«Ноїв ковчег» українства

Ця акція у нашому місті стала вже третьою у рамках українського турне (після Вінниці та Моринців). Виставка «Музейний здвиг: Інтерпретація культурної спадщини України» присвячена 100-річчю від дня народження видатного просвітителя, колекціонера і митця Івана Макаровича Гончара (1911—1993 рр.). Її основу складають стенди з фотодокументами експонатів Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара». Показово, що виставка розташована в залі Одеського історико-краєзнавчого музею, який межує з постійною експозицією «Музею «Степова Україна» — дітищем одеських краєзнавців і етнографів. Ще у 1920—1930 рр. була закладена основа цієї, по-своєму унікальної колекції, як вияв ідей народництва та розвитку національної самосвідомості на Півдні України, прагнення розглядати народне мистецтво як базове у культурному розвої України у модерний час. Завдяки зусиллям місцевих ентузіастів та співробітників Одеського історико-краєзнавчого музею вона (до певної міри) реконструйована.

— Іван Гончар, як колекціонер народного аутентичного мистецтва, не був винятком, такі захоплення притаманні багатьом людям, — підкреслив заступник директора Одеського краєзнавчого музею Юрій СЛЮСАР. — Але феномен Івана Макаровича полягає у масштабах його послідовної, подвижницької діяльності. Творчість Івана Гончара стала для нього оберегом, а він сам (в умовах переслідування паростків національного) став своєрідним оберегом культурних цінностей українства.

Новоорганізовану виставку варто сприймати як ланку одного ланцюга у нашому настійному прагненні знайти опору для самоідентифікації. Багатьом пам’ятний двоповерховий затишний будинок-майстерня Івана Гончара, заповнений експонатами з різних куточків України. Він мав свою ауру та неповторний колорит. Тоді це був своєрідний осередок руху шістдесятників, «ковток озону» для спраглої національної душі. Вже сімнадцять років «Музей Івана Гончара» (з 1999 р. — Національний центр народної культури) перебуває у двоповерховому «Губернському будинку» поблизу Києво-Печерської лаври.

Перед початком відкриття виставки в Одесі син Івана Гончара (відомий художник і нині директор «Центру» Петро Гончар) сказав: «Сьогодні наш музей займає велике приміщення площею 2,5 тис.м2. Нажаль, на даний час відремонтований лише перший поверх цієї споруди, тому відвідувачам доступна для огляду лише половина експозиції. Фонди також знаходяться у приміщеннях мало пристосованих для зберігання. Але нас це не зупиняє — така ситуація є типовою для багатьох музеїв України... «Музей Івана Гончара» — це своєрідна концентрація історії через творчу особу. Його експонати складають кістяк нашої постійної експозиції. Дуже добре представлена у нас центральна Україна, що не можна сказати про захід і південь. Але ми працюємо у цьому напрямку»...

Діяльність НЦНК «Музей Івана Гончара» демонструє нові форми роботи. Започатковані клуби, організовуються фольклорні фестивалі — на базі аутентичного народного мистецтва працівники музею прагнуть відроджувати народні традиції, обряди, розвивати традиційні народні ремесла. Ця виставка в Одесі стала ще одним свідченням обміну досвіду між музейними установами України, нашої духовної і культурної єдності незалежно від географічної віддаленості.

Планується, що цю мультимедійну виставку покажуть у Полтаві, Чернігові, Львові, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку та інших містах. Організатори готують фільм, збирають відгуки відвідувачів про цей мандрівний проект. Фінальною стане виставка та національний форум «Ювілейні Гончарівські читання» у Києві, яка намічена на осінь.