Перейти до основного вмісту
На сайті проводяться технічні роботи. Вибачте за незручності.

Не по-божеськи, але по-імперськи

Валентин ТОРБА, «День»
06 січня, 11:29

Завдяки резонансу в соціальних мережах загалу став відомий ганебний випадок - на Запоріжжі священники УПЦ Московського Патріархату відмовились здійснити священний обряд відспівування дворічної дитини. Мотивація – хлопчик, який загинув за трагічних обставин при самогубстві сусіда, був хрещений УПЦ Київського Патріархату. Люди, які знали родину, запропонували провести флеш-моб – принести до місцевого храму УПЦ МП дитячі ляльки. Акція показова, але за цим обуренням має бути дана відповідна оцінка не лише конкретному приходу і кільком попам. Ситуація набагато глибша і небезпечніша. Невідспіваний хлопчик дав зрозуміти, як представники Москви ставляться до українців, якщо вони «нє братья». І віра тут ні до чого. 

Цинізм ситуації, з одного боку, в тому, що конкретні батюшки конкретної організації показали свій рівень моралі, яка ніяк не стосується християнства, а більше схожа на комплекси та забобони (один з попів МП в телеефірі так і сказав, що боїться відспівувати нехрещених та самогубць, щоб у самого не було проблем з власними дітьми). Істинно віруючі зрештою йдуть не за обрядами в церкву, а до Бога, де шукають і прощення, і примирення, і надії. Ставлення до дитини, як до бездушного тіла показово аморально, адже обряд відспівування насправді психологічно більш потрібен віруючим живим, яким важливо усвідомлювати, що після жахливої смерті, душа малечі буде упокоєна. Це так би мовити моральний аспект. І які б не були переконання батюшок, упокоїти душу людини (тим більше дитини) є їхнім моральним обов'язком. Так би мовити – явити і прощення і Любов, як ключову християнську цінність. 

Але є ще й інший аспект – політичний. Попи УПЦ МП вважають, що хрещення УПЦ КП є неканонічним. Насправді, Москва в особі конкретної організації, спираючись на вірування левового сегменту громадян, безсоромно маніпулює їхніми релігійними уявленнями. Зрозуміти як визначається канонічність церкви вкрай важко так само, як і збагнути чому віковий храм неблагодатний, а інший – побудований кілька років тому за гроші олігарха – благодатний. Залишимо ці нюанси релігієзнавцям. Я ж приведу приклад того, як в Сватовому Луганської області в 1999-му році одні священики МП агітували за Леоніда Кучму, а інші за комуніста Петра Симоненка. Одна моя фанатично віруюча родичка вважала, що після перемоги останнього повісить його портрет разом з іконою (добре хоч не замість). Сам батюшка закликав голосувати за тодішнього Президента. Через 10 років вона ж приносила додому портрети Януковича, які їм святив той же батюшка. Цю картину я описую для того, щоб на конкретному локальному рівні очевидним стало, як наївні уявлення певного прошарку людей використовуються УПЦ МП для абсолютно не божих справ. Цим людям дуже легко навіяти, що УПЦ КП «неканонічна». Каша в їхніх головах зовсім не потребує глибоких пояснень. Так саме як окупант керується логікою вовка «уж виноват ты тем, что хочется мне кушать», так і УПЦ МП просто ігнорує все, що не відповідає її поки що домінуючому становищу.

Не секрет, що УПЦ МП давно асоціюється з шиком іномарок та іншою атрибутикою багатства. Як пояснював настоятель Київсько-Печерської Лаври отець Павло – це все від Бога. Слова ці дуже нагадували висловлення Рамзана Кадирова, який свої шалені статки пояснював не спонсорством (фактично данню) від Кремля, а милістю Аллаха. Кремль дійсно вміє бути щедрим. І величезні храми, які будує УПЦ МП при всіх «подаяниях» прихожан, важко пояснити милістю Христа. Тим більше, враховуючи наявність земних проросійських покровителів на кшталт олігарха Вадима Новінського. Його ставлення до витрат, в тому числі, на побудову храмів УПЦ МП важко пояснити раціональними мотивами. Він дійсно не рахує грошей і весь його бізнес складно співставити з витратами.  Але тема активів і пасивів (джерел) олігархів – це сфера компетенції конкретних органів. Ми ж замислимось - чи не щедрістю Кремля пояснюється боголюбіє Новінського, який відверто симпатизує Москві? І Новінський, з якого генпрокурор Юрій Луценко так і не спромігся зняти депутатську недоторканність, тут може бути лише передаточною ланкою. 

Випадок на Запоріжжі – це кричуща і показова картина того, що собою уявляє по суті своїй російська церква під образом УПЦ МП. Її ж роль в політичній сфері України, як маніпулятора і навіювача вигідних окупанту імперативів, переоцінити важко. Ми не знаємо скільки серед них «чистих душою» батюшок – можливо такі там і є. Але те, що УПЦ МП, яке вважає себе монополістом в релігійному житті українців, є відвертим агентом російського впливу в Україні – доконаний факт. В 2014-му році перед роздачею автоматів в Луганську відбувались «православні ходи», на яких агітували за вторгнення Путіна. Саме попи УПЦ МП виступали перед окупантами біля захопленого Луганського СБУ на моїх очах. Ніхто із керівництва УПЦ МП ніяк не пояснив участь їхніх попів в цих акціях. Всі ж інші формулюють свої відповіді так, як і ті попи, що відмовились відспівати загибле безвинне малятко. Це типова імперська логіка – використовувати будь-які засоби маніпуляції під виглядом «православних вірян» або «вєжлівих людей». І її ціна – не суперечки про обряди, а тисячі і тисячі вбитих.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати