«Кальчополі» по-українськи, або про корупцію в нашому футболі
Аналізуємо першу в історії України спецоперацію правоохоронних органів щодо договірних матчів
Київ і вся Україна зараз живе у передчутті великого футбольного свята, яке називається фіналом Ліги чемпіонів. Утім цього тижня для українського футболу була й інша знакова подія, наслідки якої можуть і повинні бути серйозними. Відбулася перша масштабна облава на організаторів договірних футбольних матчів в Україні.
Без сумніву, український футбол хворіє. І недуга ця розпочалося вже давно. Так, після початку війни й з настанням економічної кризи олігархи стали менше витрачати грошей на свої футбольні іграшки. Однак головна проблема українського футболу зародилася значно раніше, поступово руйнуючи та роз’їдаючи його зсередини. Йдеться про так звані матчі з фіксованим результатом – у народі й на трибунах їх називають просто договірними. Їхній сенс зрозумілий – заробити грошей, дуже багато грошей через букмекерські контори.
ЯК БУЛО З ІТАЛІЙСЬКОЮ ФУТБОЛЬНОЮ МАФІЄЮ
На жаль, події договірного характеру мають місце у світі спорту – не тільки в Україні, а й в інших країнах, де поки цю корупційну складову викорінити не вдалося. Для прикладу, неодноразово на веденні нечесної гри попадалася італійська футбольна мафія. Та, схоже, остаточно італійський футбольний чемпіонат, престижний і знаний у Європі, пройшов очищення у 2006 році, коли на Апеннінах прогримів найгучніший корупційний скандал в історії футболу. Його прозвали «Кальчополі», або «Моджигейт» – на честь його головного ідейника та ініціатора Лучано Моджі. Тоді тамтешня поліція викрила у змові команди-учасниці двох вищих дивізіонів чемпіонату Італії. Йшлося про провідні італійські клуби. Записи телефонного прослуховування, які були опубліковані в ЗМІ, показали, що існував тісний зв'язок між керівниками цих клубів та суддями. Команди були звинувачені в купівлі ігор і змові й до них були застосовані санкції. А Лучано Моджі отримав довічну заборону на роботу в італійському футболі.
ЯК Є В УКРАЇНСЬКОМУ ФУТБОЛІ
Боротьба з корупцією у футболі – завдання, яке роками декларують у Федерації футболу України (ФФУ) та в інших компетентних у цьому питанні органах. До цього процесу регулярно залучали іноземних експертів, імена яких красиво виглядали в пресі, проте жодного конкретного результату не було роками. Про договірні матчі всі добре знали, але вважали за краще мовчати і просто приймати правила цієї гри. Минулого року у ФФУ навіть знайшли посаду для керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького.
Як грім серед ясного неба, 22 травня українську громадськість ошелешила масштабна спецоперація, проведена МВС, а конкретно Департаментом захисту економіки Національної поліції України. Відбулося 40 обшуків в 9 областях України. Йдеться про 57 епізодів за участі 328 задіяних осіб. Суми винагороди за потрібний результат – перемогу чи нічию – становили від 30 до 100 тисяч гривень. Ставки робилися у букмекерських конторах Азії.
Загалом, у справах фігурують 35 футбольних клубів. А це, лише задумайтеся, дві третини всіх українських професійних команд. У матеріалах слідства вказуються 5 злочинних груп, серед фігурантів яких є гравці, тренери, арбітри та президенти клубів.
У ЗМІ було продемонстровано затримання арбітра Олександра Солов’яна, а також у відео МВС показано два епізоди передачі хабара адміністратором клубу «Миколаїв» та президентом команди «Суми» цьому самому горе-арбітру. Лише цим клубам наразі було пред’явлено офіційні звинувачення.
До речі, не можу оминути дивної ситуації, яка трапилася ще з одним відомим арбітром Прем’єр-ліги – Євгеном Арановським. Його також обшукали, а наступного дня стало зрозуміло, що він призначений суддею на важливий матч етапу плей-офф між «Чорноморцем» і «Полтавою». ФФУ відреагувала, сказавши, що він не є фігурантом слідства. Мовляв, трапилася помилка і переплутали адресу – насправді у слідства виникли питання виключно до брата арбітра, Віктора Арановського. Погодьтеся, досить дивна ситуація.
Як бачимо, спецоперація пройшла видовищно й ефектно. Та чи ефективно? Чому ніхто не був арештований? Журналісти інтернет-порталу «Футбол 24» відповідають на це питання у матеріалі «Масова облава МВС щодо договірних матчів: що це було і навіщо»: «Одна з головних проблем в розслідуванні футбольної корупції полягає в тому, що вона (футбольна корупція) проходить як легкий злочин в Кримінальному кодексі України (ст. 368-3 та 369-3). За цією статтею дуже важко проводити досить дієві слідчі дії для збирання доказової бази.
Якщо ми хочемо отримати такі ж результати, як в Польщі, Італії або навіть Білорусі, потрібно внести зміни до цих статей, які називають «законом Павелка» (тут вперше була чітко прописана кримінальна відповідальність за організацію та участь у договірних матчах – прим. ред). Мова також про вироки судів, які, як ми знаємо, були до цього часу тільки у вигляді штрафів 8-10 тисяч гривень».
Результатами спецоперації журналісти називають вилучені у потенційних підозрюваних телефони та комп’ютерну техніку. Вміст цієї техніки може допомогти з доказовою базою футбольних злочинів. Також журналісти порталу «Футбол 24» здивовано ставлять питання, чому на карті підозрюваних клубів не було «Маріуполя» та «Вереса», на адресу яких раніше звучали звинувачення в договірних матчах.
Отож, чого чекати далі? Так, спецоперація видається масштабною. Втім у інших сферах в Україні ми вже не раз бачили ефектні антикорупційні облави, які жодного конкретного результату потім не давали.
Цікаво також, чому все це дійство відбулося саме зараз, напередодні фіналу Ліги чемпіонів у Києві. Є версія, мовляв, усе це просто спроба в потрібний час у потрібному світлі показати Європі (і УЄФА зокрема), що в Україні йде безкомпромісна боротьба з корупцією. Чи не загальмують потім ці розслідування? Чи вдасться насправді вилікувати український футбол, який інфікований корупцією та договірними матчами? Будемо спостерігати та аналізувати.
Однак, як позитивний момент слід виділити те, що потрібний меседж все-таки був відправлений. І гравці, і тренери переконалися, що, продовжуючи практикувати договірні матчі, в майбутньому можна стикнутися з великим проблемами. Особисто знаю, що проблема з «договорняками» дуже гостро стоїть на рівні молодіжних команд. Сподіваюся, що в тому числі і молоді гравці винесуть із цієї історії для себе важливий урок: за незаконні дії можуть і повинні карати.
