Ріко Ярий – авантюрист, шпигун, розкольник
Великі часи дають історії великих людей. І не обов’язково ці люди мають бути високоморальними – трапляється й навпаки, коли симпатію і співпереживання в нас викликають відверті негідники, авантюристи й шпигуни відразу кількох ворожих між собою розвідок. Кимось таким був Ріко Ярий – українець з вибору. Або, чесніше кажучи, з розрахунку.
Такі життєві історії завжди мене надихають, викликають захоплений подив і навіть певну заздрість. Не йдеться про геройство чи видатні заслуги – тут симпатичні передусім повороти долі, просто не віриться, що одна людина за земне життя встигла здійснити стільки взаємно заперечних речей. У руки проситься кінокамера, адже такі долі мають ставати фільмовими блокбастерами – в тому числі й для того, щоб у цікавий і захоплюючий спосіб розказувати українцям перипетії нашої історії. Думаю, історію Ріко Ярого перевершує своєю карколомністю тільки життєвий шлях Вільґельма фон Габсбурґа, відомого як Василь Вишиваний. Зрештою, цілком можливо, що вони були знайомі.
Отож, як і належить справжнім шпигунам, навіть місце народження Ріка Ярого викликає сумніви. Він говорив про Ряшів (сьогодні – Польща), але в тридцятих роках спеціальний агент німецьких спецслужб, відряджений шукати минуле Ріка, привіз своїм командирам тільки твердження, що їх водять за ніс, бо церковні й міські метричні книги містять плутані й – імовірно – сфальсифіковані записи. Сам Ріко, справжнє ім’я якого було Ріхард, говорив про чесько-німецьке коріння, натомість більшість дослідників вважає його сім’ю угорсько-єврейською. Так чи сяк, а волею чи то долі, чи то розрахунку, Ярий ввійшов в українську історію. Спочатку як військовий часів Першої світової війни, потім як доброволець Української Галицької Армії, а закінчив військову кар’єру у званні полковника.
Розмах його діяльності вражає: працював на англійську розвідку, був співробітником німецьких спецслужб, агентом Польщі, виконував найважливіші доручення ОУН і – ця сторінка біографії не підтверджена, але правдоподібна – працював на совєтську розвідувальну машину. А крім цього, любив життя й намагався ним тішитися – і робив це в специфічний, авантюрний спосіб. Зі своєю майбутньою дружиною, єврейкою Рейзель (також знаною як Ельза, Ольга, саме вона була агенткою СРСР, завербувавши пізніше й свого чоловіка) познайомився в Ужгороді, де обоє переховувалися від наслідків українсько-польської війни. Спалахнула любов, а грошей на весілля не було. Тож винахідливий Ріко продав наліво військову амуніцію й коней, що належали залишкам батальйонів українських націоналістів, і відгуляв весілля. Його зловили й судили (перед тим був засуджений Петлюрою за зраду до смертної кари, але втік у Закарпаття).
Пізніше гроші й далі керували ним – одна з теорій каже, що це саме Ріко Ярий підмовив Степана Бандеру до розколу в ОУН. А все через те, що у Коновальця, а потім і в Мельника були фінансові претензії до Ярого, а подати звіт він відмовлявся. Бандеру Ярий знав віддавна, адже ще на початку 30-х років тренував його у вишкільних таборах, організованих і фінансованих німецьким Абвером. На дрібниці він не розмінювався, і після афери з кіньми займався вже лише проектами планетарного масштабу. Наприклад, організував на Далекому Сході Маньчжурську Січ – саме для цього співпрацював з Японією, навіть був призначений послом відродженої Української Держави в Токіо (але не зміг туди дістатися).
Решту життя дожив на власній віллі під Віднем, гроші на яку заробив аферами з фінансами українських націоналістів (мав ще вілли у передмістях Берліна й у Каринтії). Сучасники розповідають, що навіть у цивільному одязі він тримався, як військовий. А німецькою говорив краще, ніж українською. Шпигун п’яти розвідок, діяч українського Відродження. Так чи сяк, а понад двадцять років він воював і плів інтриги не тільки у власних, а й в інтересах України. Негідник і авантюрист, але до біса симпатичний. Герої переважно саме такими й бувають.
