“Паралельні війни, або культура як трансляція цінностей української нації”
Рівень російської агресії завжди вимірювався не лише на полі бою, а й у ставленні ворога до всього матеріального й духовного, що породив наш народ. Зокрема, деструктивною є політика росії щодо української культури, в якій фактично ставиться питання про позбавлення її права на існування як такої. “Культуру не можна успадкувати, її треба завоювати”, – стверджував французький письменник Андре Мальро. Ця думка сповна характеризує долю духовно-мистецької спадщини України, що є свідченням тяглості національних традицій і джерелом самобутності нашої державності. Адже, очевидно, що більшість воєнних конфліктів, спрямованих на захоплення земель, насадження ворожих ідеологій, стирання історичної пам’яті, також є викликом для культурного простору країни.
Таким викликом для української культури виявилася повномасштабна військова інвазія росії 24 лютого 2022 року. За даними МКІП, що займається фіксацією пошкоджень об’єктів культурної спадщини в Україні внаслідок російської агресії, із початку вторгнення до 25 серпня 2023 року було пошкоджено або зруйновано 823 об’єкти культурної спадщини. З них об’єктів національного значення – 109, місцевого значення – 650.
Уже з перших днів війни, 25 лютого 2022 року, російські війська атакували історико-краєзнавчий музей у смт Іванків Вишгородського району Київської області, де експонувалися роботи української художниці Марії Примаченко. Марія Оксентіївна Примаченко – яскрава представниця “наївного” мистецтва, народна художниця України, роботи якої стали справжнім символом спротиву українців. Навесні 2022 року картину мисткині “Квіти виросли коло четвертого блока”, присвячену чорнобильській трагедії, за сприяння благодійної організації “Фонд Сергія Притули” й аукціонного дому “Дукат” продали за 500 000 доларів. За вторговані кошти придбали 125 бусів для українських військових.
До великої культурної втрати належить знищення Мелітопольського краєзнавчого музею, де містилася старовинна колекція “скіфського золота”. 24 квітня 2022 року військові рф та представники окупаційної адміністрації держави-агресора викрали звідти історико-культурні цінності. Колекція “скіфського золота” – мистецька знахідка, яку виявили в 1954 році на скіфському кургані. Спочатку експонати намагалися вивезти до музею Ермітаж, однак вітчизняні археологи добилися того, щоб зберегти їх в Україні. Багата колекція прикрас оздоблена зображеннями звірів з етнічними ознаками скіфського періоду (ІV–II ст. до н.е.) й монет із золота, срібла, міді, що мають високомистецьку цінність.
Місто Маріуполь, культурний потенціал якого мав неповторну історію естетичного формування й розвитку людства (місто поселення стародавніх греків) зі своєрідною інфраструктурою втратив всі пам’ятки культурної спадщини України, серед яких Державний художній музей імені А. Куїнджі м. Маріуполя, що розглядали як індикатор цінностей культури та механізм трансляції художніх надбань ХХ–ХХІ століття. Російські агресори знищили музей 21 березня 2022 року. У половині виставкових залів експонували предмети, пов’язані з життям та творчістю Архипа Куїнджі. Серед них світлини, документи, особисті речі художника, зокрема 200-річна купіль, в якій хрестили Архипа Куїнджі. Відомо, що в роки Другої світової війни будівля була пограбована німецькими загарбниками, проте не була вщент знищена так, як знищили її російські окупанти.
Не можна не згадати трагедію Донецького академічного обласного музично-драматичного театру 16 березня 2022 року, що стала не лише черговим свідченням руйнації культурних національних надбань, а безпосередньою демонстрацією жахливої терористичної операції як доказу геноциду українського народу.
У грудні 2022 року виповнилося 300 років від дня народження Григорія Сковороди. У Національному літературно-меморіальному музеї Г.С. Сковороди готувалися до ювілею великого мислителя, оновлювали експонати, але 7 травня 2022 року російські окупанти зруйнували музей. Ганебний вчинок окупантів засудила міжнародна спільнота, а Президент України Володимир Зеленський від імені українського народу наголосив: “Зруйнований музей філософа та поета, який жив у XVІІІ столітті. Який учив людей того, що таке справжнє християнське ставлення до життя і як людині пізнати себе. Що ж, схоже, що це страшна небезпека для сучасної Росії: і музеї, і християнське ставлення до життя, і пізнання людьми себе”.
Вороже пошкодження національного історико-культурного заповідника Хортиця спричинило введення міжнародних культурних санкцій для російського агресора. Хортиця для українців – величний меморіал козацтва, до якого входили унікальні історико-археологічні пам’ятки, об’єкти природно-заповідного фонду. Музей славився чималою кількістю експозицій за тематикою “Запорозької Січі”, де діяли виставки присвячені господарству, побуту, військовій справі козаків, історії козацьких столиць і духовному життю запорожців. Незабаром мав розпочатися етап створення сучасного Музею історії запорізького козацтва, однак ракетні удари ворога зупинили розвиток перспективних проєктів.
6 червня 2023 року російські загарбники підірвали Каховську ГЕС, спричинивши затоплення великої кількості культурних пам'яток Херсонщини. Серед них будинок-музей художниці Поліни Райко в Олешках, оздоблений настінними розписами, що став промовистим прикладом вразливості культури. Поліна Андріївна Райко – самобутня українська художниця, представниця ар-брюту, мистецтва так званих аутсайдерів, яке вирізняє особлива емоційність та щирість. Дослідники порівнюють її праці з творчістю Марії Примаченко й Катерини Білокур.
У своєму відеозверненні за 3 квітня 2022 року Президент Володимир Зеленський оголосив про створення спеціального судового механізму для розслідування цих та інших воєнних праволомств: “Світ уже бачив багато воєнних злочинів. У різні часи. На різних континентах. Але настав час зробити все, щоб воєнні злочини російських військових стали останнім проявом такого зла на землі. Кожен винний у подібних злодіяннях буде внесений у спеціальну Книгу катів, буде знайдений і покараний”.
Цинічно знищуючи культурну спадщину України, росія намагається стерти символічний капітал і цінності, які надають сенс існуванню нашої нації. Війська агресора порушують статті четверту та п’яту Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту. Такі дії агресора відповідно до статті восьмої Римського статуту Міжнародного кримінального суду є воєнним злочином. Утім, незважаючи ні на що, ми продовжуємо творити історію і фіксувати жахливі вчинки окупантів, аби мати докази про їх відповідальність за скоєні злочини. Пам’ятаймо, що збереження національно-культурної спадщини у різних її формах і проявах – це заслуга кожного свідомого українця, який здійснює особистий внесок в перемогу нашої держави.
Тамара Ковальчук
