Чоловічий секс
Це не про Гарві Вайнштейна, не про sexual harassment і епідемію викриттів, а взагалі.
Я не відкрию нового, але спробую переформулювати відоме: для чоловіка секс - задоволення, абсолютно необхідне, й інструмент приниження, необхідний ніяк не менше. Задоволення входить у конструкт чоловіка як спосіб підтвердження його панування й існування, а ось про приниження, що доставляє йому не менше задоволення, варто подумати. Зрозуміло, що задоволення від партнера (в гетеросексуальному випадку - жінки) і приниження її ж.
Цей двотактний двигун описується у відомих кожному словах, зокрема у найбільш вживаному, пушкінському - виєбати. Грубу форму багатьох слів, що пояснюють сенс сексу по-російськи (міркувати про це іншою мовою я не наважуся, хоча не думаю, що різниця велика), багаторазово пояснено: дискримінація тіла і тілесного, характерна для архаїчних, традиційних культур, закликає грубість як ширму святенництва.
Та й потім лайка акумулює найбільший запас ніжності: тому під час сексу чоловіки шепочуть партнеру (партнерці, зупинимося на гетеросексуальних відносинах, як найбільш слушних для нашої теми) грубі слова з ніжною, іронічною або емоційно забарвленою інтонацією.
Про особливу енергетику лайок в любові писали ще формалісти. Але навіть для вираження любові до собаки подібне пояснення загалом працює: пестячи собаку (або кішку), ми її ніжно лаємо. Тобто обзиваємо, інтуїтивно розуміючи, що в грубій формі можна акумулювати більший запас любові, і лайка - найбільш зручна посудина для збереження наших почуттів.
Міркувати про задоволення від сексу мало плодотворно: про кохання не говори, про нього все сказано. А ось про приниження партнера, яке є складовою частиною чоловічої сексуальної дії, можна сказати докладніше.
Саме слово виєбати (оттрахать, отфакать, отиметь тощо) має два взаємовиключних сенси, що римуються з чоловічою сексуальністю. Здійснити статевий акт (акт кохання, злягання, інтимного контакту) і принизити, опустити, продемонструвати домінування над партнером.
І не тільки. Вираз: мене Сидоров (начальник) мав сьогодні перед строєм/колегами/знайомими. Дуже часто на додається: публічно, в жопу, в рот (що говорить не про гомосексуальність відносин з Сидоровим, а про силу приниження, завданого їм вашому самолюбству).
Почнемо зі спроби лінгвістичного аналізу. Виєбати - повідомлення про скоєний акт, дію в минулому, про те, що мало місце, але завершилося. Або, навпаки, що планується. Причому в першому випадку виправити нічого не можна, все вже відбулося. Дієслово доконаного виду. А якщо говорити про семантику, то вже в самому цьому дієслові превалює не задоволення, а насильство, приниження. Якщо і задоволення, то як від зґвалтування, мимовільне, нав'язане, вимушене, привнесене. А ось насильство і приниження становлять головну тему інтерпретації дії.
Можна, звичайно, поговорити про необхідність насильства і приниження, причому не в сенсі автора книги «Агресія», коли насильство є природною формою боротьби виду за виживання. Ні, потреба сексуального приниження жінки (на словах, у відгуках, браваді щодо здійснення акту) - це внутрішньовидове насильство, насильство, що використовується чоловіком для підпорядкування жінки, яка, звичайно, становить для чоловіка багатоликий об'єкт.
Об'єкт, абсолютно необхідний не тільки для продовження роду або отримання різного виду послуг і благ, але об'єкт, який традиційною культурою призначений йому для демонстрації домінування в рамках безперервної війни статей.
Багато чого свідчить про те, що чоловік не тільки кохає жінку, але і боїться її. Правильніше сказати: чоловіки люблять жінок і побоюються їх. Тому і піддають її/їх дискримінації з архаїчних часів по самий що не є цивілізований і політкоректний час фемінізму, що набирає силу.
Найлегше це можна побачити в релігійних практиках: в усіх релігіях (всіх?) і всіх конфесіях жінка традиційно піддається демонстративній публічній дискримінації. Вона або взагалі не може перебувати з чоловіком в одному молитовному приміщенні, або відправляється на рівень, що підкреслює її другосортність і меншовартість (приниженість) - скажімо, інший поверх. Їй не можна входити в сакральний простір (вівтар), забороняється займати зарезервовані виключно за чоловіками сакральні посади. Жінка - не чиста, причому тільки тому, що вона жінка. Фіктивний (і дуже зручний) аргумент для підтвердження прав на домінування.
Жінку також традиційно позбавляли і позбавляють цивільних прав, побутових (скажімо, входити в автобус на передні двері і сидіти в першій його половині). А якщо щось і дарується з панського плеча, то ношене, секондхенд другого сорту, що підкреслює приниження.
Причому попри успіхи фемінізму і, здавалося б, прогрес у тих чи інших галузях - це змагання Ахілла з черепахою. Наздогнати неможливо. Або важко.
Страх чоловіка/чоловіків зрозумілий і пояснюваний. Підлегле становище жінки не тільки зручніше, як для плантатора з південних штатів епохи Лінкольна наявність рабів. Так безпечніше і легше зберегти привілеї.
Жінка сьогодні не обов'язково раб, дуже часто вона - раб, який отримав вчора або позавчора свободу від пана, вільновідпущений. Але рабський бекграунд постійно підкреслюється, неважливо, в патріархальній або толерантній формі. Жінка живе, пам'ятаючи про своє колишнє або сьогоднішнє рабство, і забути про це не може, бо їй цього не дозволяють.
Можна повторити, що домінування важливо для чоловіка в економічному і психологічному плані. Як експлуатація та використання жінки в ролі об'єкта для самоствердження.
Я не хочу сказати, що це не значимо або менш значимо, ніж те, про що я скажу нижче. Але багато в чому соціальне, правове, економічне усвідомлення жінки має витік з чоловічої сексуальності. А саме: у зміні стану до і після коїтусу. Ніжність і подяка за співпрацю до і спустошення, байдужість, умиротворення навпіл з роздратуванням після.
Дві сторони цього процесу проявляються, зокрема, у багатьох психофізіологічних аспектах сексуального переживання. До моменту отримання сексуального задоволення і після чоловік має справу з різними жінками. До - прикрашений, відретушований бажанням образ, що неухильно змінюється після: екстрено дурнішає, об'єкт раптово дуріє, в'яне, старіє, перетворюючись на очах з принцеси на жабу.
Що і відбивається в семантиці двох дієслів: єбати (повноцінний, хоча і суперечливий процес, що розвивається як музична фраза від прелюдії до кінцівки з позначкою «крещендо») і виєбати, з якого задоволення і подяка випаровується миттєво, як з перекинутої пляшки молоко. І обертається роздратуванням, жалем про необхідність шукати і залежати «від її сумнівних послуг». Про це писав і пізній Толстой.
Зрозуміло, що соціальне та фізіологічне переплетені, і що первинно - не настільки й важливо: чоловіча сексуальність - як і взагалі рутина - змінюється повільно, якщо змінюється. Причому в цих змінах варто виділяти лицемірство, пристосування до мінливих обставин фемінізованого світу.
Але те, що жінка для чоловіка об'єкт (іноді суб'єкт) у двох іпостасях, до яких якщо не протилежне, то суперечливе ставлення, навряд чи зміниться. На відміну від жіночої сексуальності, яка завжди мала акторську, символічну і конформістську складову підлеглого з великим арсеналом прийомів маніпуляцій, характерних для жертви, чоловіча - більш млява та скроєна з цільного шматка чоловічого егоїзму і страху втратити прерогативи влади. Ввічливість і церемонії періодично вітаються, але не змінюють суті. А то, що в реальності чоловікові часом доводиться підкорятися конкретній жінці, тільки підсилює традиційну образу: чоловік - пан.
