У Вінниці відкрили барельєф двом Героям України
На фасаді Вінницької обласної організації товариства сприяння обороні Україні встановили барельєф на честь Костянтина Могилки та Дмитра Майбороди, які два роки тому загинули в зоні проведення антитерористичної операції. Будучи юнаками, вони навчалися в авіаційно-спортивному клубі, який діяв при ДОСААФ. Одними з перших ставали на крило, підіймалися на планерах, вчилися стрибати з парашутом. Вже тоді майбутні льотчики, командири екіпажів подружилися з небом. У небі вони і загинули.
Костянтин Могилко, командир ескадрильї «Блакитна стежа» 15-ї окремої бригади транспортної авіації Повітряних Сил Збройних Сил України, загинув 6 червня 2014 року над Слов’янськом. Його літак АН-30 Б здійснював спостережний політ над житловими кварталами міста. Коли терористи підбили повітряне судно, Костянтин скерував його за межі Слов’янська. Ціною власного життя він зберіг тисячі мирних жителів. 20 червня 2014 року йому присвоєно звання Героя України. Посмертно.
Його добрий товариш і молодший брат по службі Дмитро Майборода здійснив 35 бойових вильотів у зону АТО. Загинув 14 липня 2014 року. Терористи збили його літак у небі над Луганщиною. Разом зі своїм помічником Дмитром Шкарбуном він до останнього керував судном, що дозволило іншим членам екіпажу евакуюватися. Звання Герой України удостоєний 4 грудня 2014 року. Посмертно.
«Я добре знав і Костянтина, і Дмитра. З останнім ми здійснили 23 бойових вильоти. Коли терористи підбили наш літак над Краснодоном, він наказав нам залишити судно. Тоді ніхто з нас не вірив, що бачимося в останнє, – розповідає член екіпажу АН-26 Сергій Гребенев. – Минуло вже два роки, а здається, що все це було вчора. Вони були першокласними пілотами. Бралися за завдання, які вимагали підвищеної уваги і відповідальності, не всім були під силу. Це були першокласні аси, з якими не страшно було підійматися в небо. На висоті чотирьох, шести тисяч кілометрів вони почувалися, як риба у воді».
«Коли мій син одружився, то сказав своїй дружині: «Віта, я дуже сильно кохаю тебе, але небо люблю більше!». Ніхто ніколи не намагався відмовити його стати льотчиком. Для Кості це була не просто професія, а спосіб життя, – каже батько загиблого Костянтина Могилки Віктор Петрович. – Вдячний інструкторам з авіаційного клубу, які прищепили моєму сину любов до неба. Дали можливість реалізувати найзаповітнішу мрію. А сьогодні зібралися, щоб увіковічнити пам’ять своїх учнів. Подвиг Кості і Дмитра – це приклад для наступних покоління свідомих патріотів України».
Право відкрити пам’ятну дошку двом Героям України надали начальнику авіаційно-спортивного клубу Віктору Коваленку та інструктору Анатолію Кушніру. Виготовив барельєф відомий у місті скульптор Анатолій Бурдейний.
Олеся ШУТКЕВИЧ, Вінниця. Фото автора
