Українські хроніки. Звернення до російських друзів
Після снайперської бійні, в якій були десятки загиблих, Янукович зламався. Важко сказати, що вплинуло на його рішення. Попередні місяці показали, що Янукович людина неадекватна і не може тверезо оцінювати те, що відбувається. Проте вже першої ночі штурму Майдану депутати його «Партії регіонів» швидко розібралися у всьому й почали вивозити свої родини з країни. Зникли і багато людей з уряду. Вірогідно, армія відмовилася коритися. І, швидше за все, «Беркут» зрозумів, що Янукович просто жене увесь спецпідрозділ на бійню, а потім їх же звинуватять у всіх убивствах і насильстві. Однак усе це - доки припущення. Факт у тому, що Янукович підписав із опозицією низку угод. Вони передбачали повернення до Конституції 2004 року, в якій повноваження президента обмежуються. Йшлося так само про нові президентські вибори, які мали відбутися до грудня 2014 року. Угоди були ініційовані Януковичем, підписані головами опозиційних партій за участю міністрів закордонних справ кількох європейських країн. Після цього опозиція й більшість інших депутатів Ради, багато з яких належать до «Партії регіонів» Януковича, проголосували за нову, правильніше стару конституцію. За умовами угоди, Янукович мав підписати постанови Ради.
Проте вже тоді було зрозуміло, що цим все не закінчиться. Опозиція зараз не визначає політику країни. Її дійсно визначає Майдан. Майдан не прийняв угоди. Лідерів опозиції, які вийшли розповісти про них, освистали. Активісти Майдану заявили, що більше жодного дня не збираються терпіти Януковича при владі, тому, якщо він не подасть у відставку до десятої години ранку наступного дня, почнеться штурм Адміністрації президента.
Тим часом від Адміністрації почали йти війська і підрозділи «Беркута». Фактично Янукович залишився без охорони. З чуток зрозумівши, що відбувається, він сказав своїм соратникам і підлеглим: «Рятуйся, хто може». Після цього Янукович і низка його підлеглих покинули адміністрацію. Кажуть, вони помчали на броньованих джипах з німецькими номерами. Усе ще український президент дістався до військового аеродрому в Гостомелі під Києвом і полетів геть.
Далі події почали розвиватися ще стрімкіше. Вранці Рада зрозуміла, що Янукович зник. Опозиція швидко заявила, що зникнення президента - це зрив підписаних угод. Тобто він відрікся від виконання своїх обов'язків. Дуже швидко Рада обрала собі нового спікера Турчинова з опозиційної партії «Батьківщина» і почала призначати виконуючих обов'язки міністрів, попутно відправляючи у відставку голів силових відомств. У цей час активісти Майдану зайняли будівлі Кабінету Міністрів та Адміністрації президента. З Януковичем не все було зрозуміло. Цілий день ходили чутки, що він десь у районі Харкова і ось-ось підпише заяву про свою відставку. Яценюк, один з лідерів опозиції, заявив, що він зідзвонився з Януковичем і той начебто готовий це зробити. Проблема була в тому, що Харків невипадково виявився місцем перебування Януковича. Цього дня два керівники Харківського регіону Добкін і Кернес, за спиною яких мафіозне минуле, скликали у себе в місті з'їзд депутатів і представників Східної та Південної України. Передбачається, що на цьому з'їзді вони повинні були оголосити про те, що низка областей України відділяється від решти країни. Щоб відділення вийшло успішним, вони повинні були попросити допомоги у Росії, зокрема військової . Янукович так само збирався виступити на з'їзді. Можливо, там би він оголосив себе чинним президентом, який може очолити нове державне утворення. Але щось пішло не так. По-перше, в Харкові на вулиці вийшли тисячі людей, які вирішили підтримати Майдан. По-друге, представники багатьох регіонів України на з'їзд не з'явилися. І, по-третє, мабуть, це найважливіше - Кернеса і Добкіна не підтримав Путін. За відсутності підтримки з боку Росії вся оборудка виявилася безглуздою. Крім того, Янукович побоявся приїжджати на з'їзд, вирішивши, що присутні біля харківського Палацу спорту, де увесь цей захід відбувався, прихильники Майдану його розтерзають . У результаті на з'їзді Добкін і Кернес оголосили, що вони виступають за неподільність України, а одразу після своїх виступів втекли геть із країни.
Близько четвертої години дня Янукович виступив зі зверненням, де заявив, що в Києві відбувся державний переворот й у відставку він не подасть. Виступав Янукович з якоїсь дачі під Харковом. Після цього він знову зник. Парламент вислухав заяву, після чого відправив Януковича у відставку. Одночасно вийшла постанова про звільнення Юлії Тимошенко, головного лідера опозиції. Саме вона програла Януковичу вибори 2010 року, відставши від нього на три відсотки. Два з половиною роки тому Янукович посадив її до в'язниці за дуже сумнівними звинуваченнями. Треба сказати, що звільнення Тимошенко вимагали всі - Росія, країни Європи. Її вихід із в'язниці взагалі був головною умовою підписання угод з Євросоюзом. Янукович її так і не випустив. Тепер вона вийшла на свободу.
Тимошенко одразу ж привезли на Майдан, де вона виступила з промовою. Слід зазначити, що останні півтора року Тимошенко провела не в тюрмі, а в лікарні під охороною, де лікувала хребет. Саме тому на Майдані вона виступала сидячи на інвалідному візку.
Учора вночі стали повідомляти, що Янукович намагався втекти з країни, але його не випустили прикордонники. Десь у східних областях зараз ховається низка міністрів і голів відомств. Їх поки що не ловлять, бо формування кримінальної справи тільки починається, але завтра вже можуть оголосити розшук.
На сьогодні ситуація здається не зовсім зрозумілою. Вже ясно, що Янукович остаточно втратив владу. Його арешт або втеча - питання найближчих днів, якщо не годин. На цьому тлі Рада продовжує з дикою швидкістю працювати. Відправили у відставку більшість міністрів уряду. Спікера Ради Турчинова поки що зробили виконуючим обов'язки президента. Президентські вибори мають відбутися за три місяці. Завтра, швидше за все, проголосують за нового прем'єр-міністра. Однак усі розуміють, що цей новий прем'єр і його уряд будуть перехідними й технічними фігурами. Зараз кажуть, що це може бути або Яценюк, або відомий політик і в минулому прихильник Януковича, який, однак, якийсь час назад відколовся від нього, Петро Порошенко.
Зараз найбільшу складність створюють два чинники. Один - це поведінка східний регіонів. Жителі східних областей, переважно російськомовних і близьких до Росії, налякані тим, що відбувається в країні. Всі ці місяці вони робили висновки щодо того, що відбувається в Києві, з державних каналів телебачення і російських новин. Зрозуміло, що пропаганда Януковича й Путіна представляла Майдан як збіговисько озвірілих фашистів, які хочуть дорватися до влади і ввести в країні тотальну українізацію. Тобто заборонити повністю російську мову, розірвати всі відносини з Росією і взагалі накоїти багато страшного. Янукович, до речі, упродовж усього свого правління грав на цих настроях. Саме тому більшість співробітників «Беркута» і міліціонерів, які діяли в Києві, були привезені зі східних та південних областей країни. На жаль, нове керівництво України зараз ніяк не намагається пояснити цим людям, що їх ніхто не чіпатиме, що нову державу створюють для всіх українців, що ніхто не буде спалювати церкви московської патріархії, яких на Сході більшість. Ніхто не говорить, що Майдан боровся проти корупції, силових відомств та за громадянські права. Рада ще й посилила сьогодні ситуацію тим, що в терміновому порядку скасувала закон про регіональні мови, який Янукович продавлював кілька років тому. Справа в тім, що до цього в Україні була одна офіційна мова - українська. Це завжди дуже дратувало східні російськомовні регіони. За новим законом, області могли самі вирішувати, якою буде у них друга офіційна мова. Коли цей закон ухвалювався, було багато суперечок. Опозиція тоді заявляла, що прийняття такого закону - це спроба розділити країну. Загалом, за цим законом тягнеться скандальний шлейф. Його існування дуже дратувало західні і центральні області країни. Однак зараз багато говорять, що інтереси російськомовного населення все ж варто якимось чином враховувати, але все це вимагає складної політичної роботи. А сьогодні Рада швидко скасувала скандальний закон, створивши додаткову напругу на півдні і сході країни. Росія одразу ж заявила, що Україну захопили фашисти, які почали всіх гнобити. Дуже нерозумний вчинок з боку Ради. Останні години відзначаються дикими маніфестаціями в Одесі, Севастополі та Харкові. Хочеться сподіватися, що це не призведе до нових жертв та ескалації насильства.
Другим чинником, що створює складності, є Тимошенко. Вона - одіозний політик. Звичайно, у неї немає судимостей, як у Януковича. Але в 90-ті рр. Тимошенко займалася у себе в Дніпропетровську дуже сумнівними, судячи з усього, мафіозними справами. З бізнесу вона пішла в політику, стала головним діячем «помаранчевої революції» 2004 року. Тимошенко зробила кар'єру на популізмі, скандальності й добре розіграних істериках. Вона двічі була прем'єр-міністром країни. Періоди її влади характеризувалися повним хаосом в управлінні держави. Тимошенко займалася сварками з великим бізнесом, з чиновниками, з президентом Ющенком. Склалося таке враження, що вона не вміє нічим керувати. Зате вона завжди могла зробити чергову впливову людину в Україні своїм ворогом, а потім люто її знищити. За п'ять років після «помаранчевої революції» вона не здійснила жодних політичних та економічних реформ. Навпаки, при ній корупція тільки зміцнилася і розрослася. Її постійні чвари з Ющенком, дешевий піар і показні істерики в чомусь стали причиною, з якої Янукович прийшов до влади. Тимошенко зробила дуже багато, щоб він переміг. Щоправда, вона заплатила за це двома з половиною роками в'язниці. Але це не скасовує головного: Майдан привітав звільнення Тимошенко, але багато людей бояться її повернення в політику. Зараз панує відчуття, що депутати Ради і всілякі групи впливу швидко поділять країну заново, знову збудують систему корупції. І тоді вийде, що все було марно, як була марною «помаранчева революція». Тільки та революція була мирною, а нинішня виявилася кривавою й жорстокою.
Саме тому зараз говорять про повну люстрацію чиновників, про те, що треба зробити виборними суддів, голів міліції, перевести збір податків у регіони. Всі стоять на тому, що президент повинен стати декоративною фігурою, а джерелом влади має бути парламент. І хоча промову Тимошенко на Майдані вітали, ніхто не забув, що на ній лежить частка відповідальності. І цієї миті всі думають про те, чи вийде побудувати нову країну, з новими політиками, з новою системою.
Проте події розвиваються дуже стрімко, і скоро ми все дізнаємося. Майдан поки стоїть і розходитися не збирається. І саме Майдан - зараз головний орган влади в країні, на нього не можна не зважати.
А киян впустили в резиденцію Януковича Межигір'я. Це величезний маєток на кілька десятків гектарів. Там містяться палаци, гаражі на десятки машин, поле для гольфа, власний зоопарк з екзотичними птахами і тваринами. У невеликій затоці стоїть розкішний дебаркадер для плавання по Дніпру. В самій резиденції знайшли багато золота - золоті запонки, золоті купюри, золоті монети вагою в кілограм, навіть золотий буханець хліба. Проте найцікавіше - це документи, які там знаходять: орієнтування на активістів Майдану, тисячі відомостей про закупівлі предметів розкоші, описи корупційних схем. Йдеться про обіг через Януковича сотень мільйонів доларів. А ще там знайшлися орієнтування автомобіля журналістки Тетяни Чорновіл і її фотографії. Ця журналістка писала про власність Януковича. Наприкінці грудня автомобіль Чорновіл зупинили і її спробували вбити, вона насилу вижила. На дні затоки у Межигір'ї знаходять ящики з патронами і зброю. Сьогодні відкрили ще дві резиденції Януковича - одну гірську на Закарпатті та одну приморську в Криму. Це не резиденції, а справжні палаци і розкоші там теж чимало.
А ми сьогодні були на Майдані. Я, дружина і дочок взяли. Сотні людей їхали в метро з квітами і жовто-синіми стрічками. Всі виходили на одній станції. На Хрещатику дуже багато народу. Пройти неможливо. Барикади все ще стоять усюди. Ще ходять загони самооборони в масках, складені купами міліцейські щити. Моторошно нависає над Майданом згоріла будівля федерації профспілок. У повітрі ще пахне гаром, а весь асфальт і залишки бруківки під ногами абсолютно чорні. Останні три дні ми ховаємо людей. Зараз вже говорять про 82 загиблих. І поки це не остаточні цифри.
Володимир ГРОМОВ, сценарист, викладач, закінчив ВДІК, Київ
