«Оголення» російської культури
Нечасто трапляється, що фільм викликає настільки скандальний ажіотаж ще до виходу на екран, як це сталося з «Матильдою» Олексія Учителя. Колишня «прокурор» Криму, а нині «депутат» Державної Думи РФ від окупованого Криму Наталія Поклонська, яка перетворилася на фанатичну монархістку і гарячу прихильницю останнього російського імператора, звинуватила режисера, людину, до речі, цілком доброчесну і в жодній фрондіщодо існуючого в Росії режиму не помічену, в блюзнірстві. Адже Микола II і його сім'я Російською православною церквою прославляються як «страстотерпціу сонмі новомучеників і сповідників Російських». А тут режисер на святого спокусився, взяв за сюжет любовні відносини цесаревича Миколи і балерини Матильди Кшесинської. Виходить, як не крути, що у святого мученика був дошлюбний секс. Поклонська і православні фанатики домагаються заборони фільму, якого вони не бачили, і судять про нього з тексту сценарію і трейлеру. Поклонська намагається створити Учителю «жовте життя». Вона вже неодноразово зверталася до Генпрокуратури з проханням перевірити картину на предмет образи почуттів віруючих. А в кінці травня ініціювала запити з проханням перевірити витрати бюджетних коштів, виділених на виробництво «Матильди».
Є, втім, і люди, готові до деяких компромісів щодо фільму Учителя. Ось, наприклад, Павло Пожигайло, голова Громадської ради при Міністерстві культури Росії. Його пасаж щодо «Матильди» такий хороший, що заслуговує бути процитований повністю: «Я б зробив це кіно глибшим, і щоб було менше спецефектів. Скоротив би «голлівудські» сцени, яких там забагато. Наприклад, спіритичні сеанси в царській родині, прикутий до стільця Данило Козловський (грає офіцера, графа Воронцова. - Б.С.), якого доктор лікує зануренням під воду і досліджує якийсь німецький вчений, сцени у ліжку, голі груди балерини. Сергій Бондарчук так не знімав, Андрій Тарковський теж. Делікатності, властивої російській культурі, тут не вистачає. Якби йшлося ще про Олександра II, а тут все-таки святий. Не треба цього робити... Там дві години фільму - це любовні пристрасті, парафії, яскраві сцени з Матильдою. У людей запитання: а хіба це найголовніше в історії Миколи Олександровича Романова? І лише останні три хвилини фільму - про царя без Матильди. А далі в титрах написано, що більше 20 років вони з імператрицею жили у щасливому шлюбі, у них було п'ятеро дітей, і в 1918 році вони були вбиті більшовиками». Тут, до речі, виникає, ще одна інтрига. Пожигайло запевняє, що Учитель під час розмови після закритого показу в червні обіцяв переробити трейлер до фільму, але не саме кіно, так як воно вже змонтовано. А ось режисер категорично заявляє, що закриті покази фільму «Матильда» не організовувалися. Кому вірити?
Що Учитель вважав за краще обмежитися любовною історією Миколи і Матильди, а не лізти в нетрі революційних подій, цілком зрозуміло. Хоча фільм начебто знятий до ювілею революції 1917 року, і в «Матильді», і в інших ювілейних заходах і творах власне революції вважають за краще по можливості не торкатися через занадто небезпечні політичні аналогій із сучасною Росією. А от щодо того, що метри, до яких Пожигайло відносить Бондарчука-старшого і Тарковського, оголену жіночу натуру не знімали, Павло Анатолійович відверто пересмикує. В останньому фільмі Бондарчука, серіалі «Тихий Дон», оголені жіночі груди цілком собі присутні. Що ж стосується Тарковського, то його «Андрій Рубльов» (авторська назва - «Пристрасті за Андрієм») взагалі вважався класикою радянського «оголення». Та й в інших його картинах оголена жіноча натура присутня, зокрема в останньому фільмі Тарковського «Жертвоприношення». І нічого, світ від цього не перекинувся, і ніхто ні Тарковського, ні Бондарчука вирізати «оголення» з уже готових фільмів не вимагав. За що ж Учителю така немилість? Чи російська православна цензура, якої офіційно немає, суворіша за радянську?А ось режисер Сергій Алієв вже знімає «анти-Матильду» - документальний фільм «Брехня «Матильди», щоб спростувати «наклеп» на адресу царя-страстотерпця. Фільм він розраховує показати на федеральних каналах, щоправда, дуже сумніваюся, що йому дадуть прайм-тайм. Сам Алієв зізнається: «Я людина військова, була можливість почитати архіви в Москві. Там з'ясував, що імператор не був ні кривавим, ні слабохарактерним. Учитель назнімав брехню на брехні». Ну, припустімо, роман Миколи з Матильдою для сучасників, які близько стояли до царської родини і театрального світу, секретом не був. Деякі з них навіть підозрювали, що цей роман продовжився і після того, як Микола одружився зОлександрою, і допускали, що імператор міг бути батьком єдиного сина Матильди. Втім, все це - тільки чутки, і, судячи з усього, Олексій Учитель на їхній слизький ґрунт у своєму фільмі вважає за краще не ставати. Та й права на художній вимисел у режисера ще ніхто не відбирав.
Щодо тогож, що прізвисько Кривавий Миколі II дали недарма, сумніватися не доводиться. Його царювання почалося з Ходинської катастрофи, коли в ході тисняви під час коронаційних урочистостей загинули майже 1400 осіб. Потім була безславна російсько-японська війна з десятками тисяч загиблих росіян. Потім «криваванеділя», під час якої війська розстріляли до 200 осіб беззбройних робітників і членів їхніх сімей, що спровокувало Першу російську революцію. Її придушення теж було досить кровопролитним і зовсім не сприяло підвищенню репутації царя в очах народу. Ну а потім грянула Перша світова війна, в якій загинуло понад два мільйони російських підданих.
Зрозуміло, особиста відповідальність і вина Миколи II у всіх цих трагічних подіях різна. Але треба пам'ятати, що він був самодержцем, а отже, перш за все відповідав за все те, що відбувалося в імперії і з імперією. Тому народ і вважав його Кривавим. А вже у винуватості царя за «кривавунеділю» сумніватися не доводиться. Навіть якщо Микола і не віддавав наказів про розстріл робітників, він згодом ніяк не засудив і не покарав творців цієї трагедії. Погодьмося, що канонізація людини з таким послужним списком виглядає досить дивно. Але РПЦ це не бентежить.
