На Рівненщині старовинний костел реставруватимуть за кошти польського уряду
Благовіщенський костел у селищі Клевань, що на Рівненщині, реставруватимуть за кошти уряду Польщі. Нещодавно храм обстежувала спеціальна комісія і включила до відповідної програми. Роботи розпочнуться вже цьогоріч.
Костел має давню історію. Його побудували на місті дерев’яного храму на початку XVІІ століття. А фундатором став князь Юрій Чорторийський. Була у храмі і своя святиня – чудотворний образ Клеванської Божої Матері. Але у 1945 році ікону вивезли у Польщу. За радянської влади парафію в Клевані ліквідували, храм майже на півстоліття закрили, але не зруйнували. А з 1991 року споруду віддали католицькій громаді. Сьогодні вівтар Благовіщенського костелу прикрашає копія чудотворної ікони.
«Зараз храм діючий. Але останні реставраційні роботи тут проводили більше 100 років тому, в 1905 році. А за часів радянської влади у приміщенні костелу і зерно зберігали, і техніку ремонтували. Тобто коли споруду передали католицькій громаді, вона була у жахливому стані. Настоятель храму отець Юрій шукав можливості відремонтувати костел. Тим часом у Польщі діє програма, яка дозволяє залучати кошти уряду на реставрацію сакральних споруд за межами країни. Якраз у її рамках зараз триває відновлення костелу в селищі Олика, що на Волині. І ось цього року в цю програму вдалося включити і храм у Клевані. Так, нещодавно сюди приїздили представники спеціальної комісії міністерства культури Польщі. Вони обстежили приміщення і дали погодження, - розповідає ініціатор відновлення костелу в Клевані Сергій Мініч. - Цього року будуть проводити переважно консерваційні роботи. А кілька місяців тому в костелі працювали археологи».
Річ у тім, що у храмі знаходилася княжа усипальниця. Її частково поруйнували за радянських часів. Тож експедиція значною мірою була спрямована на те, щоб не лише дослідити крипти, а й впорядкувати поховання. До роботи залучили і антропологів.
«На сьогодні ідентифікували 5 із 18 решток, - пояснює Сергій Мініч. - Знайшли поховання Юрія Чорторийського, його дружини, дітей. Антропологи підтвердили, що це одна сім’я, виявили прижиттєві травми, вказали вік смерті. Так, хтось із представників княжого роду помер у 80 років, а хтось – у 20. А вже за цими даними ми шукали підтвердження по описах та інших джерелах, які відомі на сьогодні. Наприклад, у спогадах князя Радзивілла йдеться про те, що в його сусіда Юрія Чорторийського сталося горе – померла старша донька, яка була зарученою. А нам стало відомо, що одну з жінок з усипальниі поховали у фаті. Власне, таким чином і проводили ідентифікацію. А ще, ймовірно, буде шанс зробити і ДНК-аналіз знахідок. Адже один із нащадків князів Чорторийських зараз очолює наукову установу, яка цим займається. Він готовий взяти витрати на себе».
Тетяна ІЛЬНИЦЬКА, Рівне
