Зерна правди «Гірких жнив»
«Гіркі жнива» – це не просто фільм, на який йдуть до кінотеатру, аби розслабитися, відпочити та пожувати попкорн. Це насправді просвітницький проект, що має конкретну місію. Йдеться про першу англомовну кінострічку про Голодомор 1932–1933 років в Україні. Зараз триває її прокат у 45 країнах світу. Головна мета цього фільму – розповісти світові про трагедію українського народу, адже ці сторінки історії для зарубіжної аудиторії часто залишаються незвіданими.
Потреба, при чому величезна, у такому проекті була вже дуже давно. Хто взяв на себе відповідальність втілити цей задум у життя? Хто ж ініціатори? Іноземці з Канади. Тільки одна важлива ремарка – ці канадці мають українське коріння. Автор ідеї стрічки – канадський підприємець, меценат, громадський діяч українського походження Ігор Ігнатович. Саме він і став продюсером фільму, бюджет якого становить 20 мільйонів доларів. Усе це особисті кошти канадського мецената. Режисер фільму – Джордж Менделюк, якого Ігор Ігнатович часто кличе просто Юрком. Він також нащадок українських емігрантів. Його родина, рятуючись від голоду, втекла з Харкова до Львова у пошуках хліба.
Цей текст – зовсім не спроба написати рецензію з претензіями на роль кінокритика. Хоча слід відзначити, що фільм Ігнатовича та Менделюка в колах українських та іноземних кінооглядачів зібрав неоднозначні відгуки.
У «The New York Times» пишуть, що «політика, кохання, віра та голод змішані у єдину деформовану котлетку у фільмі «Гіркі жнива», продовжуючи тим, що «На відміну від Наталки (прим. авт. – головна героїня), у фільмі немає хребта, він скаче від сцени до сцени, без жодного відчуття масштабу чи видовища». Другі, треті та четверті кінокритики наголошують на синтетичності та штучності окремих епізодів, недоліках режисури та сценарію, недопрацюваних спецефектах і т.д. Від себе лише додам, що, незважаючи на ряд певних, але не критичних зауважень, особисто мені «Гіркі жнива» сподобалися. Це не шедевр кінематографу, проте це гідно відзнята історія, яка повинна бути побаченою, почутою та знаною за кордоном. Без сумніву, рекомендую цей фільм до перегляду кожному. Especially I recommend this film to foreign viewers (так-так, передовсім, це «must-watch стрічка» для іноземної аудиторії).
Кінокритика кінокритикою, проте головне те, що фільм відкриває для світу трагічні сторінки історії Голодомору. Переконаний, чимало з тих іноземців, які переглянуть «Гіркі жнива», чи не вперше почують про цей геноцид українського народу. На превеликий жаль, але така сумна наша реальність. «Ця історія – таємниця для західного світу. Ні я, ні мої друзі нічого не знали про Голодомор», – зізнається британка Саманта Баркс, яка зіграла роль Наталки. Акторка наголошує, що для неї було честю, розповісти про події, які стільки років замовчувались.
«Гіркі жнива» – це стрічка з когорти тих, які називають голлівудськими. Головна сюжетна лінія – історія кохання Юрка та Наталки, найбільшим випробуванням для яких стали якраз сумнозвісні події 1932-1933 років. Це фільм, який розрахований на масову аудиторію. І це правильно. Так, документальні фільми, в собі несуть більше подробиць та історичної точності, вони більше відповідають дійсності минулого. Однак їх дивляться не так багато людей, як би цього хотілося. А тут ми маємо справу з художнім англомовним фільмом, цільова аудиторія якого має широчезні межі. Саме таким форматом можна зацікавити середньостатистичного європейця чи американця, заохотивши прийти до кінотеатру. А вже сама історія, зображена на великому екрані, не залишить нікого байдужим.
Розповісти правду і зацікавити нею. Таке першочергове завдання кінострічки. «Гіркі жнива» – це лише перший, але надзвичайно важливий крок на шляху до повноцінного ознайомлення з Голодомором 1932-1933 років. А далі вже йдуть наступні розділи, в яких цей період жахливого злочину проти людства описується в подробицях і з описом усіх причинно-наслідкових зв’язків. Далі йде знайомство з Джеймсом Мейсом, фундаментальні та культові праці якого найдетальніше можуть розповісти про Голодомор. Треба розуміти, що кінострічка «Гіркі жнива» та, наприклад, книжка «День і вічність Джеймса Мейса» («Day and eternity of James Mace» у англомовній версії) з Бібліотеки «Дня» – це різні рівні, різні формати з дещо різними цілями. «Гіркі жнива» – це лише вступна частина, яка покликана зацікавити та відкрити для іноземної аудиторії Голодомора. А детально розповісти про 1932-1933 роки допоможуть вже наступні розділи, написані Джеймсом Мейсом – Людиною Правди, американцем, життєвий шляхом якого зробив його великим українцем.
Кінострічка сповнена цікавих алюзій. Самогубство Миколи, односільчанина й приятеля головного героя Юрка Качанюка, очевидно, проводить паралелі зі смертю Миколи Хвильового, символізуючи знищення більшовиками української лівої ідеї. Також у фільмі можна зустріти персонажа, який уособлює Ґарета Джонса – британського журналіста, який уперше у західній пресі заявив під власним іменем, що в Україні у 1932-1933 роках відбувся Голодомор.
Україні сьогодні й надалі надзвичайно потрібні сміливі просвітники, як Ґарет Джонс та Джеймс Мейс. Адже нині, на жаль, більш, ніж вистачає людей, на кшталт Волтера Дюранті – спецкора «The New York Times», який наполегливо заперечував Голодомор у своїх матеріалах. Західний світ свого часу закрив очі на геноцид українського народу, тому сьогодні необхідно продовжувати нести та поширювати ту правду, якій не знайшлося достатньо місця у минулому столітті.
Щоб там не казали про «Гіркі жнива» кіногурмани, свою просвітницьку місію фільм виконуватиме. У відкритті України для світу кіномистецтво має відігравати провідну роль. Добре, що в цьому нам допомагає діаспора, проте хотілося б бачити більше ініціативи від вітчизняного кінематографу. Ще є безліч сторінок української історії, які можна і треба екранізувати.
У «Гірких жнивах» Юрко Качанюк перевтілився з лірика-митця, звичайного селянина на справжнього воїна. Мистецькі проекти, покликані нести у світ правду про Україну, також можуть стати потужною зброєю істини в сучасній інформаційні війні. «Гіркі жнива» посіяли зерна правди, які, хочеться вірити, дадуть великий врожай на ґрунті зарубіжних країн.
