Перейти до основного вмісту

Після матчу

25 березня, 09:31
ФОТО REUTERS

Вчора під час гри нашої збірної з хорватами, слухаючи коментатора та переглядаючи репортажі із Загреба, несподівано зрозуміла, які проблеми України заважають країні перемагати та розвиватися.

1. КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ.

Весь матч коментатор наголошував, що хорватські футболісти грають у європейських топ-клубах, а українці - ні. Навіть я, людина, далека від професійного футболу, знаю, що є концепція команди зірок, а є концепція команди-зірки. Вже не кажучи про те, що нинішній тренер української збірної якраз був тією самою зіркою єврофутболу. Але ж ні, весь матч довелося слухати плач про другорядність українського футболу і велич хорватського. Після матчу футбольний експерт навіть порівняв команду України з "Ланосом", а Хорватії - з "Мерседесом". Зрозуміло, що з таким настроєм країна НІКОЛИ не зможе досягати успіхів. Ніколи. І не тільки в футболі.

2. КОМПЛЕКС НЕОБҐРУНТОВАНОЇ ПЕРЕВАГИ.

Не вперше чую від українських громадян зверхні коментарі щодо Хорватії та її столиці зокрема.
"Яка Хорватія маленька і бідненька! Не те що Україна", "Загреб - це село", - говорять наші співвітчизники і як приклад "міст" наводять Львів, Київ, а як приклад багатства - дорогі авто на наших дорогах.
Мене завжди дивувала ця особливість співгромадян - пишатися розміром та зовнішніми ознаками благополуччя. Але ж Хорватія - член ЄС, НАТО, переможець у війні, її найбільша приватна компанія донедавна демонструвала результати кращі, ніж найбільші приватні компанії України, хорватські зарплати в рази більше українських (вчителів та лікарів - в 10 разів), хорватський ВВП в декілька раз більший, ніж український - в перерахунку на людину, там прекрасні дороги... Але ми чомусь здаємось собі багатими, а вони - бідними.
Поки ми не зрозуміємо, що в сучасному світі означає поняття благополучної, багатої країни, ми не зможемо покращити власне життя. Якщо ми не розуміємо цілі, ми ніколи її не досягнемо.

3. НЕОБІЗНАНІСТЬ.

Коли я думаю про хорватський футбол, я згадую футбольне поле в центрі Старого міста Дубровника. Частина території, де вартість землі є однією з найбільших у Європі, віддана для дитячого стадіону. І цей приклад наочно демонструє різницю в підходах Хорватії та України до розвитку фізкультури та спорту.
Напевно, мало хто в Україні знає, що спорт, саме командний спорт, причому з дитинства - не як бізнес, не як приватна іграшка, не як осередок активістів, а як державна політика - вже декілька сторіч вважається в світі основою для побудови успішної країни. Але ж, напевно, колись треба про це дізнатися.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати