Хто проти Супрун?
Розповіла мені одна знайома викладачка провінційного медичного вишу таку історію. Роки зо два тому приїхала до них у місто міністерка (чи то пак виконувачка обов’язків) охорони здоров’я Уляна Супрун. Серед багатьох подій було заплановано також і зустріч реформаторки зі студентами, на яку щільними рядами прийшли також місцеві чиновники з медичної сфери (начальники, головні лікарі, завідувачі, заслужені і так далі).
Зустріч пройшла вдало, та задоволеними залишилися не всі. Якщо студенти були в захваті й створили ледь не годинну чергу за автографами й селфі, то поважні лікарі не приховували своєї …зневаги. Не йшлося про критику медичної реформи чи аналіз виступу Уляни Супрун, місцевим гіпократам передусім не сподобався сам вигляд міністерки. Ще довго вони стояли в коридорах і на подвір’ї, коментуючи її зачіску, джинси і наплічник. Обуренню не було меж: хіба може так виглядати жінка-урядовець!
Останньою краплею стало те, що Уляна Супрун відмовилася сідати в якусь розкішну автівку і їхати на обід у люксовий ресторан, як то планувала місцева медична еліта. Тож провінційним лікарям і чиновникам не залишилося нічого іншого, крім як сісти в свої джипи й представницькі автомобілі і роз’їхатися хто куди. І справді, того дня автопарку, що вишикувався перед стінами університету, позаздрив би й економічний саміт у Давосі. Лікарі, які скаржаться на хронічне недофінансування й на всі лади критикують медичну реформу, приїхали на зустріч із міністеркою на машинах, що коштують, мабуть, їхню офіційну зарплатню за все життя.
Тому її й не люблять – бо вона не така, як вони. Справді, як сказала Юлія Тимошенко, яка сама лікується в Німеччині, а на мітинги перед бабцями вдягається в «луївітони»: Супрун – інопланетянка. Чужорідне тіло, яке настільки виділяється з цієї прогнилої системи, що викликає в медичної зграї непідробний жах.
Уляну Супрун не сприймають провінційні медичні світила, бо вона, на їхню думку, має бути багатшою за них і їздити на ще крутіших машинах. Так у їхній свідомості виглядає ієрархія. Міністерка мусить мати свої інтереси у фармацевтичній галузі і підкрадати з держзакупівель, мати пергідрольну завивку, як у Богатирьової, сумочку, як у Тимошенко, і ботоксне обличчя, як у Ганни Герман. Тоді її поважатимуть і сприйматимуть як свою. Тоді їм буде комфортно, бо якщо міністерка краде, то й вони на своїх нижчих щаблях мають повне право збирати мзду за операції, пологи, процедури, аналізи і навіть ліжкомісця для хворих.
Тому ризикну висловити припущення, що критика Уляни Супрун аж ніяк не пов’язана з медичною реформою. Критики не сприймають міністерку просто через те, що вона не така, як вони. Та й справді: хіба може міністерка ходити пішки і з наплічником, якщо простий лікар їздить на джипі? Непорядок!
