцина виступило проти цієї самодіяльності і домоглося скасування «Уральської республіки». У Кремлі боялися, що якщо регіон з переважно російським населенням отримає республіканський статус, це може призвести до повного розвалу країни.
Урал – ще один великий нафтовидобувний регіон Росії. Не виключено, що при нагоді він увійде до складу «Сибірської республіки». Але якщо на Уралі буде створено свою державу, населення республіки може скласти 12 мільйонів чоловік, її столицею стане Єкатеринбург, а за територію вона буде приблизно, як Мексика.
«ПІВНІЧНО-КАВКАЗЬКА РЕСПУБЛІКА»
Північний Кавказ залишається найбільш вибухонебезпечним регіоном Росії. Сьогодні це в меншій мірі стосується Чечні, де федеральні війська придушували місцевий спротив з 1994 по 2009 року, зазнавши значних втрат. На перший план висунувся Дагестан. Нині там, як ніде по Росії, виділяються радикально-ісламістські настрої.
На Північному Кавказі, крім чеченського і дагестанського, прийнято розрізняти інгуський, осетинський, кабардинський, балкарський, карачаївський і черкеський рухи. Об'єднує їх організація «Кавказький емірат».
Ісламська держава з такою назвою існувала на території Чечні і Дагестану в 1919-1920 роках. А перед цим, у 1918 році, в рамках Радянської Росії була утворена Північно-Кавказька республіка, але прожила вона недовго – всього п'ять місяців.
Якщо в цьому регіоні буде створено єдину державу, судячи з усього, Ставропольський край, де проживає більшість росіян, жити в ньому не захоче і буде шукати новий державний дім разом з Південноросійським округом. В такому випадку населення «Північно-Кавказької республіки» буде близько 8 мільйонів, її столицею, напевно, стане Махачкала, а за територією вона буде трохи більше Португалії.
«ІНГЕРМАНЛАНДІЯ»
Якщо головні підстави сепаратизму на Далекому Сході, у Сибіру та на Уралі регіонально-економічні, на Північному Кавказі – релігійно-етнічні, то в північно-західній частині Росії – ментально-історичні. Нинішня культурна столиця Росії, Санкт-Петербург, згодом може стати столицею «Західноросійської республіки». Її населення може скласти 14 мільйонів чоловік, а за територією вона буде, як дві Туреччини.
Втім, Калінінградській області буде вигідніше приєднатися до Німеччини (до 1946 року Калінінград був німецьким Кенігсбергом), а Карелії – до Фінляндії (в історії цього регіону були періоди, коли він повністю або частково належав фінському державі). Якщо, звісно, німці та фіни цього захочуть.
Ну, а «Західноросійська республіка» може бути названа і по-іншому. Наприклад, «Інгерманландія» – так називається історична і етнокультурна область на північному заході сучасної Росії.
«РОСІЙСЬКА РЕСПУБЛІКА»
Якщо Москві пощастить, то при ймовірному розвалі країни вона збереже контроль над центральним і південним округами країни, а також над Приволзьким регіоном, де також знаходяться великі родовища нафти. Правда, «нафтовий» Татарстан, швидше за все, створить свою державу – подібні спроби робилися там в 1990-х роках.
Таким чином, з федеративної столиці Москва може перетворитися в столицю «Російської республіки», де буде проживати близько 75 мільйонів, а її територія буде в 8 разів менше, ніж сьогоднішньої Росії.
І це вже буде зовсім інша країна...
