Сільгоспвиробники планують скоротити площі під картоплю через низькі ціни
Вирощування на продаж цієї культури традиційно є одним із основних джерел доходів сільського населення. В Україні нараховується понад 17 мільйонів домогосподарств, переважна більшість яких займається виробництвом картоплі для власного споживання, відгодівлі тварин та для продажу. За нинішньої цінової ситуації для виробників крохмалистої (як великих, так і дрібних) залишається сумнівним отримання очікуваних доходів.
Обсяги світового виробництва картоплі дедалі зростають. Загалом її вирощують понад 150 країн у найрізноманітніших ґрунтово-кліматичних умовах. Серед провідних виробників Європи виділяють Pociю, яка концентрує 11,7% світового (28,6% європейського) врожаю картоплі та Україну, на частку якої припадає відповідно 6,1% світового та 15% європейського виробництва.
Та основне виробництво картоплі в Україні зосереджено в домогосподарствах населення. Торік частка виробленої картоплі в сільськогосподарських підприємствах та фермерських господарствах сягала лише 2,6% від загального обсягу продукції. Як наслідок, натуральне господарство не дозволяє застосовувати передові технології галузі. До того ж, відсутність централізованої обробки посівів картоплі, якісного насіннєвого матеріалу та недотримання системи сівозмін сприяє розвитку хвороб та розповсюдженню шкідників. Відтак якість та урожайність картоплі знаходяться на низькому рівні. За її врожайністю Україна посідає 95 – 100 місце у світі серед 150-ти країн, де культивується ця культура.
Навіть великі профільні господарства не можуть у нинішньому році похвалитися якістю врожаю.
– Якість певної його частини – низькувата, тож і товарність не високого рівня, – ділиться наболілим голова одного з великих сільськогосподарських підприємств, що на Чернігівщині Олексій Бутенко. – Реалізація дуже складна: навіть ексклюзивні сорти продаємо по гривні за кілограм, а інші – і по 60 копійок буває. Плани і надії на картоплю не здійснилися. Тому більше використовуємо її в якості фуражу для відгодівлі худоби. Але жоден кілограм бульб у нашому господарстві не пропав, збереження під відкритим небом не практикується. Майже закінчено роботи по закладенню картоплі на зберігання. Скорочувати площі під посадку будемо, але повністю відмовлятися від вирощування картоплі – в жодному разі.
Найбільш серйозні проблеми – збут і зберігання. Тут вже не про прибуток думаємо – хоча би без збитків обійтись.
Усі складські приміщення заповнені, більше закупок не планується. Селяни потроху збувають «другий хліб» місцевим та «залітним» комерсантам. Або притримують до весни з надією: «А може, й подорожчає?»…
Джерело: gorod.cn.ua
