Ресурси і загрози. Про історичну зміну в японському трудовому законодавстві
В умовах глобальних змін не існує «острівців спокою», які щасливо живуть у відповідності зі своїми «столітніми традиціями», немає «тихих заплав», яких ніякі зміни не стосуються. Або ти ризикуєш змінюватися разом зі світом, або тебе поглинає руйнівна криза. І чим раніше ти це зрозумієш, тим вище твої шанси на успіх.
Верхня палата парламенту Японії 161 голосом проти 76 прийняла в суботу закон, вже названий ЗМІ і деякими експертами суперечливим, - про скасування з наступного року заборони на ввезення в країну іноземних робітників. Минулого тижня закон вже був проголосований нижньою палатою.
Аня блокування трибуни, ані штучне затягування процедури, ні навіть внесення депутатами від опозиції проекту резолюції про недовіру прем'єр-міністру Сіндзо Абе не допомогло зупинити голосування поправок до трудового кодексу, які зняли заборону на використання в Японії трудових мігрантів.
Згідно проголосованим поправкам до трудового законодавства, в 2019 в Японію передбачається завезти перші 47,5 тисяч іноземних робочих. Іноземні робітники, які склали іспит на трудову кваліфікацію і мінімальне знання японської зможуть отримати робочі візи на термін до п'яти років без права привезти сім'ю і претендувати на отримання посвідки на постійне місце проживання. Працю іноземних робітників планують використовувати в 14 сферах економіки, зокрема, на будівництві, у муніципальній сфері та готельному бізнесі, в лікарнях і соціальному забезпеченні в якості молодшого медичного персоналу та доглядальниць, на суднобудівних верфях, де нестача робочої сили в старіючій з низькою народжуваністю Японії особливо драматична. Протягом наступних п'яти років кількість іноземних робітників планується довести до 345 тисяч. Однак, за оцінками експертів, в реальності ця кількість буде значно збільшена, беручи до уваги реальні потреби економіки і існуючий досвід найму гастарбайтерів.
Досі іноземних робітників в Японії залучали в обхід існуючих заборон під виглядом технічної допомоги країнам, що розвиваються: з офіційною метою навчання новим методам виробництва і стажування на сучасних підприємствах. При цьому непоодинокими були випадки порушення гастарбайтерами умов контракту, залишення місця роботи і переходу на напів-нелегальне положення. Цьому сприяло те, що до сих пір в Японії не існувало жорстких заходів проти нелегальних мігрантів. Також, не існувало особливого нагляду за умовами праці мігрантів, що сприяло високому рівню травматизму. Наприклад, тільки за останні три роки в Японії загинуло або вчинило самогубство 63 іноземних робітники. Ймовірно, тепер ситуація зміниться.
Таким чином Японія стала останньою з розвинених країн, яка офіційно зняла заборону на використання іноземної робочої сили. До сьогоднішнього дня офіційно в Японії могли працювати тільки унікальні фахівці в області науки, культури, або спорту. За існуючими оцінками, сьогодні в Японії працюють близько 250 тисяч іноземних робітників, залучених за офіційними і напів-неофіційними схемами.
Отже, нинішнє рішення можна назвати історичним, хоча і вимушеним. І справа, мабуть, не тільки і стільки в демографічному тиску, зокрема, в низькій народжуваності, яка вже стала меншою за 1,4 дитини на одну жінку, що призводить до скорочення населення на 400 тисяч на рік, і старіння населення, що призвело до того, що понад 28% населення складають громадяни у віці старше 65 років.
Це в тому числі означає, що одна з найбільш розвинених, автоматизованих і роботизованих, японська економіка також змушена включитися в глобальну конкуренцію за людський ресурс, в тому числі - ресурс трудовий. Таким чином ілюструється та тривіальна думка, що найціннішим ресурсом в сучасному світі є аж ніяк не природні, а людські ресурси. І, наприклад, боротися з людьми за володіння територіями та/або копалинами - безперспективний і згубний шлях.
Це означає також, що глобальна міграція є більшою мірою ресурсом і чинником розвитку, ніж загрозою. Втім, про загрози, з якими доведеться зіткнутися японській державі і суспільству, і про ризики, які сьогодні актуальні для Європи, як раз і попереджають уряд представники опозиції та експерти. На їхню думку, прийнятий сьогодні закон надзвичайно далекий від досконалості і потребує суттєвих доробок, покликаних мінімізувати можливі політичні, економічні та соціальні ризики, пов'язані з майже триразовим збільшенням мігрантів в країні протягом п'яти років.
Втім, схоже, що загроза довгострокової системної кризи, викликаної браком людського ресурсу, виглядає в розумінні урядових аналітиків набагато сильнішою за ризики, пов'язані з адаптацією мігрантів в місцевих громадах. А розуміння глобальних тенденцій підказує напрямок вірного рішення проблеми. І це віддзеркалює, насправді, оптимістичний сценарій глобального розвитку.
