Як ефективно розв’язати проблему «шахедів»?
На жаль, нинішня The New York Times за своїхм рівнем істотно відрізняється (на жаль, не у кращий бік) від «класичної» NYT, яку читала вся освічена Америка, і не лише вона. Справа тут не лише в політичних сюжетах, а й у фаховості журналістів, у вмінні правильно поставити собі запитання та відповісти на них, урахувавши головні обставини, за яких відбувалися події і за яких писалися чи проговорювалися ті чи інші твердження. Відтак – визначити суть справи. Тут ізнову доводиться повторити «на жаль»…
От і зараз: NYT пише, що раніше українські війська використовували зенітні установки і стрілецьку зброю для збиття російських безпілотників-камікадзе (як відомо, іранського виробництва). Оскільки ж росіяни почали здійснювати атаки вночі, українці тепер більше покладаються на ракети, які пускають з бойових літаків і з землі. Офіційні особи стверджують, що Україна неодноразово застосовувала американські ракети класу «земля-повітря», відомі як NASAMS. А це дуже дорогі речі: безпілотники «Шахед-136» відносно дешеві, тоді як комплекс озброєння, що використовується для їхнього знищення, коштує набагато дорожче. Виробництво іранських безпілотників може коштувати $20 тисяч, тоді як вартість запуску однієї з ракет класу «земля-повітря», які використовує Україна, може становити від $140 тис. для радянських С-300 до $500 тис. для NASAMS. Попри це, в українській консалтинговій компанії «Мольфар» наголосили, що витрати на збиття безпілотників слід розглядати в контексті потенційних втрат, оскільки збити безпілотник коштує набагато менше, ніж відремонтувати пошкоджену або зруйновану електростанцію. А ще важливий людський фактор – немає жертв чи вони є. У доповіді від 7 листопада компанія повідомила, що 82% безпілотників були збиті, але з того часу, пише NYT, ця цифра зросла.
Ну то й що? – можуть сказати. Звичайне описання чинної ситуації у системі протиповітряної оборони України на нинішньому етапі бойових дій. Об’єктивні дані та експертні оцінки, нічого більше. Проте чи так усе просто?
Найперше, що викликає здивування: з якою метою порушене питання про високу вартість дій української ППО проти російських дронів іранського виробництва? Щоб поскаржитися американському платнику податків, що українці неправомірно використовують ракети NASAMS ціною півмільйона доларів кожна проти дронів ціною у 20 тисяч доларів? Чи навпаки, щоб наголосити на правомірності такого використання? В останньому випадку потрібно було не просто згадати про високу вартість ремонту пошкодженої електростанцію (про зруйновану мови немає – її треба відбудовувати місяці й місяці); конче потрібно було нагадати читачам, що насуваються звичні для України зимові морози, успішні удари дронів можуть залишити без опалення мільйони городян, а відремонтувати це опалення (якщо доведеться злити воду з системи теплозабезпечення) можна буде не за день і не за два. А такий холодомор матиме наслідком хвороби та смерті великого числа українців. І щоб не допустити цього, американські платники податків мали б змусили уряд подвоїти чи навіть потроїти зусилля задля закриття неба над Україною.
Утім, існує значно дешевший спосіб «утихомирення» ірансько-російських «шахедів». Раніше їх запускали з Криму, тепер – зі східного боку Азовського моря (зрозуміло, чому: Кримський півострів став мішенню атак українських безпілотників). Тактичні ракети ATACMS (Block 1A або Block 4A) рознесли б на друзки пускові установки «шахедів» разом із іранськими «інструкторами» (насправді – бойовими екіпажами). Одна така ракета коштує близько двох з половиною мільйонів доларів, але воно того варте, тривале припинення обстрілів України дронами-камікадзе, чи не так? Інший засіб «утихомирення» - передача українцям двох-трьох десятків багатоцільового літака бразильського виробництва Super Tucano (США замовляли свого часу їх не лише для себе, а й для Афганістану та Нігерії). Літак, поміж іншого, призначений для перехоплення малоформатних повітряних цілей, має два 12,7-мм кулемети і 20-мм гармату, прилад нічного бачення тощо. Такі літаки, особливо в місячні ночі, могли б улаштувати справжнє сафарі на дрони, коли ті перебуватимуть на віддалених дистанціях від цілей. А влітку, коли стане тривалим світловий день, вони – ці невеличкі та порівняно дешеві літаки – зможуть «по-зрячому» атакувати й крилаті ракети, хоча теоретично ті мають дещо більшу швидкість, знов-таки, на підльоті до цілей. У молодості автор цих рядків два роки прослужив на аеродромі Бельбек сержантом авіації ППО, тому дещо знає про всі ці справи, ба, навіть спостерігав, як винищувачі зі своїх гармат збирають над морем крилаті ракети-мішені…
Але це ще не все. Іран розгорнув масове виробництво безпілотників «Шахед-136», не маючи на увазі Україну. Це зараз вона посідає в іранській пропаганді місце одного з головних ворогів радикального ісламу (поряд зі США й Ізраїлем). Призначені ж «шахеди» від початку були для ударів по Ізраїлю й Саудівській Аравії (конкуренту Ірану за домінування в ісламському світі). Наразі Іран фактично проводить випробовування не лише льотних зразків своєї техніки, але й тактики їхнього масового застосування – можна припустити, задля того, щоб однієї ночі сотні дронів-камікадзе завдали удар по саудівських нафтових промислах, чим була би зруйнована економіка цієї держави, а на додачу в глибокій кризі опинився б увесь світ, критично залежний від нафти Перської затоки. Тим більше, що летіти там не дуже далеко – кілька сотень кілометрів через морські простори та пустелею. До Ізраїлю летіти дещо довше, над кількома державами, і рельєф там не такий простий; схоже, саме тому «шахеди» й ганяють над річковими руслами, пагорбами й узвишшями, містами та промисловими об’єктами – фахівці з систем наведення набувають досвід. До речі, це ще одна причина надати Україні тактичні ракети ATACMS, щоб знищити цих досвідчених експертів, офіційно – «інструкторів», щоби вони не становили небезпеку ні для кого…
Загалом же «Шахед-136» - це зброя масового терору та знищення не стільки військових об’єктів, скільки життєво важливої інфраструктури, без якої неможливе нормальне функціонування економіки та соціальної сфери. І потрібно шукати та знаходити найефективніші засоби протидії терору.
