Питання про годування
Росія обіцяє своїм громадянам ввести продуктові картки для малозабезпечених. Новина існує на рівні ідеї з 2015 року, але зараз отримала широку рекламу в правлячих колах.- Ми чинимо, як в Америці, - повідомили російські чиновники електорату. Мовляв, за океаном 44 мільйонам громадян щомісяця видають талони на суму 126 доларів кожному. І це не рахуючи Куби, де годують народ талонами досхочу споконвіку. Ось і РФ вирішила зрівнятися з островом Свободи і вільним світом за безкоштовним харчування.
У нашому навколокабмінівському середовищі заява Мінпромторгу теж викликала приємні відгуки. Ура! Дістали їх санкції, - написали лідери офіційних думок у своїх твіттерах і фейсбуках. Виявляється, імпортозаміщенням ситий не будеш, і скільки не закатуй бульдозерами контрабандні помідори, щів лаптем не посьорбаєш.
Ось такі дві діаметрально протилежні радості сталися у верхах харчових ланцюжків воюючих держав. Їх об'єднує не тільки спільний пафос декларацій, а й віддаленість від предмета веселощів, тобто від їжі.
У Росії лукавлять щодо талонів вже не один рік. І дуже самовпевнено кивають на Америку. У США багато років працює Програма додаткової допомоги харчування (SNAP), яка виходить з важливого соціального стандарту: витрати на харчування мають складати не більше 30% бюджетів сімей. Наприклад, якщо сім'я з двох осіб отримує місячний валовий дохід менше $1335, то за програмою SNAP вона може розраховувати на субсидію за відповідною шкалою (див. на сайті SNAP https://www.fns.usda.gov/snap/snap-monthly-benefit-issuance-schedule).
Такий рівень підтримки населення і сільгоспвиробників у пострадянській свідомості можна порівняти лише з комунізмом. Тож якщо будуть талони в Росії, то не багатші, ніж на острові Свободи, щоправда, без сигар.
В Україні теж не завадило б замість передчуття карткової системи в агресивного сусіда подумати про власну програму здоров'я громадян. На комуналку наші люди витрачають значну частину своїх валових доходів (назвемо так, мізерні купки асигнацій), економлячи на їжі і здоров'ї. Це ні для кого не є секретом. Чому ж субсидування газу займає розуми і бюджети, а дотації на їжу поза державною увагою? Про це у нас не прийнято нагадувати в будинках, де ухвалюються рішення, але рано чи пізно потреба змусить. Як казав Махатма Ганді, до голодних людей Бог може являтися тільки хлібом.
