Чому данці так добре знають англійську?
Відповідь ми знайшли на місцевому телебаченні
Початок нового року – завжди доречний момент для того, аби почати змінюватися на краще. «Усе. Починається нове життя, в якому все буде інакше», – кажемо ми, пишучи чималенький перелік амбітних цілей та планів на рік. Один обіцяє собі більше читати. Другий планує нарешті почати займатися спортом. А третій зобов’язується присвятити більше часу вивченню іноземної, наприклад, англійської мови. Чи будуть протягом наступних 365 днів ці плани реалізовані? Це вже зовсім інша історія.
Зараз я хотів би детальніше поговорити про умовного третього персонажа з попереднього абзацу. Того, який обіцяв покращити в новому році свою англійську. У численних міжнародних дослідженнях рівня володіння англійською українці регулярно опиняються серед найгірших знавців цієї мови в Європі. Та виною цьому далеко не лише відсутня у багатьох із нас галочка навпроти пункту «Вивчити/покращити англійську» в переліку планів на рік. Чимало хто такою ціллю навіть не задається. Проблема комплексна. Лежить вона значно глибше і на зовсім іншому рівні. Йдеться і про освітні прогалини в школах та університетах, і загалом про відсутність належної системної позиції в цьому питанні.
РІВЕНЬ ЗНАННЯ АНГЛІЙСЬКОЇ ВПЛИВАЄ НА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ
Чому знання англійської настільки потрібне сучасному українцеві? У ХХІ столітті відповідь на це питання відома кожному. Англійська – мова міжнародного спілкування і науково-технічного прогресу. Сьогодні пункт «знання англійської» у резюме слід розцінювати не як додатковий бонус, а як обов’язковий навик. Втім тут можна і треба говорити не лише про роль іноземної мови для окремого українця, а й для держави в цілому. Дослідженнями доведено, що рівень знання нацією англійської мови безпосередньо пов'язаний з цілою низкою соціально-економічних показників. Рівень життя в країні тим вище, чим більше громадян володіє англійською. Відповідно знання англійської безпосередньо впливає на конкурентоспроможність національної економіки.
В Україні періодично на державному рівні анонсують різноманітні проекти та кампанії із заохочення українців вивчати англійську мову. Ми вже чули від Президента про плани введення в Україні англійської як другої робочої мови. Оголошувався навіть «рік англійської мови», але… Реальність така, що нині серед українців англійською володіє досить-таки невеликий відсоток.
Можливостей для вивчення англійської в Україні насправді просто колосальна кількість. Йдеться і про волонтерські програми та ініціативи, і про онлайн-курси та, зрештою, про численні платні школи та курси англійської. Втім проблема, повторюсь, комплексна. Якщо детально розглядати один лише освітній чинник, то тут одним газетним матеріалом не обійтися.
Тому я вирішив сфокусувати увагу на медійному факторі, який також має немалий вплив у контексті вивчення/знання англійської мови. Переконатися мені в цьому вдалося під час відвідин країни, яка регулярно очолює рейтинги з найкращим рівнем володіння англійською мовою серед неангломовних країн.
90% ДАНЦІВ ВОЛОДІЮТЬ АНГЛІЙСЬКОЮ
Україна та Данія – країни дуже різні. Безумовно, різняться також і наші медійні, зокрема, телевізійні сфери. Наприклад, нині Україна перебуває лише на початку становлення суспільного мовлення. Натомість у Данії вже давно функціонує відразу два суспільні мовники – DR і TV2.
Так, в українського та данського телебачення різні проблеми. В Україні у медійній галузі головне питання в сфері мовної політики полягає в тому, як укріпити позиції української мови, якій доводиться конкурувати з російською. У Данії, де, за офіційними даними, проживає менше 6 мільйонів людей, такої проблеми немає. Натомість тут на телебаченні є деякі мовні особливості, які, на мою думку, було б добре поступово запозичувати українським медійникам.
Отож, у Данії єдиною державною мовою є данська. Також існує кілька мов, якими розмовляють меншини. Йдеться про німецьку, фарерську і гренландську мови. Велика частина данців також вільно володіє англійською мовою. Відповідно до статистики, це близько 90% данців. Це найвищий показник у світі серед країн, де англійська не є державною.
Зі свого досвіду можу запевнити, що володіючи англійською на хорошому розмовному рівні, ви в Данії будете відчувати себе, як риба у воді. Її тут знають всі: в тому числі, й іммігранти, які приїхали сюди працювати.
Чому? Один із варіантів відповіді на це запитання я знайшов, побувавши в офісі суспільного мовника TV2 у Копенгагені. Мовна політика на місцевому телебаченні не передбачає дублювання данською англомовні фільми/серіали/програми. Максимум, що до них можуть додавати, це субтитри данською. Безперечно, це закладає фундамент для того, аби люди змалку вивчали провідну у світі міжнародну мову. Це сприяє як конкурентоздатності на ринку праці, так і мобільності данців.
У данській мовній ситуації є і зворотній бік медалі. Чимало нюансів, наприклад, уже дають про себе знати на книжковому ринку. Кожна шоста книжка, яка продається в Данії, видана англійською. Видавці уже б’ють на сполох, мовляв, скоро друкувати книжки данською буде не вигідно. Як данська влада планує врегулювати це питання – окрема тема. Втім у питанні захисту рідної для данців мови, якою писав великий казкар Ганс Крістіан Андерсен, данські чиновники декларують однозначну і тверду позицію підтримки. Натомість нас більше цікавить, який досвід мовної політики в Данії (і в яких пропорціях) можна було б запозичити для України.
ЩО ВАРТО ЗАПОЗИЧИТИ УКРАЇНІ?
Англійська мова та українські ЗМІ. Лише одиниці вітчизняних медіа продукують/перекладають свій контент іноземними мовами, працюючи «назовні», тобто звертаючись до зарубіжної аудиторії. Також мізерна частка ЗМІ працює у просвітницькому ключі, сприяючи вивченню англійської в Україні.
Газета «День» на цьому поприщі була одною з перших: свій англомовний дайджест «The Day» вона видає ось уже протягом двох десятиліть. Окремо заслуговують на увагу і просвітницькі кампанії. Ще у 2004 році була організована спільна акція «Дня» та Центру «Інтенсив» під гаслом «Вся Україна вчить англійську!». У рамках цього проекту тоді публікувався цикл уроків англійської мови для українців.
Аналізуючи досвід Данії, гадаю, що було б зовсім не зайвим, якби певну частку англомовних фільмів/серіалів/програм на українському телебаченні також транслювали мовою оригіналу, супроводжуючи її лише обов’язковими українськими субтитрами.
Свого часу експеримент із серіалами англійською мовою започаткував телеканал «1+1». Починаючи з жовтня 2015 року, у ніч з п'ятниці на суботу о 00:30 в ефірі «1+1» транслювали англомовні серіали з українськими субтитрами. Першопрохідцем став американський комедійний серіал «The last man on Earth» («Остання людина на Землі»). Цей експеримент відбувався в рамках соціального проекту «Спільна мова». Кожній серії передувала однойменна програма, в якій було подано 9 персональних історій людей різних професій, які ділилися особистим досвідом вивчення іноземної мови, подоланням труднощів під час вивчення та вживання.
Такий спосіб перегляду серіалів є звичною практикою у багатьох європейських країнах і демонструє свою ефективність. Це сприяє не лише розширенню словникового запасу, але й розумінню гумору носіїв мови, а також особливостей їхньої культури.
Пізніше у такому форматі транслювали і культовий серіал «Шерлок Холмс». Для прикладу, «Шерлока» я залюбки дивився англійською на «1+1». Втім згодом «плюси» перестали практикувати такі ефіри.
Позитивна тенденція простежується на дитячих телеканалах, де з часом усе більше уваги приділяють саме навчальним програмам із англійської мови. Однак хотілося б бачити більше експериментів і на центральних каналах, на яких би почали практикувати формати з трансляцією англомовного контенту мовою оригіналу. Це буде, очевидно, корисною та ефективною ініціативою.
Дмитро ПЛАХТА, «День», Львів – Копенгаген – Львів
