Урожай без ризику

Ось уже два тижні в Україні зберігається надзвичайна пожежна небезпека. Коли чекати спаду температури, синоптикам поки важко відповісти. Одне відомо точно — спека протримається мінімум ще до кінця тижня. У зв’язку з цим Генеральна прокуратура України доручила керівникам регіональних управлінь продовжити контроль над виконанням вимог із забезпечення протипожежної безпеки в лісових господарствах, сільськогосподарських угіддях і місцях збору та зберігання врожаю до 20 серпня.

Окрім системи протипожежної безпеки, держава пропонує аграріям захистити свою продукцію від вогню й інших природних катаклізмів страховим полісом.

Вже через рік в Україні може з’явитися уповноважений страховик сільськогосподарської продукції. Таким, згідно з проектом розпорядження КМУ «Про схвалення Концепції розвитку системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні», опублікованому на офіційному сайті Мінагрополітики, стане новостворена Державна акціонерна страхова компанія (ДАСК). Саме ця структура, як сказано в Концепції, стане не лише уповноваженим страховиком сільськогосподарської продукції, а й також субсидуватиметься державою з інших видів страхування. Останнє — за умови, що правовідносини, здійснені сільськогосподарськими товаровиробниками на аграрному ринку, передбачатимуть використання бюджетних коштів, валютних резервів держави та гарантій Кабінету Міністрів України.

Метою аграрно-страхової ініціативи Кабміну є «створення необхідних умов для введення ефективної системи страхування сільськогосподарської продукції в Україні». До її здійснення ринок йтиме поетапно. Спочатку заплановано створити законодавчі умови та розробити відповідне нормативно-правове поле для функціонування системи страхування сільськогосподарської продукції. Також держава бере на себе завдання забезпечити формування необхідних інфраструктурних елементів системи: ДАСК як самостійного державного підприємства та мережі страхових посередників для реалізації страхових продуктів. На першому етапі, як задекларовано в проекті, буде введено добровільне страхування сільськогосподарської продукції. А вже потім — поступово впроваджуватимуться необхідні типові страхові продукти.

У Лізі страхових організацій України (ЛСОУ) стурбовані такою урядовою ініціативою, оскільки вищезазначений проект радикально відрізняється від плану, над яким працювала робоча група, створена при Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг. «Розроблена Концепція Мінагрополітики відповідає потребам сільгоспвиробників, які звикли довіряти державі більше, ніж приватному страховому сектору», — коментує «Дню» президент Ліги страхових організацій України Наталія Гудима. Страховики ж у проекті профільного міністерства, як відзначає експерт, виступають лише агентами.

У представників бізнесу є своя точка зору на те, як повинне розвиватися страхування сільгосппродукції в Україні. Згідно з моделлю, розробленою робочою групою при Держфінпослугах України, розповідає Гудима, передбачається розподіляти ризики аграрного сектору між страховим сектором, міжнародними перестрахувальниками та державним перестрахуванням катастрофічних ризиків. «Державні гроші не будуть використані для розробки нових продуктів і забезпечення технічної сторони страхування, — зазначає президент ЛСОУ. — Передбачається створення гарантійного фонду, який дозволить уникнути негативних наслідків можливого банкротства деяких страхових компаній».

Проте проект розвитку страхування сільгосппродукції страховиків має й недоліки. Вони, як відзначають самі ж автори, полягають у слабкій довірі товаровиробників до страхового ринку. Витратними для страховиків стануть і передбачені фінансові відрахування до фондів, членські внески, утримання штату співробітників. При цьому залишається ризик неодержання другої частини премій від держави.

Але всупереч «очевидним» ризикам, свій варіант концепції страховикам все ж миліший. Адже проти урядової ініціативи озброїлися і в Українській федерації страхування (УФС). Згідно з повідомленням прес-служби, в організації запевняють, що «створення Державної аграрної страхової компанії покладе на державу не лише великі за об’ємом ризики, а й вимагатиме значних бюджетних коштів на створення компанії, її капіталізацію та покриття збитків від операційної діяльності в несприятливі роки».

Щоб знайти компроміс, страховики пропонують у найкоротші терміни провести зустріч перших осіб, представників профільного міністерства, сільгоспвиробників і страхових компаній. З цією ініціативою ЛСОУ вже звернулася до Держфінпослуг.

Тим часом урядову ідею впровадження страхування сільгосппродукції вкрай актуальною вважають юристи. «Якщо система працюватиме правильно, то зможе наблизити нас до давно працюючих світових практик, що дозволить підвищити інвестпривабливість вітчизняного аграрного сектору», — ділиться з «Днем» своїми переконаннями партнер Міжнародної юридичної групи AstapovLawyers, голова юридичної практики фірми у сфері M&A, корпоративного права та міжнародної торгівлі Олег Мальський.

Але для того, щоб система запрацювала і дала очікувані результати, вважає експерт, держава повинна чітко визначити правила гри. В першу чергу — що ж буде страховим випадком і об’єктом страхування. «Як правило, страхується зниження або загибель урожаю. На перший погляд, все ніби зрозуміло, але якщо розглянути деталі, то виникають запитання: що саме мається на увазі під поняттям страхового випадку, що покриває франшиза, а що — ні, що брати як базу порівняння зниження урожаю (показники попередньої п’ятирічки чи минулого року), — відзначає Мальський. — Всі ці технічні нюанси мають бути чітко прописані».

Також ключовим моментом, на думку юристів, є затримка страхових виплат. Так, існує поняття циклу зростання культур. Якщо страхові виплати запізнюватимуться на два-три роки, то аграріям, відповідно, таке страхування не лише не допомагатиме, а й стане додатковим фінансовим навантаженням. Що стосується суми відшкодувань, то тут так само не все гаразд. «На жаль, практика Росії, де система страхування сільгосппродукції працює вже з 90-х років, показує, що дуже часто аграріям покривається лише 40 — 60% від того, що вони чекали б отримати», — ділиться дослідженням світового досвіду партнер AstapovLawyers.

На думку опитаних «Днем» експертів, головним питанням у створенні такої системи агро-страхування залишаються гарантії. Якщо його здійснюватиме державна страхова компанія, то є надія, що в бюджеті знайдуться кошти для підтримки однієї з передових галузей економіки країни. Якщо все ж об’єднання приватників — то питання готовності вітчизняного ринку працювати в цьому секторі з найменшими ризиками для аграріїв залишається відкритим. «У нас близько 400 страхових компаній, з яких реально працюють близько десяти, — говорить Мальський. — Є ризик, що кожен «кишеньковий» бізнес, в якого є своя страхова компанія, зараз намагатиметься її «засунути» в якусь асоціацію або бюро, аби отримати від аграрія гроші та сподіватися, що все виросте. А якщо не виросте...»

У Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» вважають не менш важливим для впровадження бажання самого сільгоспвиробника йти на діалог із страховим ринком. Адже, за словами президента «Українського клубу аграрного бізнесу» Алекса Ліссітси, українські аграрії сьогодні не хочуть страхувати свою продукцію. «Вони (сільгоспвиробники. — Ред.) навчені гірким досвідом минулих років, коли страховики не повертали їм грошей, не відшкодовували збитків, завданих у зв’язку з погодними умовами або іншими катаклізмами, — коментує «Дню» експерт. Тому найбільш життєздатним Ліссітса вважає варіант створення агро-страхової компанії під крилом держави. Бо тоді страхові виплати сільгоспвиробникам будуть захищені держгарантіями.