У Львові демонструють виставку "Богиня степу" Петра Антипа
Експозиція художника із Горлівки (тепер – з Києва) дуже масштабна – її розгорнули у холі та п’яти залах Національного музею ім. Андрея Шептицького.
«Виставка стане логічним продовженням першого етапу проекту: «Амазонка – богиня степу», представленого у квітні 2017 року у Національному музеї Тараса Шевченка (Київ), – анонсували показ організатори. – Доповнений новими творами живопису, пластики та графічною серією «Амазонки» (2017–2018), проект не лише продемонструє нові грані творчості художника й широкий діапазон візуально-образних форм, а насамперед представить його доробок як цілісне мистецьке явище. Єдність його складових виявляється як в суто технічних прийомах і манері зображення, так і в концептуальній основі робіт, які наче пуповиною поєднують різні царини мистецтва Петра Антипа».
«Ми представляємо виставку митця, котрого ви вже знаєте, – зазначив на відкритті експозиції генеральний директор Національного музею Ігор Кожан. – Петро Антип брав участь у нашому великому проекті «Скульптура» 2016 року, який запам’ятався і львів’янам, і гостям міста. А сьогодні художник представляє власний проект, і це скульптура, живопис та рисунок. У ньому мистець звертається до історії, до античного світу, до рідного краю. Петро вивчає минуле і прогнозує майбутнє, яке він бачить добрим. Він вірить, що рано чи пізно його рідне місто Горлівка, у якому він жив і де мав власний музей, відтвориться і стане ще кращим».
«Насправді до цього проекту ми йшли дуже довго, майже 10 років, бо перша пропозиція виставитися в Національному музеї у Львові виникла ще 2008-го, – розповіла куратор виставки «Богиня степу» Марина Стрельцова. – Сьогодні відкриваємо цю виставку, яка є продовженням першого етапу проекту, що був презентований у Києві минулого року – в Національному музеї Шевченка. Але на мою думку, сьогоднішній проект є набагато важливішим. І не лише тому, що це другий етап. По-перше, сьогодні Петро Антип дебютує як маляр та графік, а не лише як скульптор. По-друге, цей проект представляє його творчість з різних боків і водночас – дуже цілісно».
Петрові Антипу 59 років. Член Національної спілки художників України. Заслужений художник України. З 2014 року живе та працює в Києві.
Автор проекту «Фонтан життя» в Запоріжжі, який увійшов до «Історії українського мистецтва», фонтану «Грошове дерево» в Донецьку, пам’ятника Петру Горлову, співавтор пам’ятників Тарасу Шевченку в Горлівці і Добропіллі, академіку Миколі Амосову на Байковому кладовищі в Києві (разом із О. Дяченком), Федору Єнакієву та Степану Руданському в Калинівці, що на Вінниччині.
Твори Петра Антипа зберігаються в музеях, галереях і приватних колекціях України, Росії, США, Великої Британії, Франції, Німеччини, Італії та Швеції. Полотна майстра купували Спілка художників СРСР і Міністерство культури України.
Творчості мистця присвячено п’ять документальних фільмів. Його ім’я ввійшло до каталогу асоціації художників-монументалістів «Погляд»: «Єдність 100 українських митців світу – 100-річчю українських поселень в Канаді», альбому «Мистецтво України ХХ століття», «Енциклопедії сучасної України», «Історії українського мистецтва», каталогу виставки DE PROFUNDIS («З глибин...») «Віхи української пластики» (Мистецький арсенал).
«Петро Антип належить до когорти художників, надзвичайно цікавих особистостей, котрі розуміють тривимірну пластику зовсім по-новому, оригінально, – вважає доктор мистецтвознавства, академік Орест Голубець . – Найголовніше те, що Петро Антип чітко знає, що робить. Він має відчуття тієї прадавньої історії – скіфи, сармати… Його скульптурні роботи, з одного боку, наче сучасні фентезі, а з другого боку дуже глибоко сягає у наше коріння. Петро Антип дуже органічно вбирає в себе все те, що пропагував і до чого йшов Олександр Архипенко. На мою думку, сьогоднішня виставка є надзвичайно цінною для нашого львівського мистецького середовища. Та й узагалі, у творах Петра Антипа є те, що потрібно сучасному мистецтву – асоціативність і високий рівень інтелектуалізму».
За словами ректора Львівської національної академії мистецтв Володимира Одрехівського, виставка Петра Антипа у Львові – це свято для всіх митців та всіх прихильників мистецтва. « І це прекрасний приклад того, коли митець з поважною академічною основою, який працює принципово в ділянці фігуративної скульптури, – художник винятково сучасний, але дуже закорінений в традиції української землі», – сказав Володимир Одрехівський.
«В моєму сприйнятті Антип-мистець – це самодисциплінована екзистенція, – зазначив проректор Львівської національної академії мистецтв, професор Роман Яців. – І ця самодисциплінована екзистенція розбудовує певну мережу смислів у сучасних формах. Для мене це цікавий автор, який оперує історичним мисленням, який задіює ці метафізичні технології для того, щоби створювати переконливий мистецький образ, який відлунюватиме, який даватиме дуже гострі реакції на минуле і майбутнє – через сучасність. Я 20 років відстежую розвиток Петра Антипа як творчої особистості, і можу стверджувати, що для мистця зараз є дуже цікава стадія його мислення – синкретичного й міфологічного, яке розбудовується через внутрішні генетичні коди, котрі у нього спрацьовують у дуже цікавий спосіб, самодисципліновують певну пластичну форму. І тому немає нічого дивного у тому, що пан Петро може оперувати й тривимірною творчістю, і двовимірною, бо задача ставиться внутрішньо інтуїтивно і саме через відчитання отих задавнених кодів, смислів, що властиві для того середовища, до якого генетично він має відношення, яке відчуває серцем, душею і яке підносить на п’єдестал сучасності, на п’єдестал високої елітарної культури. Тому ця виставка – дуже добре свідчення потужного розвитку цього автора, крім того, дуже доброї пропозиції сучасного українського мистецтва – як можна здобувати ті відлуння, ті звуки, які можуть постачати нашу національну енергетику в дуже багатовекторному сучасному культурному світі».
Більше пізнати себе, свої генетичні корені очима й асоціаціями митця з Донеччини Петра Антипа встигнуть всі охочі – виставка скульптури, малярства і рисунку «Богиня степу» у Національному музеї ім. Андрея Шептицького (проспект Свободи, 20) чинна до 20 травня.
Тетяна КОЗИРЄВА, Львів
