Вибух у Магнітогорську: халатність чи теракт?
Вибух під'їзду житлового будинку в Магнітогорську, число жертв якого вже досягло 39, що стався 31 грудня, затьмарив святкування Нового Року, хоча президент Володимир Путін не став ні оголошувати загальнонаціональний траур (полетіла б уся святкова розважальна телепрограма), ні змінювати бадьорий текст свого передноворічного звернення. Цього разу, проти звичаю, Володимир Володимирович оперативно прибув до Магнітогорська і на нараді відомств, що беруть участь у ліквідації наслідків вибуху, заявив: «Хочу звернутися до наших громадян. Це в характері нашого народу: незважаючи на свята, звичайно, сьогодні не зайве буде, потрібно згадати і загиблих, і постраждалих. Відзначити про себе, в душі. Тому що це якраз у характері нашого народу». У цьому «не зайве буде... згадати і загиблих, і постраждалих» - весь Путін! Тобто свято скасовувати не варто, але і загиблих треба б згадати (не пом'янути!). Втім, не по-канцелярськи Володимир Володимирович висловлюватися не вміє. Він також протокольно відвідав поранених у лікарні і поклав квіти на місці вибуху, очевидно, пам'ятаючи, що снаряд двічі поспіль в одну воронку не падає.
Відразу ж постало питання, що ж сталося. Офіційна версія свідчить, що це був вибух побутового газу в одній із квартир на другому поверсі над аркою. Альтернативна версія, яка спирається на свідчення тих, хто називає себе очевидцями, стверджує, що це був теракт, оскільки насправді вибух стався у припаркованій під аркою автомашині. Ось, наприклад, які пости зустрічаються в соцмережах: «Ми мешканці будинку 164 по проспекту Карла Маркса! Від самого ранку орудує натовп ФСБшників. Всім жителям будинку заборонили говорити про вибух автомобіля під аркою. Потрібно максимальне поширення! НАС ПІДРИВАЮТЬ!»; «Ось у цій арці стався вибух. Права арка проїзна, під лівою паркують автомобілі, якщо там щось є, то значить будинок підірвали». Є й інші факти, що свідчать на користь версії теракту. Ніхто з очевидців і мешканців підірваного будинку не підтвердив наявність запаху газу, який обов'язково відчувається при вибухах побутового газу, ні до, ні після вибуху. Після вибуху не було пожежі, що неодмінно виникає при вибуху побутового газу, через що під руїнами вдалося знайти кількох уцілілих, включно з 11-місячною дитиною. Несправність газорозподільних мереж виглядає малоймовірною. У березні 2018 року було проведено планове технічне обслуговування газових мереж, а опресовування внутрішньобудинкового газового обладнання в травні показало відповідність до нормативних вимог.
Утім, усі ці перевірки могли проводитися формально, для «галочки». Можна не сумніватися, що тепер у діяльності газовиків у Магнітогорську знайдуть масу недоліків, справжніх і позірних, тому обивателі дивуватимуться, чому будинки в місті щодня не вибухають. Вибух стався о шостій годині ранку - ідеальний час для теракту, коли максимальне число мешканців перебуває в своїх квартирах і ще спить. До того ж справа відбувалася у вихідний день. Малоймовірно, що хтось встав так рано й увімкнув плиту. Також малоймовірно, що якась організація проводила ремонтні роботи на газових мережах, які могли б спровокувати вибух. І останній важливий факт. 1 січня у тому ж Магнітогорську вибухнула маршрутка, теж нібито через газ, і три людини загинули. Правда, маршрутка ніби дійсно працювала на газі, що доводить пожежа, яка виникла в ній після вибуху. Однак залишається невідомо, сталася пожежа через несправність газового обладнання чи стала наслідком вибуху якоїсь міни. Та й новорічна приуроченість обох вибухів свідчить швидше на користь версії терактів.
Мій друг у Фейсбуці Володимир Меліхов, який якраз є фахівцем у галузі газового господарства, через вибух будинку в Магнітогорську висловив здивування, що «вибух газу, який приніс такі руйнування в житловому будинку, абсолютно неможливий, якщо не допущені грубі порушення системи газопостачання будинку, або цей вибух газу спровокований одним з мешканців цього будинку». Але тут ще мало так співпасти, щоб хтось із мешканців не просто захотів звести рахунки з життям за допомогою газу, але і зробив це саме в тій квартирі, яка містилася просто над аркою. І в цьому випадку, як зазначає Меліхов, люди в сусідніх квартирах вочевидь відчули б запах газу. Він також допускає, що вибух міг статися через те, що «газогін був все-таки введений у будинок для вузла обліку, або іншого приєднання якогось устаткування». Але вибух стався над аркою, і ніякого підвалу там не було. Та й не став би ніхто в останній святковий день року проводити ремонтні роботи або приєднувати нове обладнання.
Меліхов також допускає, що «якось «по-лівому» була здійснена несанкціонована врізка газу якоюсь організацією, що міститься на перших поверхах будинку». Але жодної організації в нещасливому під'їзді не було. За словами Меліхова, «інших причин бути просто не може. Газ не може вибухнути з такою силою, щоб вирвати з під'їзду цілий проліт, якщо він прокладений та експлуатується в обладнанні і приміщеннях, обладнаних елементарними, але необхідними приладами безпеки». Цей висновок ще більше зміцнює підозри щодо можливого теракту. Звичайно, російське ЖКГ, включно з його газовою складовою, перебуває далеко не у блискучому стані, зокрема і тому, що гроші, виділені на його реконструкцію, елементарно розкрадаються. Однак жодної конкретної версії на користь вибуху газу в Магнітогорську через халатність в експлуатації газових мереж поки що запропонувати неможливо.
Проти версії теракту говорять тільки два факти. Жодна терористична організація досі не взяла на себе відповідальність за вибухи в Магнітогорську (а найбільш вірогідними підозрюваними представляються ісламські терористи). Але, скажімо, за катастрофу літака Ту-154 Міноборони Росії в Сочі, яка сталася два роки тому, теж у передноворічні дні, якраз у західне Різдво, коли загинув ансамбль імені Александрова, до цього часу ніхто не взяв на себе відповідальність, хоча вона має ще більше ознак теракту, ніж вибухи в Магнітогорську. Другий факт - це сам приїзд Путіна в Магнітогорськ. Відомо, що Володимир Володимирович панічно боїться замахів на своє життя, тому їхати в місто, де свідомо можуть перебувати терористи (в разі, якщо вибух будинку в Магнітогорську дійсно був терактом), - це справжній подвиг. Хоча, можливо, президент вирушив у Магнітогорськ якраз для того, щоб спробувати припинити поширення чуток про теракт. Залишається чекати публікації результату розслідування. Якщо переконливої версії вибуху газу в будинку і в маршрутці представлено не буде, як не представлено досі офіційної версії загибелі Ту-154 в Сочі, то версія теракту стане пріоритетною, хоча владою Росії вона ніколи не буде визнана.
Борис СОКОЛОВ, професор, Москва
