Чергове штрафне коло
Асоціації біатлону США й Чехії бойкотують заключний етап Кубка світу у Тюмені. А українська – ні
У біатлоні за кожний промах на вогневому рубежі спортсмен зобов’язаний пробігти штрафне коло відразу ж після закінчення стрільби. За останній місяць український біатлон заробив уже не одне штрафне коло – у прямому і переносному значенні. Цьогорічні Зимові Олімпійські ігри стали одними з найневдаліших в історії українського біатлону. Та якщо всі незакриті мішені під час Олімпіади так і залишилися в Пхьончхані, то моральні промахи тільки продовжують накопичуватися.
ДЕЖАВЮ ПО-ТЮМЕНСЬКИ
Минулого тижня асоціації біатлону США й Чехії оголосили про бойкот заключного етапу Кубка світу сезону 2017–2018 років, який пройде в російській Тюмені в березні. Своє рішення біатлоністи пояснили недовірою до російської антидопінгової системи. У блозі «Чемпіонат світу в «ОАР» я задавався питанням: чому з такою ініціативою не виступила першою українська збірна? Втім, як продемонстрували останні заяви, Федерація біатлону України навіть не замислювалася над такою ініціативою, прагнучи всіма руками, ногами і лижами таки поїхати до Тюмені. Більше того, це тільки один із чергових доказів безпринципної позиції федерації.
За іронією долі, минулого року українська збірна дійсно не взяла участь у Чемпіонаті Європи в Тюмені. Інформацію про те, що збірна України не поїде на першість Європи через політичні провокації, тоді прокоментував президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак, заявивши, що це брехня та вигадки журналістів. «Ми надалі завжди з задоволенням будемо брати участь у різних змаганнях та навчально-тренувальних зборах на території Росії, і найближчі плани – участь у фіналі Кубка світу в Ханти-Мансійську в березні. У нас дуже дружні відносини з російською командою і вболівальниками з Росії, які підтримують нашу команду. Спорт поза політикою, бойкотувати ми нічого не маємо наміру і закликаємо всіх журналістів писати лише факти, а не свої припущення і домисли», – підкреслив тоді Володимир Бринзак, відзначивши, що головною причиною було те, що чемпіонат проводиться в незручні терміни і туди незручно добиратися через транспортні проблеми.
Аналогічна ситуація виникла зараз. Різниця полягає лише в тому, що цього разу йдеться про етап Кубка світу в Тюмені. Під час інтерв’ю для своєї прес-служби президент федерації пояснив свою позицію: «Тут є суто спортивна і політична складова. Є наказ міністра спорту про те, що на офіційні змагання, що проводяться в Росії, але під егідою міжнародних федерацій, таких як чемпіонати світу та Європи, етапи Кубку світу і, в нашому випадку, Кубку IBU, ми можемо їхати. Але приймати запрошення на участь в комерційних змаганнях, не можемо. Я, як людина, яка відповідає за спорт, вважаю, що ми повинні їхати – заробляти якомога вищі місця в загальному заліку, відстоювати національну квоту. Якщо ми не поїдемо, втратимо квоту – її забере та ж Росія. Але якщо на політичному рівні порахують, що ми не повинні брати участь в цих змаганнях – нехай міністерство приймає рішення, і ми його будемо зобов'язані виконувати».
Зважаючи на нинішню кепську форму української збірної з біатлону, є сумніви, що їй вдасться заробити якомога вищі місця в загальному заліку. Єдине, що вдалося наразі керівництву українського біатлону, – це «заробити» чергове моральне штрафне коло. «Спорт поза політикою» – теза, яку вже десятиліттями намагаються просувати спортсмени та спортивні функціонери, виправдовуючи свої сумнівні рішення. Утім, вона і надалі звучить лицемірно та сприймається іронічно.
ІЗОЛЬОВАНІСТЬ ВІД УКРАЇНСЬКИХ ЗМІ
Ситуація з поїздкою до Тюмені для українського біатлону – це насправді лише черговий прояв давно поставленого діагнозу. У своїй колонці «Чому український біатлон морально деградує» на порталі «Без Табу» спортивний журналіст Іван Вербицький свого часу писав про відсутність проукраїнської позиції і цілковиту ізольованість українського біатлону від вітчизняних ЗМІ: «Зовсім замкнулися жіночки році в 2014-му, у період, коли завершилася Революція Гідності, росіяни анексували Крим і ввели свої війська на Донеччину і Луганщину. Президента Федерації біатлону Володимира Бринзака ці обставини тоді не надто цікавили. Літній збір команди він організував у російській Тюмені. Коли команда звідти повернулася, одна з сестер Семеренко (прим. – українські біатлоністки) на відповідне запитання одного з журналістів безпосередньо в залі для зустрічей аеропорту «Бориспіль» відповіла коротко і красиво: «Нє задрачівайтє».
Українські біатлоністки зникли зі сторінок української преси майже повністю. Їхнє спілкування з вітчизняними ЗМІ обмежується офіційним сайтом Федерації біатлону України. Зате не цуралася біатлоністка Юлія Джима у грудні 2014-го «по-братськи» поспілкуватися з російським пропагандистом Дмітрієм Ґубєрнієвим. І то через півроку після початку війни з Росією, після Іловайської трагедії і збитого російськими «буками» малайзійського «Боїнґа» рейсу MH17».
ЗАБОРОНА НА МІЖНАРОДНІ СПОРТИВНІ ЗМАГАННЯ В РОСІЇ
За чотири роки з моменту початку російсько-української війни немала частина вітчизняного спорту, скована десятилітніми зв’язками з Росією, досі не визначилася зі своєю позицією, наполягаючи, що «спорт поза політикою». Ось така моральна деградація. Як на неї реагувати? Як мінімум тиском ЗМІ та небайдужої частини громадськості.
Етап Кубка світу з біатлону відбудеться в Тюмені 22-25 березня. Чекатимемо на рішення Міністерства спорту, яке поки що не відреагувало (зауважте, що й раніше не реагувало) на ситуацію з позицією керівництва українського біатлону.
Благо, що незабаром українським спортсменам, які сумніватимуться, чи їхати до Росії на змагання, вибір стане робити значно простіше. Ні, це не раптовий прояв здорового глузду і патріотизму. Починаючи з квітня 2018 року, Російська Федерація не зможе на своїй території проводити будь-які міжнародні спортивні змагання. Таке рішення внаслідок продовження допінгового скандалу декілька днів тому ухвалило Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA).
Та слід зауважити, що це стосується лише заявок на нові турніри. Уже затверджені турніри в Росії, на жаль, не скасують, тому і змагання в Тюмені, і чемпіонат світу з футболу в Росії все-таки відбудуться. Також не відберуть у росіян і етап Формули-1, який буде проводитися в Сочі до 2025 року.
Дмитро ПЛАХТА, «День», Львів
