Відповідь на хімічну атаку
Справа з отруєнням Сергія Скрипаля виходить на новий рівень. Можливо, у Москві не очікували такої різкої реакції, ймовірно, в черговий раз презирливо відмахнулися від дій манірної Європи або переоцінили енергетичну залежність від поставок газу, зараз вже не має великого значення.
Перші заходи Лондона у вигляді висилки російських дипломатів і деяке посилення контролю на кордоні викликали в Москві реакцію на кшталт презирства. Злякалися на берегах Темзи і не посміли від слів перейти до справи. Ця інформаційна жуйка була дана електорату напередодні походу на виборчі дільниці і мала зіграти консолідуючу роль. Наскільки вдало, сказати важко, і це вже не так важливо.
Неприємні звістки почали надходити до Білокам'яної якраз тоді, коли там святкували нищівну перемогу і так зване обрання Путіна.
Для початку в Брюсселі на зустрічі міністрів закордонних справ за деякого пом'якшення було ухвалено резолюцію з осудом Росії. Навіть опір московських клієнтів Греції та Угорщини мало допоміг . Більше того, їм довелося підкоритися більшості. В черговий раз продемонстровано, хто важливіший для Афін і Будапешта. Для них вибір завжди за Європою при показній або дійсній фронді.
Далі більше. На зустрічі глав держав британський прем'єр-міністр Тереза Мей представила неспростовні докази експертів із всесвітньо відомого центру в Портон-Дауні. Тут, як то кажуть, крити було нічим і навіть найвідданіші клієнти Москви просто не посміли щось заперечити.
Підтвердженням цьому є послідовне посилення позицій Берліна, Парижа і більшості столиць Євросоюзу. Тепер, як пише лондонська The Times, 20 держав-членів на знак солідарності з Великою Британією готуються вислати російських дипломатів запідозрених у роботі на спецслужби. Справа не в кількості висланих. У кожній країні різна кількість розвідників, які працюють під дипломатичним прикриттям. Важливі принципи.
По-перше. Європа об'єдналася не тільки з солідарності, а й перед обличчям безпосередньої небезпеки. Як то кажуть, дзвіночок, що ріже слух.
По-друге. Виявилося, що перед обличчям такої проблеми, з якою зіткнулася Велика Британія, інші умови, наприклад членства або виходу з Євросоюзу, відступають не на другий, а на найдальший план.
По-третє. Якщо удару у вигляді хімічної атаки завдано проти відносно далекої в географічному відношенні країни з досить потужною армією і промисловим потенціалом, то як можуть почуватися країни на сході континенту в безпосередній близькості від агресора. Сьогодні Велика Британія, завтра будь-яка інша країна і ніхто не може почуватися в безпеці. Треба сказати, що якщо в Москві ставилося завдання налякати Європу, то свого домоглися блискуче.
По-четверте. Вже очевидно, що Сирією розповзання російського втручання в регіоні Середземного моря не обмежиться. Загроза нависає над безпекою постачання газом з Північної Африки країн південної Європи. Зокрема, Іспанії, Португалії, Італії, якоюсь мірою Франції, які менше за інших зав'язані на поставки з Росії. Справа Скрипаля висвітила набагато більше загроз, ніж випливає безпосередньо з самого отруєння. Про це прямо в Брюсселі не йшлося, але малося на думці.
По-п'яте. Висилка дипломатів має символічне значення і підкреслює ізоляцію Москви. Скільки в Кремлі не бадьорилися за пісенькою з відомого мультфільму: «Це дуже добре, що поки нам погано», - насправді наслідки себе чекати не змусять.
По-шосте. Наближається час початку процесу щодо збитого літака рейсу МН17. У Нідерландах, одній з найбільш демократичних країн з давніми традиціями верховенства права, буде розгляд і доказовий пошук винних. У Москві чудово розуміють, куди приведуть сліди і, швидше за все, будуть названі як безпосередні виконавці цього терористичного акту, так і його натхненники. Неважко провести паралель зі справою Скрипаля та що за всім цим відбудеться. Зовні від усього будуть відмахуватися і кричати про всесвітню змову, але суть від цього не зміниться. Тож не дивно, що Нідерланди - серед перших країн, які готуються висилати російських дипломатів. Обвинувальний вердикт суду у справі МН17 додасть аргументів дипломатам із Амстердама.
Досить імовірно, що Вашингтон приєднається до заходів солідарності європейців. Набагато важливіше те, що британським органам передано інформацію американської фінансової розвідки про придбану в Англії нерухомості і вкладах, нажитих непосильною працею, російських чиновників і олігархів.
Як пише британська, а також європейська преса вже ухвалено рішення діяти, спираючись на можливості Unexplained wealth orders (UWO) - Декрет (ордер) на стан неясного (нез'ясовного, незрозумілого) походження. Проте висилкою дипломатів справа не обмежиться, і за UWO нерухомість і вклади будуть не просто заморожувати, а відбирати в англійську казну. Готується британський варіант списку Магнітського, в цьому випадку Скрипаля, та розслідування точно почнуть із його фігурантів.
Кабінет Терези Мей не зупиниться, і вплив на Москву і всіх тих, хто окопався в Англії з числа російських олігархів і чиновників високого рангу, продовжиться з постійним посиленням. У цьому сенсі інформація від американської фінансової розвідки дуже стане в пригоді, хоча у англійців і своїх даних цілком достатньо.
Нинішня ситуація принципово відрізняється від отруєння Литвиненка в 2006 році. Тоді Тереза Мей була міністром внутрішніх справ і доклала максимум зусиль, щоб не дратувати Москву. Тепер Кремль їй відповів у властивій йому манері в надії на повторення. Такого тепер прем'єр точно не пропустить. Друге важливе – внутрішньобританська ситуація. Не дуже вдалий хід переговорів щодо Brexit ґрунтовно послабив позиції глави кабінету як лідера консерваторів. У потилицю дихає міністр закордонних справ Борис Джонсон і висхідна зірка правого крила консерваторів, депутат парламенту Джейкоб Ріс-Могг.
Тереза Мей за визначенням не могла показати слабкість, тим більше в разі, коли через отруєння Скрипаля та його дочки постраждали громадяни королівства і двоє поліцейських. Останнє в будь-якій країні, тим більше у Великій Британії, розглядається як обтяжуюча обставина. До того ж прокремлівська преса намагалася представити Велику Британію як слабку і другорядну європейську державу, до голосу якої ніхто не прислухається. Треба знати англійський характер, щоб розуміти, що таке там не прощають.
Твердість прем'єра принесла плоди. Тереза Мей переживає зліт популярності, і розмови про можливий бунт проти неї в керівництві партії припинилися. Таку ж твердість проявляє з аналогічних причин і міністр закордонних справ Борис Джонсон. Йому негоже відставати в такому питанні від глави кабінету.
Досить складна ситуація у канцлера Ангели Меркель щодо газопроводу «Північний потік-2». В уряді тепер немає таких важковаговиків, як колишній міністр закордонних справ Зігмар Габріель і міністр економіки Бригіта Ципріс - обидва соціал-демократи, які сприятливо ставилися до цього проекту. Ставлення до газопроводу починає змінюватися, хоча його лобісти подвоїли свої зусилля з його просування.
У нинішній ситуації німецький уряд змушений буде рахуватися з новими директивами ЄС і взагалі якось незручно щось затівати або підтримувати московське. Ось чому новини з берегів Шпрее для «Газпрому» теж не дуже втішні.
Уряд має намір «створити в Німеччині інфраструктуру для ЗПГ (зріджений природний газ. - Авт.) у вигляді терміналу в порту Вільгельмсгафена на Північному морі. Додамо до цього прописані плани щодо зниження споживання нафтопродуктів з переходом на електричний автомобільний транспорт і зниження газової генерації на електростанціях. Виникає цілком слушне запитання: для чого при таких планах потрібен «Північний потік-2» і пов'язані з ним проблеми, що надзвичайно загострилися у зв'язку зі справою Скрипаля.
Якщо Німеччина відмовиться від цього газопроводу або значно уріже обсяги прокачування через нього, то це буде дуже сильним ударом по всій кремлівської стратегії і по наповненню російського бюджету. І тоді точно доведеться домовлятися з Україною про транзит.
То чи варто було заради незрозумілих цілей труїти Скрипаля та його дочку, а з ними і британських громадян?
