У Львові представили виставку про останній твір Моцарта – "Реквієм"

Експозицію, що відбувається у рамках проведення у Львові ІІ Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt , відкрили сьогодні, 13 липня, у Львівській національній галереї мистецтв ім. Бориса Возницького – у Палаці Потоцьких. У показі – артефакти моцартівської доби.
На відкритті експозиції «Реквієм як початок. Від нерозгаданих таємниць до музичного життя у Львові в ХІХ ст.» ішлося про те, що, напевно, немає в музичній історії більш знакового твору, ніж «Реквієм» Вольфганга Амадея Моцарта. Шедевр став останнім у житті самого автора (Моцарт отримав замовлення на його написання за чотири місяці до смерті 1791 року). Композитор не встиг дописати меси. Отож її, за дорученням вдови, завершували учні Вольфганга Амадея.
Незвичайні обставини замовлення композиції та часовий збіг цієї заупокійної меси із ранньою смертю Моцарта стали підґрунтям для виникнення численних міфів. А суперечки щодо історії створення та якості подальших доповнень твору дотепер точаться в середовищі музичних критиків та моцартознавців.
Для львів’ян «Реквієм» позначений особливим знаком – genius loci (геній міста), бо відомо, що до 35-х роковин смерті Вольфганга Амадея, 1826-го, цей твір у соборі Святого Юра виконав його син «львівський Моцарт» Франц Ксавер – разом із учасниками Інституту співу при «Товаристві святої Цецилії», яке Франц Ксавер заснував у Львові. Моцартознавці зазнають, що саме з цього визначного факту й розпочався найважливіший етап професійної діяльності Франца Ксавера Моцарта, а водночас відкрилась і нова сторінка музичної історії Львова.
В експозиції «Реквієм як початок…», що її спільно підготували працівники Львівської галереї мистецтв, Інституту досліджень бібліотечних мистецьких ресурсів Львівської національної наукової бібліотеки України ім. Василя Стефаника, архівів бібліотеки Львівської національної музичної академії ім. Миколи Лисенка, Львівського історичного музею, Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України, – рукописи, ноти, матеріальні артефакти. Зокрема, скрипка у дерев’яному футлярі віденського майстра першої половини ХVІІІ ст., срібний кубок, вручений видатному львівському скрипалеві Каролю Ліпінському (який водночас із Францом Ксавером був одним із організаторів виконання «Реквієму»), портрет митрополита – предстоятеля Греко-католицької церкви кардинала Михайла Левицького, який дозволив виконати «Реквієм» у соборі Святого Юра, тощо. «Ці та інші експонати детально розкривають музичну історію Львова першої половини ХІХ століття та одну з центральних подій цього періоду – виконання «Реквієму» 1826 року, яке символічно поєднало долі двох Моцартів у Львові та відіграло важливе значення в консолідації мистецьких сил та професійному становленні музичного життя міста», – говорять куратори показу, і це кандидат мистецтвознавства, провідний зберігач фонду графіки ЛНГМ Анна Банцекова, головний диригент опери та філармонійного оркестру м. Ґрац (Австрія), засновниця та арт-директор Міжнародного фестивалю класичної музики LvivMozArt Оксана Линів, художник Андрій Лінік.
На виставці також представлені інтерактивні експонати. Наприклад, сенсорний відтворювач, який дає можливість відвідувачам виставки послухати фрагмент «Реквієму». Є на сенсорі й тлумачення, як це зробити.
Оглянути артефакти й легким дотиком відтворити безсмертний «Реквієм» Моцарта встигнуть всі охочі – виставка У Палаці мистецтв чинна до 2 вересня.
Сьогодні ж розпочався й LvivMozArt. Перший концерт, що відбувся на майданчику Mozart Arena у подвір’ї Палацу Потоцьких, за задумом творців фестивалю, – це своєрідний портрет Львова та його відомих гостей, що створювали музичну історію міста. На сцені – Академічний симфонічний оркестр «ІNSO-Львів». Диригент – Оксана Линів. Солісти вечора – Софія Соловій (Україна – Італія) та та Ноел Боулі (США), які відтворюють славетні сторінки музичного минулого міста Лева, а саме – гастрольні виступи у Львові знаменитих оперних співаків Соломії Крушельницької та Маттіа Баттістіні. Підсумують музичний образ міста в концерті-відкритті LvivMozArt твори сучасного львівського композитора Богдана Сегіна.
Детальніше про перебіг фестивалю можна дізнатися з ексклюзивного інтерв’ю Оксани Линів нашому виданню (див. публікацію «Мрії Оксани Линів» у «Дні» №121 від 12 липня).
Тетяна Козирєва, Львів.
Фото Андрія КУБ’ЯКА