Ігор Луценко написав у Facebook, що з ним все в порядку
Ігор Луценко, євроактивіст, який з учора вважався пропавшим безвісти, написав пост у своєму фейсбуці, де зазначив, що живий, і що наразі з ним все в порядку.
"За останню добу я мінімум три рази прощався з життям, але зараз у мене все ок. Наразі я виповз з лісу, куди мене завезли і кинули мої викрадачі, і знаходжусь у доброму гуморі, без мобілки і у посередньому фізичному стані. Нічого серйозного, просто майже 15-годинне спілкування з викрадачами було часом дуже важким морально і фізично. Мушу відзначити високий професіоналізм викрадачів, це дійсно фахівці", - пише він.
"Події були такі - між першою і другою ночі вчора до мене звернулися лікарі з прохання машиною доставити до офатльмологічного відділення такого собі пана Юрія, у нього була травма ока. Я дочекався Юрія, і ми поїхали у лікарню. Як тільки зайшли у приміщення і лікар почала оглядати чоловіка, підійшли двоє міцних молодиків, заглянули у кабінет і зразу вийшли. Я зрозумів, що вони за Юрієм і викликав друзів. Але я розраховував, що вони будуть нападати на нас без свідків, на вулиці. Вони ж приблизно вдесятьох зайшли і витягнули нас в мінібус на очах у тітоньки-лікаря. Нас повезли у нічний ліс десь під Києвом, і я подумав що все буде погано. Пробули ми там достатньо довго, але "капец" не наступив. Хоча звісно, хорошого було мало", - йдеться у повідомленні.
За словами Луценка їх повезли кілометрів зе за 20-30 і кинули у щось на кшталт металевого гаражу.
"Мене з Юрієм розвели по різним відсікам. Після того я його не бачив. В гаражі ми провели досить багато часу, годин 10-11. Спілкувалися. Я помітив - це були не просто найняті люди, вони щиро ідейні у своїй масі. Хоча спілкування було непростим, мені здається, багато хто зрозумів дещо про Майдан, і про мою особисту позицію. Після йього спілкуваня я ще раз переконався, що принаймні мій вибір - це ненасильницький спротив. Але про це, можливо, іншим разом. Потім мене повезли у машині, їхали майже годину, і тут у мене знову почалися думки про капець, бо місцина глуха. Мене у кульку на голові поставили лобом до сосни на коліна і сказали молитися. Я не відмовився. Поки я читав молитву, мої супроводжувачі щезли. Навіть не було чутно, коли. Я поглянув на світ, ніби вперше. Сліпа нічна хуртовина була найяскравішим видовищем, мабуть, за все життя. Далі я майже повз по засніженій дорозі, співаючи пісні. Почав з "Любо, братці, любо". По дорозі майже втрачав свідомість, але дійшов. Ще раз, друзі - подароване вами життя - прекрасне! Є певні побутові незручності, але вони поступово пройдуть, нічого критичного. Фоточок поки не буде, бо мобілка йок", - зазначає він.
Луценко також додав, що не припинить боротьбу.
