Земля пласка, Трамп – президент, Путін усіх переміг
Чотири роки тому Путін привітав Трампа з обранням на пост президента на наступний день після виборів. Вибори були 8.11.2016, а путінський привітання — 9.11.2016. На запитання журналістів, чому цього разу Путін ніяк не збереться привітати Байдена, прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков дав вельми вдумливу відповідь: «Ми вважаємо коректним дочекатися офіційного підбиття підсумків виборів, що відбулися».
Що таке «офіційне підбиття підсумків виборів» у США Пєсков не уточнив. Можливо, він і його шеф чекають народження в Америці якогось місцевого аналога російського ЦВК з Еллою Памфіловою на чолі, яка й оголосить переможця. Можливо, чекають, коли Трамп визнає свою поразку. До речі, він може свою поразку не визнати ніколи. Що буде цілком у його дусі. Мабуть, в цьому разі путінська Росія так і не визнає Байдена і продовжуватме вести перемовини з усіх питань із Трампом. Що також буде цілком у дусі Путіна, з огляду на ту паралельну реальність, в якій він, за влучним висловлюванням Меркель, давно вже перебуває.
Саме туди, в паралельну реальність, щодня, ось уже два десятиліття поспіль занурює Росію путінський телевізор. Фантасти описують різні способи потрапляння до паралельних Всесвітів. У Росії для цього досить увімкнути телевізора. Наприклад, ви ввімкнули головний державний телеканал «Россия 1» пізно ввечері 11.11.2020, потрапили на програму «Вечер» і виявили там солідного громадянина, який вам довірливо повідомляє: «Карабах — це наша Єльня, перша перемога в Четвертій світовій війні». Людина, погано обізнана з російським телевізором, може вирішити, що це письменник-фантаст презентує свій новий роман. І помилиться. Насправді це декан факультету світової політики МДУ Андрій Сидоров так уявляє сьогоднішній геополітичний пейзаж. Ну, або робить вигляд і просто вішає людям локшину на вуха.
Реальність у тому Всесвіті, куди декан Андрій Сидоров намагається запхнути своїх студентів, а заразом і мільйони телеглядачів, має такий вигляд. «Ми не готуємося до війни, ми вже воюємо. Третю світову ми вже програли. Четверта світова вже триває». Кінець цитати. Далі про Карабах, він же — Єльня, він же — перша перемога в 4-й світовій.
Про порядкові номери світових воєн, які безперервно тривають у паралельному Всесвіті декана Сидорова, а точніше, всередині деканської голови, говорити марно. Так само як і обговорювати цілком брутальне уподібнення «Карабаху», тобто катастрофічної поразки Путіна від Ердогана — до тієї, нехай і локальної, але досить важливої для бойового духу РСЧА, перемоги, в результаті якої 24-я армія 6.09.1941 звільнила Єльню.
Путін прийняв від Єльцина Росію, яка була головним політичним гравцем на Кавказі. Тепер головним політичним гравцем на Кавказі став Ердоган. Хто тут переможець, а хто програв, уточнювати недоречно. Спосіб, у який поразка Путіна в телевізорі перетворюється на «перемогу», нескладний. Спочатку робиться відволікальний жест: «Дарма вірмени «помаранчеву революцію» влаштовувати, тоді б і територію не втратили». Після чого розпочинається розповідь про те, як Путін врятував Вірменію. Насправді, усім країнам пострадянського простору дали наочний урок: ніколи не майте справи з путінською Росією. Неодмінно зрадить. До того ж у найпідлішим спосіб.
Є в путінській Росії непорушний закон: що гірше справи в країні, то надривніше телевізор волає про війну. «Все йде до війни!» — заявляє Соловйов. Декан Сидоров його намагається виправити, мовляв, «війна вже триває». «Зараз — не війна, а вулична бійка», — відмахується від причепливого декана Соловйов.
Тут вступає Сергій Кургінян зі своєю арією. «Потрібна мобілізація населення!» — суворо зажадав Кургінян від усіх присутніх у студії. Присутні не заперечували. «Для цього певна частина населення має бути переведена на напіввоєнний стан і перебувати в постійній готовності до війни. Наприклад, за зразком ландвера у Пруссії або за козацьким варіантом», — вимовивши ці слова, Кургінян обвів поглядом присутніх у студії, з’ясовуючи, хто з них прямо зараз готовий записатися в козаки чи в ландверісти. «Експерти» суворо мовчали.
Слово бере письменник Захар Прилєпін й одразу ж починає лякати росіян пацифістами. «Тут бродить величезна кількість пацифістів!» — тривожно озираючись навколо, заявив Прилєпін і у розпачі заволав: «Чому ми не знімаємо гарних патріотичних фільмів про наших воїнів?!». Після чого трохи заспокоївся і негайно запропонував радикальний засіб від цих шкідників-пацифістів. «Треба створювати своїх, прости господи, дудів, які нам зніматимуть ці фільми», — закликав присутніх письменник Захар Прилєпін і замовк до кінця програми, так і не пояснивши, у який саме спосіб він і його товариші «створюватимуть дудів» і з якго дива ці «дуди» зніматимуть патріотичні фільми для письменника Захара Прілепіна.
Програми Соловйова трохи нагадують механічні настінні годинники з зозулею. Тільки замість пташки постійно вискакує Соловйов і замість «ку-ку» вигукує слово «ідеологія». До того ж якщо зозуля зазвичай кує раз на годину, то соловйов це робить набагато частіше.
«Політолог» Дмитро Куликов заперечив декану Сидорову, який заявив, що на дворі Четверта світова, в якій Росія здобула першу перемогу при Карабасі. «Ми перебуваємо у передвоєнній порі», — повідомив «політолог» Куликов й одразу ж навів незаперечний доказ своєї правоти. «Коли розпочнеться війна, будуть припинені всі дискусії, а в телевізорі має залишитися один Соловйов зі зведеннями», — засудив «політолог» Куликов. «Ні, якщо війна, я краще на фронт!» — суворо оголосив Соловйов і дуже мужньо обвів поглядом «експертів». «Експерти» перейнялися.
Після чого «політолог» Куликов оголосив, що «кордони російської цивілізації (російської імперії) не збігаються з межами Російської Федерації». Теж мені новина! Путін вже давно всім пояснив, що «кордони Росії ніде не закінчуються». І всі давно це зрозуміли. Тому всі, хто міг, поховалися в НАТО, а хто не встиг, озброюються хто чим може.
Нещодавно російський телевізор показав фільм телеведучого Ігоря Прокопенка «Пласка земля», в якому доводилося саме те, що було сказано в назві. Автор фільму здобув найвищу російську телевізійну нагороду ТЕФІ в номінації «Просвітницька програма».
Якщо в тому паралельному Всесвіті, який створює путінський телевізор і де мешкає сам Путін, земля — пласка, то там і Трамп цілком міг виграти вибори — 2020 і Путін, поза сумнівом, усіх переміг на Кавказі. Тут головне не переплутати реальності, інакше незручно може вийти...
