Дерево як привід для єдності

Серед великого біорізноманіття природних об’єктів часом зустрічаються унікальні, неординарні за своєю сутністю об’єкти, які викликають хвилю позитивних емоцій при спогляданні та безпосередньому контакті з ними. Одним з таких є Дуб Максима Залізняка, — тисячолітній велет, що зростає на околиці хутора Буда. Цей дуб — одна з перлин у вінці природної краси Холодного Яру.

Дуб Максима Залізняка відноситься до виду Querkus robur — дуб звичайний, або черешчатий, пізньої форми. В народі такі дерева дуба називають зимівниками. Вирізняє їх з-поміж інших дубів дуже пізній початок вегетації — листя розпускається на ньому на 2-3 тижні пізніше, ніж у ранньої форми дуба того ж виду. Це завжди викликає багато запитань у відвідувачів, адже коли ми приходимо до нього у квітні — на початку травня, то бачимо його голе віття на фоні зеленого моря, яке утворене кронами дуба ранньої форми, що зростає навколо. Але проходить час і тисячолітній велет покривається молоденькими листочками. Стрункий, висотою 30 метрів, дуб має огрядну «талію» — 8 м 90 см.

Таких дерев, як Дуб Максима Залізняка не так вже й багато. В Європі такими дубами-велетами може пишатися лише Англія (Дуб Величі), Швеція (Дуб Квіль-Екен), Німеччина (Дуб Івенак), Польща (Дуб Бартек), Литва (Стельмужський дуб). Серед дерев-довгожителів українських лісів Дуб Максима Залізняка посідає третє місце серед дерев свого виду. Він по праву називається тисячолітнім, адже вченими доведено, що за 1000 років дуб може досягти обхвату 7 м 80 см.

Він також є священним об’єктом Холодного Яру і щороку кількість відвідувачів, які бажають побачити цього німого свідка історії стає дедалі більше.

Дерева-довгожителі можна розділити на декілька груп: це вже згадувані тисячолітні та священні дерева. В окрему групу виділяють дерева, яким більше, ніж 200 років і які названі на честь певного історичного діяча, чи події, пов’язаної з відомою особистістю. Такі дерева називають меморіальними. На Черкащині зростає 13 меморіальних дерев, із яких 9 дубів та 5 інших дерев пов’язані з долею і творчістю Т. Г. Шевченка. Дуб Максима Залізняка також належить до меморіальних, адже його названо на честь ватажка Коліївщини, народного національно-визвольного повстання 1768 року.

Минулого 2010-го року Державною службою заповідної справи, спільно з територіальними органами Міністерства екології та природних ресурсів України, громадськими організаціями було проведено конкурс «Національне дерево України». Конкурс проходив у чотирьох номінаціях: «Найстаріше дерево України», «Історичне дерево України», «Меморіальне дерево України», «Естетично цінне дерево України». Згідно з результатами цього конкурсу, Дубу Максима Залізняка присвоєно звання «Національне дерево України» у номінації «Меморіальне дерево України».

На даний час дуб — у непоганому стані. Але, враховуючи антропогенне та рекреаційне навантаження, яке посилилось останнім часом, постало питання про вироблення методів і заходів для збереження Дуба Максима Залізняка. Сьогодні над цим працюють численні науково-освітні установи України. Але не тільки вони. До догляду та збереження тисячолітнього велета може долучитись кожен, хто відвідає Дуб Максима Залізняка. Влітку 2010 року навколо дуба було встановлено огорожу для обмеження доступу відвідувачів і, відповідно, зменшення рекреаційного навантаження. Тепер кожен, хто зупинився перед огорожею і з віддалі 5 метрів милується дубом може вважати себе учасником заходів охорони та екологічно освіченою людиною.

ДО РЕЧІ

У Черкаській області не можуть створити національний природний парк у Холодному Яру, тому що цю ініціативу не підтримує Черкаське обласне управління лісового та мисливського господарства. Громадськість ось уже майже десять років обговорює необхідність створення цього національного природного парку. Проте віз і нині там. «День» звернувся із інформаційним запитом до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Черкаській області. За словами виконувачки обов’язків начальника Держуправління Олени Дудник, для того, щоб створити національний парк, необхідно отримати погодження землекористувачів на вилучення земельних ділянок. «Ми вже направили всі необхідні запити. На жаль, стримуючим фактором у проведенні робіт є позиція Черкаського обласного управління лісового та мисливського господарства. Там вважають, що стан справ зі збереження і ефективного використання природних комплексів на території Креселецького та Грушківського лісництв не викликає занепокоєння та не вбачають, що ця територія є унікальною і потребує збереження, посилаючись на штучне походження лісових насаджень», — пояснила О. Дудник. Вона також зазначила, що не всі місцеві жителі підтримують ініціативу створення парку. «Наприклад, Кам’янською райдержадміністрацією, Лубенською та Грушківською сільськими радами Кам’янського району і Мельниківською сільською радою Чигиринського району пропозиція щодо створення національного природного парку не підтримана», — розповіла О. Дудник.

Нагадаємо, що національний природний парк орієнтовною площею 5500 га запропоновано створити на території Креселецького та Грушківського лісництв, що належать до державного підприємства «Кам’янське лісове господарство». Саме в межах цих лісництв знаходиться комплексна пам’ятка природи загальнодержавного значення «Холодний Яр» (553 га), заповідне урочище місцевого значення «Атаманський парк» (397 га) та ряд інших заповідних об’єктів. Зорема, біля хутора Буда Чигиринського району росте «Дуб Максима Залізняка» — ботанічна пам’ятка природи, одне з найстаріших дерев в Україні та Європі, патріарх лісів, якому понад тисячу років.