Гарячі теми:

Правляча партія Польщі не визнає Волинську тргедію геноцидом

11 липня, 13:28

Проти називання "геноцидом" Волинської трагедії виступає правляча партія Польщі "Громадянська платформа" (РО), голоси якої необхідні для прийняття заяви з приводу тих подій.

Про це свідчать виступи представників партії під час дискусії на цю тему, яка відбулася в середу ввечері, передає УНІАН.

Представники РО, яка представлена у Сеймі 206-а з усіх 460 депутатів, переконували, що "етнічна чистка з ознаками геноциду" краще відображає сутність тих трагічних подій, ніж саме слово "геноцид", на якому наполягала більшість решти польських партій. Представники партії також закликали депутатів прийняти до уваги можливу негативну реакцію на заяву в Україні. Позицію РО підтримав "Рух Палікота", представлений 36-ма депутатами у Сеймі, і представник якого під час дискусії закликав більше концентруватися на майбутніх відносинах з Україною, ніж на минулому.

На називанні Волинської трагедії "геноцидом" наполягали представники найбільшої опозиційної партії "Закон і справедливість" (PiS), Польської селянської партії, що входить в урядову коаліцію (PSL) і опозиційних "Союз лівих демократів" (SLD), і "Солідарна Польща" (SP ). Вони також закликали встановити 11 липня Днем пам'яті жертв Волинської трагедії і мучеництва кресов'яків.

Роберт Тишкевич з РО заявив, що такий день де-факто був би днем пам'яті польських жертв від рук українців, заявивши, що польські громадяни в часи Другої світової війни набагато більше постраждали від тодішньої німецької та радянської влади. "Цей злочин заслуговує на пам'ять, але здається, що має бути така послідовність: спочатку треба встановити день пам'яті жертв гітлеризму 1 вересня, а 17 вересня - як день жертв радянського системи, і тоді наступні річниці", - сказав він.

Тишкевич, який представляв у Сеймі компромісний варіант заяви на тему Волинської трагедії, закликав підтримати саме цей варіант, зазначивши, що значна його частина складається власне з пропозицій інших партій.

Представлені в польському Сеймі політичні сили, які хочуть назвати ті події "геноцидом" і встановити День пам'яті жертв, разом мають у нижній палаті польського парламенту 208 голосів і можуть проголосувати за відповідні поправки до компромісного варіанту, якщо заручаться підтримкою 10 депутатів з інших об'єднань та позафракційних, а також частини депутатів РО. Рішення приймається більшістю голосів (231).