Місцеві ради як впливовий центр?
Які в Кропивницькому приймають звернення, щоб продемонструвати свою позицію і вплинути на прийняття того чи іншого рішення
Досить часто місцеві ради не обмежуються власними повноваженнями, а намагаються впливати на політику вищого рівня – регіональну, національну, а то й міжнародну. Ця тенденція набрала сили разом із політичною реформою 2006 року, коли вперше місцеві ради були обрані за партійним принципом.
Відтоді місцеві ради приймають звернення, щоб продемонструвати свою позицію і вплинути на прийняття того чи іншого рішення. Часом це має характер цілеспрямованих і централізованих кампаній, коли партійні центри спускають типові заяви своїм місцевим організаціям, а ті мають організувати їх підтримку, проте останнім часом стала переважати місцева ініціатива. З реформою децентралізації роль місцевого самоврядування в державній політиці суттєво зросла.
Наприклад, Кропивницька міська рада на останньому засіданні сесії розглянула кілька резонансних політичних звернень і до обласної ради, і до органів державної влади національного рівня. З них, за оцінкою експертів Асоціації Політичних Наук, дві заяви варто вважати позитивними, і дві – сумнівними для розвитку міста. Втім, одна з двох сумнівних не була підтримана депутатами.
ПІДТРИМКА ТЕЛЕКАНАЛУ UA:КРОПИВНИЦЬКИЙ
За ініціативою Громадської ради, Кропивницька міськрада ухвалила рішення звернутися до Президента України, Верховної Ради, ПАТ “Національна суспільна телерадіокомпанія України” та Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини зі зверненням підтримки регіонального теле-радіомовлення та виступила проти кодування загальнонаціональних телевізійних каналів.
Так, у зверненні сказано зокрема таке: «Незважаючи на майже стовідсоткове фінансування галузі із державного бюджету, обласні телерадіокомпанії сьогодні опинились в ситуації масового скорочення. Згідно із новою Концепцією регіонального мовлення, передбачається скорочення штату філії на 44%, а також значне скорочення регіонального мовлення. Обласне радіо, якщо вірити київським керівникам Суспільного, матиме лише півтори години ефіру на добу, і лише по буднях. У вихідні регіональне радіо мовчатиме. І, цілком вірогідно, що невдовзі регіональне радіо може взагалі зникнути. Не краща ситуація і у телевізійників. Із квітня 2020 року закривається 2-годинна програма «Ранкова кава». Телевізійний ефірний час для місцевого телебачення буде зменшений до однієї години на добу. Чи можна за одну годину відобразити повноцінну картину соціально-політичного і культурно-освітнього життя області і міста? Вочевидь, що – ні! Регіональне телерадіомовлення має висвітлювати насамперед всі аспекти і галузі життєдіяльності громад регіону!»
ЗАХИСТ ПІДПРИЄМНИЦТВА
Кропивницькі депутати одноголосно підтримали звернення свого колеги – Олександра Цертія - проти внесення до Податкового кодексу України змін, які можуть сприяти розвитку «тіньових» процесів у бізнесі. Проєкт рішення був внесений депутатом за результатами обговорення законодавчих ініціатив щодо ФОПів, організованого Асоціацією Політичних Наук, одним із учасників якого став Цертій.
«Запропоновані зміни фактично нівелюватимуть зміст спрощеної системи оподаткування. Мова у цьому випадку йде про запровадження із 01 жовтня 2020 року обов’язкового використання РРО для деяких груп ФОПів, необхідність робити щоденні контрольні стрічки, застосування попереднього програмування в РРО товарів та послуг, ведення обліку товарних запасів, забезпечення наявності документів, що підтверджують облік і походження товарів, «кешбек» та непомірні штрафні санкції для підприємців. Це може спричинити активний відхід підприємців у тіньову зону економіки», – відзначив Олександр Цертій.
ВІДТЕРМІНУВАННЯ МЕДИЧНОЇ РЕФОРМИ
Депутатка Ганна Ніжнікова ініціювала ухвалення звернення депутатів міської ради до депутатів Кіровоградської обласної ради щодо відтермінування обласною радою розгляду проєкту рішення «Про реорганізацію закладів охорони здоров’я». Цим депутати намагаються зупинити впровадження медичної реформи в місті.
Реорганізація закладів охорони здоров’я на території області передбачає приєднання до комунального некомерційного підприємства "Обласна клінічна психіатрична лікарня Кіровоградської обласної ради" відразу трьох медичних установ: Олександрійського наркологічного диспансеру, Олександрійської психіатричної лікарні та Кіровоградського обласного наркологічного диспансера, з ліквідацією цих закладів на місцях.
«Люди занепокоєні стартом чергового етапу медичної реформи з невирішеною кількістю проблемних питань, які створюють труднощі для реалізації державних гарантій пацієнтів на охорону здоров’я, у тому числі із реформування медичних закладів та скорочення їх мережі. Турбує питання небезпечності закриття психіатричних лікарень як для пацієнтів, так і для їх рідних та соціуму, що може призвести до соціального вибуху у вигляді скоєння соціально-загрозливих дій у суспільстві та зростання смертності серед осіб з розладами психіки і поведінки. Крім того, в умовах запровадження медичної реформи, скорочення мережі закладів охорони здоров’я позбавляє мешканців м. Олександрія самостійно обирати, де їм отримувати спеціальну медичну допомогу, що суперечить принципам, закладеним у медичну реформу», – йдеться у зверненні.
АТАКА НА ВОДОКАНАЛ
За ініціативою депутата Олега Краснокутського міська рада розглянула пропозицію про повернення частки обласного комунального підприємства «Дніпро-Кіровоград» до територіальної власності об’єднаної громади Кропивницького. Це стало чи не найдискусійнішим питанням засідання.
Справа в тому, що у 2012 році міський водоканал об’єднали з водоканалами Знам’янки, Олександрії та Світловодська у єдине обласне комунальне підприємство. Тоді за це рішення голосував і Олег Краснокутський, який на той час був членом фракції «Партії регіонів». Нині він вважає своє тодішнє рішення помилкою.
«Я тоді голосував, і я констатую, це рішення було помилкове. Чому ми тоді голосували за те рішення? Бо нам казали, що можливостей у рамках обласного підприємства буде більше, що тарифи не зростатимуть і буде інвестиційна складова. Цього не сталось. Людина має визнавати свої помилки. І я вважаю, що тоді дійсно зробив помилку», – пояснює депутат.
Андрій Табалов, секретар міськради і однопартієць Краснокутського («Наш край»), нагадав, що у 2012 році був членом «Фронту змін» і спільно з «Батьківщиною» виступав проти об’єднання водоканалів.
Олександр Цертій, який теж був членом «Фронту змін» у 2012-му, а нині очолює фракцію «Батьківщини», висловив протилежну думку, що з ініціативами повернення водоканалу у власність громади поспішати не варто, натомість потрібно оцінити, що втратить і що отримає місто від повернення підприємства, яке це буде бюджетне навантаження.
Позицію Цертія підтримав і міський голова Андрій Райкович (обраний від БПП), який у 2012-му був членом «Народної партії Литвина» і теж підтримував передачу водоканалу області, а у вересні 2019 погрожував розпочати процедуру повернення через пориви труб на місцях прокладання нового асфальту.
«ОКВП «Дніпро – Кіровоград» взяло значний кредит на реконструкцію свого господарства, гарантом якого виступила обласна рада. Тож необхідно зробити фінансовий аналіз. Крім того, потрібно знати технічний стан усіх об’єктів міськводоканалу. Прорахувати, скільки буде коштувати міському бюджету таке рішення. Без такої інформації заяви про повернення майна у власність громади носять виключно політичний характер. Варто також запросити керівника підприємства до сесійної зали, почути від нього звіт про стан і перспективи водоканалу. А тоді вже визначатися з планом наших дій», – наголосив у своєму виступі Андрій Райкович.
В результаті обговорення депутати не підтримали пропозицію Олега Краснокутського і провалили голосування.
