Старт для вільного капіталу
Чи зможе Україна скористатися шансом Давоської платформи?
Світові інвестори готуються до закінчення періоду бурхливого економічного росту в Китаї за декілька років. Як повідомляє ІНТЕРФАКС-АФІ, про це свідчать дані опитування, проведеного агентством Bloomberg. При цьому 45% респондентів чекають фінансової кризи в КНР протягом найближчих п’яти років.
Ще 40% опитаних прогнозують кризу в Китаї після 2016 року і лише 7% упевнені, що Китаю вдасться уникнути перегріву економіки і запобігти масштабним потрясінням.
«Немає жодних сумнівів у тому, що Китай опинився в центрі спекулятивного «мильної бульбашки», що росте за рахунок кредитів, і це зростання є нестійким», — зазначив валютний аналітик TRIM Broker Станіслав Паніс. За його оцінками, розмах китайської кризи можна буде порівняти з наслідками краху системи іпотеки в США, що стала поштовхом до останньої світової рецесії.
Проте консультант Народного банку КНР (ЦБ країни) Лі Даокуй заявив на економічному форумі в Давосі, що не очікує «жорсткої посадки економіки». На його думку, ВВП КНР виросте приблизно на 9,5% цього року.
Наскільки ймовірно, що після можливого виходу з Китаю, світові інвестори звернуть свою увагу на Україну? І чи готова насправді наша країна до можливого інвестиційного буму?
Принаймні у зв’язку з наростаючим занепокоєнням щодо продовольчої кризи є шанси на інвестиції в аграрний сектор. Так, учора в ході двосторонньої зустрічі в рамках Всесвітнього економічного форуму в Давосі Президент України Віктор Янукович і генеральний секретар ООН Пан Гі Мун обговорили питання ядерної і продовольчої безпеки.
І, як повідомляє ІНТЕРФАКС-УКРАЇНА, Президент оголосив, що в ході його візиту до Японії досягнуто домовленість про об’єднання інвестиційних зусиль і технологічних можливостей для збільшення обсягу виробництва продуктів харчування та їх поставок на світові ринки.
Пан Гі Мун, у свою чергу, підкреслив, що питання продовольчої безпеки є одним із найважливіших з 2008 року, коли в світі почалася продовольча криза. Він заявив про готовність ООН співпрацювати з Україною в питаннях забезпечення продовольчої безпеки. Віктор Янукович зазначив, що і Україна поставила мету приєднатися до відповідних програм ООН. «В України є можливості в сільському господарстві, ми готові збільшити ефективність сільськогосподарського виробництва», — сказав він.
Крім того, Віктор Янукович учора в рамках форуму взяв участь у інтерактивній дискусії, організованій австрійським урядом і Організацією економічного співробітництва та розвитку, на тему «Від Австрії до Центральної Азії: інвестиції і тенденції конкурентоспроможності на наступне десятиліття». Як повідомляє прес-служба Президента України, цей захід, серед іншого, присвячено підготовці регіонального саміту ВЕФ із питань економічного розвитку країн Східної Європи і Центральної Азії, який відбудеться 8-9 червня у Відні.
А сьогодні, 28 січня, глава української держави виступить у Давосі на сьомій українській ланч-конференції «Старт для змін». Під час цього традиційного заходу планується в неформальній обстановці — за участю Президентів України та Польщі, провідних політиків і бізнесменів світу, — оцінити можливі переваги від проведення в обох країнах фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 роки.
Цього ж дня в рамках щорічного засідання ВЕФ Янукович як співдоповідач візьме участь у спеціальній інтерактивній сесії високого рівня «Енергетичне майбутнє Європи». Під час цього заходу будуть розглянуті напрями гарантування енергетичної безпеки Європи, забезпечення надійних і конкурентоспроможних поставок енергоносіїв, геополітичні аспекти енергетичної політики, а також розвиток альтернативної енергетики.
Який результат від нинішніх давоських «інвестиційних оглядин» отримає Україна? Чи стане наша країна привабливішою для вільного капіталу? Про це «День» запитав у іноземних і вітчизняних експертів, а також закордонних інвесторів, які вже вклали свої гроші в Україну...
КОМЕНТАРІ
ІНВЕСТОРИ ЧЕКАЮТЬ ВІД УКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ ПРОЗОРОЇ ТА ПРОГНОЗОВАНОЇ ПОЛІТИКИ
Ганна ДЕРЕВ’ЯНКО, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА):
— Якщо Президент направить правильні сигнали інвесторам, які ще не працюють в Україні й дасть зрозуміти, що країна матиме прозору й прогнозовану політику щодо покращання бізнес-клімату, це буде дуже важливий крок.
Але кожен інвестор після подібних заяв влади вивчає ситуацію, як кажуть, у полі: спілкується з інвесторами, які вже інвестували в цю країну. Тому, я гадаю, що слова Президента перевірять на практиці люди, які тут щодня працюють і бачать плюси й мінуси ведення бізнесу в Україні.
Ми бажаємо успіху Президентові у представленні країни економічній світовій спільноті і чекаємо важливіших кроків у концентрації саме внутрішньої роботи. Адже це те, чого чекають від влади інвестори, які вже є в Україні, і ті, які ще думають про свій прихід до країни.
Члени ЄБА щодня стикаються з низкою проблем, які поки ще радикально не вирішені. Це корупція, неефективність судової системи, відшкодування ПДВ, нелібералізоване валютне регулювання, відсутність земельної реформи, технічні перешкоди в торгівлі, труднощі в митній сфері... Всі ці бар’єри є ключовими для людей, які ведуть бізнес в Україні.
Водночас Україна має величезний потенціал для залучення інвестицій. Переваги нашої країни очевидні для всіх: геополітичне розташування, розумне й працездатне населення, відмінні кліматичні умови... Але це все — набір складових потенціалу країни. Адже ними треба вміти користуватися для того, щоб країна отримала якусь додану вартість у вигляді грошових ресурсів і поліпшення життя населення. Для цього країна має вирішити ті проблеми, з якими стикається бізнес. Хай це буде не миттєве рішення, але крок за кроком треба вже почати їх «розрулювати». Це можливо зробити лише за допомогою діалогу бізнесу та держави, який зараз покращується, але ми поки що не бачимо істотних і радикальних змін на краще.
Також важливо відзначити, що настрої інвесторів щодо України залишаються помірно оптимістичними, або ж нейтральними. Адже індекс інвестиційної привабливості знаходиться за п’ятибальною шкалою на позначці 3,28, що трохи краще за нейтральний.
Що ж до заяв з приводу Китаю, то тут важливо вказати на грамотну економічну політику країни. Важко сказати, що буде з ними через п’ять років, чи прийдуть вони до якоїсь кризи, але зважаючи на те, як вони крокують зараз, то я б сказала, що вони молодці в питанні стратегічного планування політики країни та її реалізації. І цього нам потрібно в Китаю повчитися.
Коли вони лише починали розвиватися, то пропонували дуже вигідні умови інвесторам.
Чи може Україна скористатися шансом, якщо в Китаї станеться криза? Природно, що так. Але не слід забувати, що Китай і Україна — не єдині країни в світі. І є багато інших держав, які змагатимуться за інвесторів. І щоб перемогти в цій конкурентній боротьбі, необхідно мати кращі умови.
ЄБРР ЗАДОВОЛЕНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИМ ДІАЛОГОМ З УКРАЇНОЮ
Антон УСОВ, провідний радник Європейського банку реконструкції і розвитку:
— Наші відносини з Україною дуже добре і стабільно будуються, адже ми вже протягом декількох років знаходимо можливості фінансувати в різні проекти близько мільярда євро. Дуже багато робиться в державному секторі. У нас добрий діалог з урядом у таких секторах, як транспорт, енергетика, енергозбереження. Україна для нас дуже важливий партнер. За обсягом бізнесу, серед усіх країн ЄБРР, Україна посідає друге місце після Росії. Безперечно, немає межі досконалості, є якісь речі, над якими треба працювати, але якістю та інтенсивністю діалогу з урядом ми задоволені.
І якщо справи підуть уже зовсім добре, ми, я гадаю, можемо розглянути питання щодо інвестування понад мільярда євро на рік. Але, наразі, сподіваємося зберегти обсяг вкладень на тому ж рівні.
ЄБРР зараз працює над декількома ініціативами, які можуть бути важливими для України: займаємося гармонізацією зернового ринку, активно працюємо щодо можливості кредитувати українські компанії в гривні.
Загалом же інвестиційний клімат у країні важкий. І влада має працювати над його поліпшенням. Адже такі речі, як діри в законодавчому секторі або в регуляторній сфері, перешкоджають приходу нових інвесторів і ускладнюють роботу тих, які вже є тут.