Спека і безпека
Статистика свідчить, що більшість жертв надзвичайних ситуацій спричинена не впливом негативних факторів, а помилковими вчинками людей, основаними на хибних рішеннях в кризових умовах.
Тобто, зрозуміло, що спекотно, важко, «здоровий глузд» намагається швидко підказати рятівну манеру поведінки, але це не привід робити помилки, які врешті можуть призвести до фатальних наслідків.
Навіть ризикуючи здатися занудою, зазначу, що, наприклад, «бахнути холодного пивка» у 35 градусну спеку – це, м’яко кажучи, не вихід, а шлях в нікуди, в кращому випадку – на лікарняне ліжко.
Виходити треба з того, що висока температура є радше індикатором небезпеки, а не фактором враження. Тобто, «вбиває» не температура – люди цілком успішно можуть функціонувати за температур значно вище 30 і навіть 40 С – негативно впливають по-перше, режим температури і вологості, по-друге, варіації радіаційного та термодинамічного обміну тіла з середовищем, та по-третє, зміни режиму фізичної активності по відношенню до стану здоров'я конкретного організму в даний момент. Отже, контролюючи ці фактори, можна більш-менш комфортно і безпечно переживати спеку.
Основні рекомендації тут прості:
• Безпека і комфорт у спеку прямо залежать від споживання рідини. Запас води завжди має бути з собою. Щоб вижити – треба раціонально пити. При цьому, дуже холодна вода не дає полегшення. Газовані напої, особливо солодкі не тільки не мають сенсу, а і завдають шкоди. Найбільш корисним є прохолодний підсолоджений чай, особливо зелений. Гарячі чай та кава також допомагають, але мають свої обмеження застосування.
• Алкоголь має біти виключеним з раціону. Зовсім. В будь-якому вигляді. Це правило виживання.
• Раціон харчування має бути збалансованим і обмеженим. Зайва їжа обтяжує і є фактором ризику. Особливо небезпечною є жирна їжа. Її обсяг слід обмежити на користь фруктів і овочів. Сіль – важлива. Ми маємо пам’ятати, що раціональне споживання води спрямоване на підтримку саме водно-сольового балансу в організмі.
• Одяг – важливий. Роздягтися – означає свідомо залишитися беззахисним перед стихією. Є сенс скористатися надбаннями цивілізації заради особистого захисту. Бажано захищати шкіру від впливу прямого сонячного опромінення, використовувати одяг з довгим рукавом, сорочку, легкий піджак (а в сухому кліматі, навіть куртку). Засмага – ознака бідних та дурних. Відкрите тіло в спеку на сонці – фактор небезпеки.
• Легкий шарф чи шийна хустка допомагають. В разі сильної спеки їх можна змочити водою, чим значно полегшити свій стан. Капелюх потрібний. Сонцезахисні окуляри є корисною вигадкою людства. Зручне взуття є важливим.
• Особиста гігієна під час спеки стає фактором виживання. Прохолодний душ 2-3 рази на добу значно сприяє комфорту та безпеці. Замінити його купанням у природних водоймах в наших умовах майже неможливо з санітарно-епідеміологічних причин.
• Значно допомагає пережити спеку регулярне умивання та особливо миття ніг 4-5 разів на день прохолодною водою.
• Найбільш спекотні години дня є сенс проводити в кондиціонованому приміщенні, або в добре вентильованому затінку, мінімізуючи фізичну активність. Поняття «сієсти» не дарма придумали у спекотних країнах.
• Людям, які страждають на хронічні захворювання, слід носити з собою необхідні ліки. Також людям з медичними проблемами слід бути під наглядом: при перебуванні поза межами кондиціонованих територій бажано знаходитися у супроводі друзів чи рідних, які зможуть викликати допомогу.
• Дітей слід вдягати у світлого кольору світловідбиваючий одяг, який максимально захищає тіло від прямих сонячних променів.
• Треба пам’ятати, що виживання постраждалих від наслідків теплових впливів, особливо дітей та осіб похилого віку, прямо залежить від швидкості надання професійної медичної допомоги. Тому необхідно одразу викликати лікаря при ознаках теплових ударів та погіршеннях самопочуття.
Статистика свідчить, що найбільш вразливими по відношенню до екстремальних температур є люди похилого віку (старші за 65 років) та вікова група від 15 до 35 років, переважно чоловіки. Саме вони часто приймають незважені рішення, нехтуючи правилами безпеки, що і призводить до негативних наслідків.
Крім того, значною групою, яка перебуває у зоні підвищеного ризику, є особи, робота яких пов’язана з перебуванням на відкритому просторі, поза межами приміщень та будівель: від сільськогосподарських працівників до будівельників і кур’єрів. В їхньому випадку треба за можливості зміщувати графік робіт, щоб уникнути активності у найбільш спекотні години, вживати щогодини від 0,3 до 0,6 літри рідини, вдягатися у легкий світловідбивний одяг, та робити 4-6 перерв за зміну для перебування у прохолодних місцях.
Нарешті, окремою групою ризику – як по відношенню до більшості надзвичайних ситуацій, так і по відношенню до екстремальних температур – є люди, які перебувають за межею бідності. Нажаль, таких людей в нас чимало. Основними порадами для них є збільшення кількості рідини, підтримка зв’язку з рідними та сусідами, постійне перебування у вентильованому затінку та обов’язків виклик лікаря при мінімальних ознаках погіршення самопочуття.
Тут треба повторити банальну річ: як і у більшості надзвичайних ситуацій, персональні безпека і комфорт в екстремальних температурних умовах істотним чином залежать від якості соціальних комунікацій, від нашої спроможності спілкуватися, дбати один про одного, допомагати та підтримувати того, хто опинився поруч. Навіть наші особисті рішення великою мірою є продуктом нашого соціального середовища. Отже, не лише фахові знання і досвід, а взаємна довіра, допомога і співпраця є ключовою засадою нашої безпеки.
