Ті, хто найбільше читає
Днями я бачив чергу у книжковому магазині
Причому не за якимсь настирливо рекламованим бестселером, не внаслідок спеціальних святкових знижок, а просто так, у звичайний день — черга з пересічних покупців, що прийшли за абсолютно різними виданнями.
Відбувалося це в Нью-Йорку, в магазині «Стренд». Гарний магазин, демократичний — під вікнами, на тротуарі, виставляє ряди полиць зі зниженими в ціні книгами, серед яких, якщо попорпатися, можна знайти щось цінне за смішною ціною.
Але розмова, власне, не про гроші, а про читання.
У нью-йоркському метро читають старий і молодий, афроамериканець та китаєць, європеоїд і латинець. Газети, журнали, книги — паперові та електронні. У мобільники теж дивляться, але читання як таке всім цим розважальним гаджетам не дуже програє. Читають, одним словом, багато й багато хто. Нью-йоркська підземка — якщо й не така, що читає найбільше за всіх у світі, то одна з таких, що читає найбільше.
Це я до чого? До того, що балаканина про безкультурних американців, якою продовжують нині задовольнятися не лише квасні патріоти, але й досить молоді й начебто вже не травмовані радянською владою люди, не просто не має з реальністю нічого спільного, але ще й, судячи з усього, слугують напівсвідомим маскуванням для кепського стану речей на наших духовних теренах. Ось у нас в метро читають так читають! Прямо захлинаючись. І черги в книгарнях теж стоять. Стоять чи ні? Не пригадую.
Звичайно, ніхто статистику не веде, але ж навіть на око дуже помітно. Міфи, втім, річ живуча. Чи було київське метро таким, що читає найбільше за всіх у світі — питання з неочевидною відповіддю. Але як йому надати такий статус — предмет ще більш широкої дискусії, оскільки незрозуміло, з чого почати. Зі шкіл? З дитячих садків? З родини? Із загального підвищення рівня життя? З обрання чесної влади? З якого кінця не підійдеш — окреслюється проблема неосяжних розмірів.
Адже Нью-Йорку в його нинішніх кордонах — всього лише сто років. Так, американцям за цей час ніхто серйозно не заважав. Але ж і нам, за великим рахунком, вже більше 20 років ніхто не заважає.
Окрім нас самих, звісно.
