На Волині поховали добровольця із батальйону “Донбас”, який загинув на передовій
В останню путь Івана Сотника проводжали десять священиків та тисячі людей. Вулиці його рідного села Грубки, що біля Камінь-Каширського, були просто запруджені людьми. Загинув він у 27 років від кулі снайпера у селі Широкино, що під Маріуполем. Його бойовий побратим по “Донбасу”, мешканець Камінь-Каширського Богдан Пташник пригадує, що Іван завжди хотів бути кадровим військовим, закінчив у Луцьку військовий ліцей, і погони отримав, але вже у труну... Іван мав дві вищі освіти, закінчив, зокрема, Національну юридичну академію у Харкові, перед тим, як пішов на фронт добровольцем, працював у відділі юстиції Луцької міської ради. Власне і у зоні бойових дій він консультував побратимів, допомагав їм отримати стутус учасника АТО. У “Донбасі” мав псевдо “Чекіст”. Рідні аж до його загибелі не знали, де він перебуває і чим займається, були тільки здогадки. Іван Сотник був активним у соцмережах, і буквально за день до загибелі написав текст, який вже назвати “Заповітом патріота”. Він один з небагатьох розумів війну, і хотів донести це розуміння до інших. "Якщо ти думаєш, що в твоєму містечку тихо, ти свідомо помиляєшся – це до першого вбитого друга, до першої жалоби у твоїх знайомих, до першої повістки, першого вибуху на зупинці ТВОГО міста", – писав він.
Провести Івана Сотника в останню путь приїхали його бойові побратими, зокрема і народний депутат Семен Семенченко, повідомляє Наталія МАЛІМОН, “День”, Луцьк.
