Європейські перегони
Перший тур президентських праймеріз у французьких консерваторів приніс несподівану та переконливу перемогу колишньому прем'єр-міністру Франсуа Фійону. Він набрав 44% голосів, друге місце зайняв діючий мер Бордо Ален Жюппе (28%), який вважався фаворитом. Екс-президент Ніколя Саркозі опинився на третій позиції (21%) і заявив, що йде з політики. Таким чином, до другого туру праймеріз, який відбудеться 27 листопада, вийшли Фійон і Жюппе. Тепер фаворитом вважається Фійон.
Прогнозують, що переможець праймеріз у консерваторів стане й тріумфатором президентських перегонів, попри те, що за опитуваннями поки що лідирує ультраправа Марі Ле Пен. Згідно з результатами дослідження, проведеного Ipsos напередодні праймеріз консерваторів, її підтримали 29% опитаних, вибулого Саркозі - 21%, ліворадикала Жан-Люка Меланшона - 15%. З огляду на небажання багатьох французів бачити на посту президента політика крайніх поглядів, перемогу у другому турі виборів пророкують Фійону або Жюппе. Голосування відбудеться 23 квітня та 7 травня наступного року.
Останнім часом ЗМІ часто цитували заяви Жюппе про Росію, Мінські угоди та Україну, вважаючи його фаворитом праймеріз. Тепер же варто детальніше розглянути, що говорив на цю тему Фійон, котрий, на відміну від Жюппе, відомий лояльним ставленням до Кремля.
«Заходу потрібно сприймати Росію такою, якою вона є»
Про Сирію:
- Поки ми не переходимо до серйозної дискусії з Росією, в найближчій перспективі немає ніякої надії на те, щоб змусити Башара Асада піти для запуску перехідного режиму. Коли мова йшла про боротьбу з нацизмом, ми не вагалися з приводу союзу зі Сталіним. Путін - не Сталін, але сьогодні, попри всі розбіжності, у нас є загальна необхідність загасити пожежу, яка загрожує всьому (Le Monde).
Про санкції проти російської агресії:
- Необхідно скасувати санкції проти Росії якнайшвидше. Це був божевільний жест. Санкції не справили жодного впливу на Росію в області міжнародної політики, вони лише ускладнили відносини з нею. Водночас санкції розорили французьких і європейських фермерів (France 5).
- Росія - неодмінний партнер Європи. До того ж це непередбачувана країна, яка може бути небезпечною, якщо відчуває загрозу, і якщо до неї не відносяться належним чином. Тому я завжди думав, що для Європи було помилкою розглядати Росію як противника і слаборозвиненою країною (dh.be).
Про Мінські домовленості:
- Потрібно повністю дотримуватися Мінських угод. Потрібно залишити зброю, покласти край збройному конфлікту. На це має бути спрямований міжнародний тиск. Потрібно показати всім залученим сторонам, що ці рішення будуть прийняті, і що ми готові вирішити проблему (Sputnik).
- Американці зробили багато помилок з моменту початку цієї кризи, що, з моєї точки зору, не дозволяє їм продовжувати обговорення цієї теми з Росією. Вони зробили з Росії ворога, як за часів холодної війни (Europe 1).
Про Путіна:
- Я сприймаю Росію такою, якою вона є: велика сила, з якою необхідно розмовляти відверто, очі в очі. Що стосується Володимира Путіна, він був прем'єр-міністром, коли я займав цю ж посаду. За чотири роки я мав можливість зустрітися з ним багато разів, і разом ми проводили успішну політику, яка привела зокрема до активізації французько-російських відносин в економіці, досить посередніх в порівнянні з тим, якими б вони могли бути. Путін небезпечний у переговорах, але з ним можна домовитися - я робив це багато разів. І він поважає домовленості. Шкода, що президент Олланд не використовує цю можливість сьогодні (L'Hebdo).
Про можливу «дружбу» між Трампом і Кремлем:
- Я не тільки не боюся цього союзу, а й бажаю його. Я завжди говорив, що Заходу потрібно сприймати Росію такою, якою вона є, тобто як велику країну, з повагою, яку заслуговує велика країна… Американська політика з цієї точки зору була катастрофічною (Le Petit Journal).
Тож з Фійоном на чолі Франції може вийти все складно…
Німецькі перспективи
Тим часом канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що піде на четвертий термін. За її словами, це рішення їй було прийняти непросто. При цьому додала, що якщо приймає якесь рішення, то дотримується його.
Парламентські вибори в Німеччині відбудуться у вересні 2017 року. Згідно з даними опитування, проведеного в листопаді німецькою газетою Bild, 55% німців підтримують обрання Меркель канцлером на четвертий термін. Проти - 39%. За результатами аналогічного опитування, проведеного в серпні 2016 року, пише видання, в її підтримку висловлювалися 50% опитаних, а 42% були проти.
Найбільше за чинного канцлера виступають прихильники Християнського демократичного союзу та Християнського соціального союзу (92%), а також жінки (66%). Черговий термін Меркель на посту глави уряду підтримують 54% прихильників конкуруючої з ХДС-ХСС Соціал-демократичної партії.
Раніше прем'єрські амбіції приписувалися нинішньому міністру закордонних справ Франку Вальтеру Штайнмайеру, проте він прийняв рішення, що буде балотуватися на президентських виборах, які пройдуть у березні наступного року. Його кандидатуру затвердила правляча коаліція (ХДС-ХСС і ВДП).
У свою чергу, Меркель зазначила, що Штайнмаєр - «правильний кандидат у цей час». Його записують в проросійські політики, але на президентській посаді, зрозуміло, він буде набагато менш впливовим у зовнішньополітичних питаннях, ніж Меркель на посаді канцлера.
У передчутті нового випробування
Але хто б не прийшов до влади через рік у Німеччині та через півроку у Франції, і яку б позицію щодо Росії та України ні зайняла нова адміністрація президента США, слід враховувати різні варіанти розвитку подій.
Зокрема, те, що західна підтримка, яка стала за останні 2,5 роки невід'ємною частиною української боротьби за державне існування та цілісність, у найближчому майбутньому може тенденційно втрачати свою єдність і стійкість. І якщо ситуація йтиме в цьому напрямку, нас чекатиме ще одне випробування на незалежність. Можливо, навіть більш доленосне, ніж теперішнє.
