"Зараз наявна потреба у формалізації донецького євромайдану"
Активіст та організатор донецького Євромайдану про те, що потрібно робити далі
У Донецьку почалась почалась боротьба, справжня, з прапорами, у різних куточках, групках. Думаю, щось подібне було 97 років тому у Центральній Раді або Тимчасовому Уряді. Боротьба за владу, точніше за те хто головніший. Хто достойний ввійти до ради, президії донецького відділення ОМу. Хто найбільше зробив для Майдану, хто скільки днів, ночей провів у Донецьку, відправив людей на Київ. Але на превеликий жаль ігноруються питання про принципи роботи. Нащо обирати "голів" якщо ми не визначили напрямки діяльності й відповідальності?
Допоки ми виходили на донецький євромайдан як громадяни такого не було. Серед нас були члени партій, громадських організацій, студенти. Вдавалося домовлятися й робити акції для донеччан, може "неефективні", але на які вистачало сил й досвіду. Тепер з Києва мають дати "повноваження". Й одразу прокинулись професійні партії, наприклад "Батьківщина" за квотою якої у моїй комісії на виборах 2007 року були представники регіоналів, а на наступних - люди казали, що їх записали у комісію не питаючи. Або з "5 тис. членів" якої на євромайдані було кілька осіб за увесь час. Чи "Удар", який досі людям не заплатив обіцяне за вибори 2012.
Мирна революція не можлива без участі, навіть проводу політичних партій. Але на Донеччині вони всі як структури себе дискредитували, позбавлені довіри людей. Владу тут вже ненавидять, але ще більше бояться міняти її на "опозицію". Коли наша громадська делегація донецького євромайдану приїхала 30 листопада до Києва до одного з нас задзвонили з невідомого номеру й сказали їхати забирати компенсацію за проїзд й добові. На питання хто це - на тому кінці проводу назвали якесь прізвище й сказали, що треба знати своє начальство. Це був голова молодіжної організації "опозиції". Людина відповіла, що ми самі собі начальство. Ми посміялися, що певно кожна партія думає, що ми приїхали від їхнього донецького представництва й євромайдан тут організувала саме вона.
Зараз наявна потреба у формалізації донецького євромайдану, визначенні принципів, тактики й стратегії, відповідальних за напрямки. Своїми силами ми можемо зробити зовсім мало, потрібна підтримка столиці. Зараз кращі варіанти ніж об'єднання "Майдан" відсутні. Але там не має ні затверджених принципів, ні статуту, тільки маніфест й вказівки працювати через партійні структури.
Останні дні я переживав, що донецький євромайдан розколюється й зливається, що можливе його "рейдерське захоплення". А сьогодні прийшов сюди, поспілкувався з людьми - молодими й літніми, атеїстами, греко-католиками, православними, членами партій та безпартійними, навіть противниками євромайдану й зрозумів, що ми маємо право й шанс на краще життя. В наших силах маленькі акції, наприклад, прибрати сміття, купити лампочки у під'їзди, написати скаргу на бездіяльність органів влади, надати юридичну пораду, вийти на пікет. Головне спілкуватися й долати зневіру донеччан у власних силах. А Київ нехай сам шукає хто тут робить конкретні справи й кому необхідна підтримка. Це ми, всі євромайдани України, маємо висувати вимоги до об'єднання "Майдан" й політичних партій.
Євген Насадюк (Петро Армяновський), активіст та організатор донецького Євромайдану
