Суди і корупція
Тільки п'ята частина хабарників опинилися за ґратами
Професійні та талановиті журналісти щодня розповідають нам про корупцію в Україні. За цей час ми багато дізналися про «відкати», оборудки, афери, схеми. Побачили палаци та люксусні машини, прочитали купу документів та подивилися на пачки конфіскованих грошей та дорогоцінностей. Іноді про резонансні викриття корупціонерів розповідають і правоохоронні органи. Теж з цікавими фото та відео. Але який результат цієї важливої та життєве необхідної для будь якої демократичної країни викривальної активності четвертої влади та правоохоронців?
Нещодавно Transparency International Україна та видання «Первак инстанция» проаналізували вироки, що їх виносили хабарникам з березня 2014 року до лютого 2016 року за статтею 368 Кримінального кодексу («вимагання/одержання неправомірної вигоди»).
Висновки дуже показові.
Тільки п'ята частина обвинувачених в отриманні/вимаганні/посяганні на одержання хабара опинилася за ґратами.
Чим більший хабар розслідують правоохоронні органи, тим більше шансів, що чиновника виправдають. У ТОП-п'ятірці справ про найбільші хабарі, які перебували на розгляді судів і перевищували суми в один мільйон гривень, за ґрати потрапив лише один хабарник. Інші підсудні були або виправдані, або відбулися випробувальним терміном.
Третя частина хабарників була покарана штрафом. При цьому в 2015 році середній штраф (19 тис. грн.) був менше, ніж середній хабар (22 тис. грн.), за який присуджували таке покарання.
І це статистика тільки по справах, які дійшли до суду. А скільки фігурантів з розкручених в ЗМІ історій про зловживання та хабарі тихесенько «повирішували питання» та працюють собі далі, і часто-густо на тих же посадах?
В рамках існуючої системи, де суди доволі часто виступають не в ролі завершальної ланки правосуддя, а захисниками криміналу, боротьба з корупцією перетворюється на «біг по колу». ЗМІ викривають факти корупції – суди відпускають корупціонера – він продовжує брати хабарі – ЗМІ знов викривають...
Яскраві історії про хабарників, які закінчуються неадекватним покаранням або взагалі «пшиком», породжують у глядачів\читачів відчуття несправедливості та тієї самої зради. В суспільстві накопичуються депресивні настрої…
Ні, я не хочу, щоб журналісти припинили свою нелегку та важливу справу щодо викривання корупціонерів та хабарників, а грантодавці розчарувалися та перестали виділяти на це кошти. Я хочу, щоб боротьба з корупцією не перетворювалася на процес, де результат немає значення. Але, якщо Україна не зможе навести лад в судової системі, або, якщо казати прямо, викорінити корупцію серед суддів, уся праця журналістів-розслідувачів, правоохоронців з антикорупційних підрозділів та бурхлива антикорупційна діяльність політиків буде позбавлена будь якого сенсу. Тільки людей будуть дратувати…
