Наплювацьке ставлення до людей і хабарі знову призвели до трагедії

Корабельна аварія теплохода «Булгарія» з величезною кількістю жертв — типово російська трагедія, вірогідні причини якої — дряхла техніка радянських часів і всюдисуща практика корупції та байдужості, що дозволила туроператорам ігнорувати навіть елементарними правилами. «Росія гниє, і ніхто не хоче цього помічати», — пишуть західні ЗМІ.

У зв’язку із загибеллю старого теплохода на Волзі вже звучать прилюдні звинувачення і контрзвинувачення, пише The Christian Science Monitor, коментуючи те, що сталося з «Булгарією». Один експерт назвав подію «типовою російською трагедією», вірогідні причини якої — не відповідна до стандартів техніка радянських часів, всюдисуща практика корупції та байдужості, що дозволила туроператорам ігнорувати навіть елементарні правила техніки безпеки, а також невдача: корабель затонув в одному з найширших і глибших волзьких водосховищ.

Президент Медведєв оголосив загальнонаціональний траур, розпорядився порушити кримінальну справу і перевірити весь річковий транспорт у Росії. «Річковий флот налічує 1568 суден, причому понад сотню ще старіших, ніж «Булгарія», — йдеться в статті.

«Булгарію» рано чи пізно спіткала б катастрофа, говорить редактор журналу «Річковий транспорт» Михайло Кобранов: теплохід був старий, не мав внутрішніх перегородок, і на цей раз був сильно перевантажений — ймовірно, тому, що не менше 25 «додаткових» пасажирів домовилися безпосередньо з капітаном. «У радянські часи ці судна були під суворим контролем, але тепер будь-який бізнесмен може купити судно і влаштовувати круїзи», — сказав Кобранов, додавши, що держустанови рідко перевіряють дрібних туроператорів.

«У пострадянський період Росія страждає від надзвичайних ситуацій схожого типу — коли черства гонитва за наживою поєднується з шокуючим нехтуванням технікою безпеки», — пише газета, нагадуючи про пожежу в «Хромом коне» й аваріях на шахтах у Сибіру. «Звичка давати хабарі, аби обійти правила, дуже часто є основним чинником, що пояснює те, що інакше не пояснити», — зазначив Олексій Даняєв із журналу «Катера и яхты».

Після аварії теплохода на Волзі президент Медведєв розпорядився перевірити всі судна, літаки, поїзди й автобуси в Росії, стверджує The Washington Post. Але як забезпечити, аби перевірки, по-перше, були проведені, і, по-друге, були проведені чесно, запитує журналіст Уїлл Інгланд.

Росіяни шоковані загибеллю «Булгарії», проте в країні, де суспільство зазвичай змиряється з байдужістю чиновників, важко втілити жах і співчуття в конкретні дії. Відмінна риса президентства Медведєва — невиконання його вказівок, як інколи нарікає він сам. Особливо несприйнятлива до його зусиль корупція, говориться в статті.

Пожадливість власників літаків і суден, яка поєднується з «систематичною корупцією», допомагає пояснити частоту подібних нещасних випадків у Росії, сказав депутат Держдуми від КПРФ Іван Мельников, за повідомленням РІА «Новости». Сергій Шишкарьов, голова думського комітету з транспорту, закликав посилити законодавство. «Але багато хто говорить, що в цій країні жорсткіші закони зазвичай зумовлюють лише один результат — зростання хабарів», — зауважує видання.

Містечко Булгар на Волзі налічує всього 8 тис. жителів, проте у нього багате історичне минуле: щоліта потік туристів прибуває сюди, щоб поглянути на мечеті, мавзолей і сквери, розбиті на місцях старих міських валів, пише Berliner Zeitung. Саме Булгар був метою подорожі круїзного теплохода «Булгарія», який затонув у неділю, маючи понад 200 пасажирів на борту. Після пішохідної екскурсії пасажири мали знову вирушити вгору за течією, проте через короткий час теплохід перекинувся і затонув.

Можливо цю катастрофу спричинила злочинна легковажність тих, хто готував судно до рейсу, переконаний автор коментаря. Воно було побудоване в Чехословаччині 1955 року, проте офіційно визнано застарілим лише в червні цього року, в двигуні виявлялися серйозні неполадки. В останньому рейсі на борту перебували 208 людей — значно більше, ніж допустимо. До того ж прокуратура з’ясувала, що теплохід не мав ліцензії на перевезення пасажирів.

За деякими даними, пасажири і команда намагалися відрадити капітана від продовження поїздки, але «хтось дав йому вказівку плисти далі». У пасажирів «Булгарії» було мало надії на порятунок: корабель затонув дуже швидко. Ті, що вижили повідомляють, що мимо них пропливли два вантажні судна, навіть не спробувавши їм допомогти. Як пише автор, загиблих приблизно 110 чоловік, із них 30 — діти.

За твердженням експертів, «Булгарія» — це теплохід застарілої конструкції, здатний витримати протікання протягом усього декількох хвилин, повідомляє L’Express. Після того, як затонуло судно, президент Росії Дмитро Медведєв доручив провести перевірку всього транспорту в країні, відзначивши, що «кількість старих суден, які плавають у нас, позамежне».

Двопалубна «Булгарія», побудована 1955 року в Чехословаччині, працювала на дуже популярних серед російських та іноземних туристів круїзах по Волзі. Як відзначає видання, багато суден, які ходять по цій річці, переживають «друге життя», а «Булгарія» навіть отримала нове ім’я: у своєму першому, чеському, житті вона називалася «Україною».

Слідство виявило, що судно, що плаває вже 56 років, ремонтувалося 30 років тому і не мало ліцензії для перевезення пасажирів, окрім того, воно було перевантажене, а лівий двигун був несправний, пише газета. Проте в червні теплохід пройшов технічну перевірку і був визнаний придатним для навігації.

Видання відзначає, що корабельні аварії в російських водах трапляються досить часто, і нагадує про найвідомішу — загибель радянського круїзного лайнера «Адмірал Нахімов» 1986 року в порту Новоросійська, коли число загиблих налічувало 423 чоловіка.

Через 36 годин після того, як затонула «Булгарія», на поверхню витягли 43 тіла загиблих, повідомляє італійська La Repubblica. «25 піднятих тіл — діти віком від 1 місяця до 15 років, і це робить трагедію ще більш кошмарною. У момент аварії вони перебували в музичному салоні судна. Батьки відправили їх туди, щоб відволікти від перипетій круїзу, сповненого несподіванок і обтяженого негодою», — пише автор статті.

«Булгарія» через сильні пориви вітру і під впливом хвиль накренилася на лівий борт. Один із двигунів вийшов з ладу. Пасажирів охопила паніка: багато хто поспішив покинути палубу, щоб захистити дітей і внуків. Із машинного відділення намагалися подати сигнал про те, що натовп необхідно перемістити на правий борт, але система зв’язку не працювала», — розповідає кореспондент.

Як з’ясовується, на «Булгарії», яка нещодавно пройшла техогляд, були лише дві рятувальні шлюпки, не було можливості передавати повідомлення про евакуацію, аварійні виходи були заблоковані. Оскільки не працювали кондиціонери, всі ілюмінатори були відкриті — і вони перетворилися на багаточисельні маленькі пробоїни, що й призвело до загибелі судна, стверджує видання.

«Власті, — пише оглядач Die Tageszeitung, — демонструють рішучість: початі слідчі заходи за статтею «халатність». Але чи будуть знайдені винні в трагедії на Волзі? Той, у кого є зв’язки і хто може дати хабар, зазвичай виходить сухим із води. Катастрофи з людськими жертвами трапляються і в інших країнах, проте російська статистика найвражаюча. Тут навіть унаслідок незначних дефектів гине така кількість людей, що прямо волосся дибом стає, — пише Клаус-Хельге Донат. — Ці цифри відображають байдужість можновладців до життя людей».

Загиблі стали жертвами колективного «заперечення реальності», зазначає кореспондент: «Росія гниє, і ніхто не хоче цього помічати». А якщо родичі загиблих почнуть вимагати детального розслідування обставин трагедії, початкове співчуття загрожує змінитися роздратуванням: вони стануть порушниками спокою і заведеного порядку.

ВIД РЕДАКЦIЇ

Блаженнійший Любомир (Гузар) якось сказав, мовляв, так вже є, що ми не можемо уникнути випробувань і страждань, зате можемо підтримати один одного. Редакція газети «День» висловлює щире співчуття родинам і друзям загиблих під час аварії на теплоході «Булгарія», що сталася в недільний вечір 10 липня. Нехай ця величезна трагедія не затьмарить вашої віри і щирості сердець. Всього два тижні тому в Казані на IV Міжнародному фестивалі «Сотворение мира» з величезним успіхом виступив наш український гурт «Гайдамаки». Один із лідерів гурту, акордеоніст Іван Леньо, говорячи про публіку фестивалю, наголосив на її непідробній відкритості. «Гайдамаки», пам’ятаючи вас, спільно з нами висловлюють свою підтримку і любов!