ТЕЛЕГІД

«Монологи Майстра.
Мирослав Вантух»

11 квітня, неділя, о 19.00 на каналі «Культура» — перша частина програми; друга — рівно за тиждень, 18 квітня, о 19.00.

«Життя я прожив немале і можу сказати, що ніякі звання, ані регалії розуму не додають, а тільки велика праця і любов до неї». Звань і регалій у автора цього вислову Мирослава Вантуха більш ніж достатньо — Герой України, народний артист України, народний артист Росії, лауреат Національної премії імені Т.Шевченка, голова Національної хореографічної спілки України, професор, академік АМУ, генеральний художній керівник Національного заслуженого академічного ансамблю танцю України імені П.Вірського (з 1980-го року). За тридцять років роботи в ансамблі, колектив проїхав з концертами 58 країн світу. Тільки в Парижі ансамбль побував 25 разів, в Америці — 19, в Японії — 6 і скрізь зали сприймали кожний танець стоячи, зі сльозами на очах! А вдома, в Україні, за роки незалежності ансамбль танцю імені П.Вірського виступав із концертами тільки п’ять разів.

Про причини невідповідного ставлення держави до уславленого колективу і про важкі роки перебудови, які майже розвалили славнозвісний ансамбль, про те, як вдалося зберегти цей унікальний колектив, — Мирослав Вантух у програмі «Монологи Майстра».

«Духовна спадщина В’ячеслава Медведєва»

14 квітня, середа, о 19.15 на каналі «Культура» — програма про відомого балетного танцівника.

Він — танцівник і філософ, режисер і автор багатьох видань. Зокрема, фотоальбому «Віват, балет!». За його ініціативи започатковано Благодійний фонд підтримки оперного і балетного мистецтв імені Івана Козловського. А у 2001-му році створено «Творчу вітальню» майстрів оперного та балетного мистецтва «Духовна спадщина імені Івана Козловського».

Ім’я цієї людини — В’ячеслав Медведєв.

Заньковецька Кадирової

12 квітня, понеділок, канал «Культура», о 19.30 — перша частина програми; друга — наступного дня, 13 квітня, о 19.30.

Вона має повне право казати про Заньковецьку «Моя». 22 роки поспіль Лариса Кадирова виконувала на заньківчанській сцені роль видатної актриси. За цей час зіграно шістьсот вистав. А Дім-музей Заньковецької у Києві став для Лариси Кадирової рідним.

Емоційна розповідь актриси базується не лише на музейних експонатах, а й на оповідях найближчого оточення Марії Костянтинівни, які пані Лариса уважно збирала, готуючись до ролі.

Дивовижний характер жінки норовливої, талановитої, цілеспрямованої, емоційної постає з розповіді Л.Кадирової. Це живі, сповнені цікавих деталей свідчення про оточення Марії Костянтинівни, її єдине на все життя кохання до зрадливого Миколи Садовського, відмова від запрошення на імператорську сцену і сповнені драматизму останні роки життя.

Тварини-гладіатори

11 квітня, неділя, о 22:55 на каналі «Інтер» фільм виробництва «Discovery».

Головна розвага Стародавнього Риму — гладіаторські бої. Головні учасники цих боїв — раби-гладіатори, однак окрім людини у цьому кривавому «шоу» брали участь й дикі тварини — леви, тигри, ведмеді, привезені з різних куточків імперії. Аби звірі були більш агресивними, їх дресурою займались спеціально навчені наглядачі, а потім розлючених тварин випускали на арену, де вони билися як проти людей, так і один проти одного. Комп’ютерні технології дозволяють відтворити ці поєдинки із максимальною точністю.

Вулиця купецької розкоші

10 квітня, субота, о 19.00 на каналі «Культура» — програма з циклу «Міські поїздки туди і назад» або «Kyiv round trip».

За часів Російської імперії ця вулиця мала «царські» назви: Олександрівська, потім — імені Романових. За радянської влади отримала спочатку «загальну» назву — імені Революції, а потім більшовики вирішили увічнити тут свого героя — Андрія Жданова.

Тепер вулиця має ім’я гетьмана Петра Сагайдачного.

Насправді ж славу вулиці, що поєднує Поділ із Печерськом, складали не короновані особи, не революціонери і не козаки. Тут завжди жили ремісники, підприємці, дрібні торговці й поважне київське купецтво. Саме вони і є справжніми героями цієї вулиці.

«Остання жертва»

9 квітня, п’ятниця, о 20.00 на каналі «Культура» — програма, присвячена Наталі Ужвій.

Не було актриси більше популярної, яку не обійшли відзнаки і найвищі звання, ніж Наталія Михайлівна Ужвій. 30-ті, 40-ві, 50-ті роки культивували міф Попелюшки, що дійшла до найвищих висот. І не афішували прихованих драм.

Її порівнювали з Гретою Гарбо і Марлен Дитріх (доголівудського періоду). У її таланті щасливо поєдналися ліризм і драматизм, що сягав трагедійних висот. Із нею працювали найкращі режисери театру і кіно. Сергій Параджанов перший створив про неї біографічну стрічку. І ніхто не здогадувався, який драматизм долі доводилося їй долати. І загибель братів у застінках ЧК, смерть єдиного сина, і невдячність театральних керівників, які у пік слави актриси звільнили її з роботи. Та швидко оговтались, вибачились, просили повернутися. Вона повернулася — не могла жити без театру. Та працювати погодилась тільки за угодою — тобто їй сплачували лише за зіграну виставу. От і була у народної артистки СРСР, героя Соціалістичної праці Наталії Ужвій найнижча у театрі зарплатня.

Про долю актриси, її ролі розповідатиме автор передачі Олег Вергеліс.

Діалог українських філософів

12 квітня, понеділок, о 20.30 на каналі «Культура» — розмова Сергія Кримського та Мирослава Поповича.

12 квітня Мирослав Попович відзначатиме свій ювілей. Телеканал «Культура» з особливою пошаною ставиться до відомого вченого, людини щедрої вдачі. Цей український науковець серед перших відгукнувся на наше запрошення долучитися до формування ефіру нашого каналу та став автором і ведучим циклу передач «Нариси історії культури України».

У ювілейний день ми нагадаємо нашим глядачам діалог українських філософів Мирослава Поповича та Сергія Кримського — про філософію культури. Близька нам тема, яка навдивовиж емоційно, іноді парадоксально подана філософами.

«Місто-музей магнатів Потоцьких»

10 квітня, субота, о 20.35 на каналі «Культура» — фільм про польський рід магнатів.

Польща пишається славним родом графів Потоцьких, які протягом багатьох віків брали участь у визначенні політичного курсу держави і зробили значний внесок у культуру Речі Посполитої. Але історію України також важко уявити без цього могутнього роду. Маленьке містечко Бучач на Тернопіллі — родинне гніздо Потоцьких. Зробити з нього місто європейського зразка магнати запросили видатного німецького майстра епохи Бароко Іоана Георга Пінзеля, який знайшов тут свою другу Батьківщину.

Дню Космонавтики присвячується

У суботу 10-го і в неділю 11-го квітня о 14-40 на 5 каналі — друга частина фільму про Сергія Корольова «Вище неба».

По війні Сергія Корольова залучають до наукової роботи в ракетній галузі та реабілітують. Дружина Ксенія з дочкою приїжджають до нього. Але після довгої розлуки щастя склеїти не вдалося, і сім’я розпалася. А потім дочка не прийняла його нову дружину — Ніну Іванівну Котєнкову. Про те, як Корольов усе-таки зміг завоювати довіру і любов своєї дочки Наталки у документальному серіалі «Гра долі» з ведучою Наталкою Сопіт.

  Літературна «шпарина»

10 квітня, субота, о 16.30 на Першому Національному — програма «Книга.UA».

Цієї суботи в програмі «Книга.UA», зокрема, «шпаринна» історія про те, як український письменник Олесь Ільченко вечеряв у Венеції з Джоан Роулінг, а вже наступного ранку в Парижі пив ранкову каву з онуком відомого Зігмунда Фройда, Люсьєном Фройдом, — розповідає про програму автор і ведуча «Книги.UA» Марина БОНДАРЕНКО. — Поряд — історія про те, як українські письменники влаштовували різні кулінарні фіглі, аби заманити читачів на Київський весняний книжковий ярмарок. Буде також невеличкий епізод про те, як президент Євросоюзу відпочиває, пишучи вірші в жанрі хайку. Також розповімо про те, яким скандалом може завершитись опублікування автобіографії Марка Твена, яку він заповів надрукувати тільки через 100 років після своєї смерті. Це ключові теми. Окрім цих сюжетів, у програмі також побачите і почуєте про те, що письменник Олесь Чорногуз отримав цьогорічну премію Олеся Гончара за свій сатиричний роман «Ремезове болото», про фактичний початок в Україні «Французької весни» завдяки візиту відомого філософа Онфре та публіцистки Добантон, а також про нову серію, яку видавництво «Грані-Т» започатковує у співпраці з Національним олімпійським комітетом — про дитинство відомих українських спорстменів.

Звісно, ми презентуватимемо й інші видавничі новинки, але не у вигляді наших власних рецензій. Ми даватимемо можливість самим авторам, видавцям або перекладачам розповісти про свої творіння.

Правдиві майстри карате

У ніч із 11 на 12 квітня, з неділі на понеділок, по завершенні програми «Аргумент-кіно», о 01.25 на 1+1 — фільм «Чорний пояс» (Шунічі Нагасакі).

В історичній драмі японського кінорежисера Шунічі Нагасакі «Чорний пояс» події концентруються навколо трьох парубків, які прагнуть отримати «чорний пояс» майстра боротьби карате, з ранку до ночі відточуючи свою майстерність у так званому доджо, тобто школі карате, — розповідає автор програми «Аргумент-кіно» Володимир ВОЙТЕНКО. — Події стрічки розгортаються 1932 року на півночі Китаю, у Манчжурії, коли Японія проголосила цю окуповану територію незалежною державою Манчукуо. Це маріонеткове утворення формально діяло під керівництвом імператора Генрі Пу І, останнього представника китайської династії Манчжу. Власне, в деяких селах Манчжурії з часів сьогунату чоловіки успадкували і передавали традицію карате. Але часи змін втрутилися у плин розміреного життя шкіл доджо, що діяли під керівництвом сенсеїв.

Важливо наголосити, що стрижнем фільму, від самого початку, є світоглядна, ідейна, філософська суперечка. Вона точиться спочатку поміж навчителем та одним з його учнів у доджо, а потім — у змаганні за той самий «чорний пояс» майстра — переноситься на двійко найвправніших вихованців сенсея. Лиш тепер вони мудрість карате мають перевірити і пізнати під жорстоким пресом реального життя...

А настанови учителя прикметні: «Ніколи в карате не атакуй, лише відхиляйся від нападів супротивника. Ніколи не бий свого опонента. Жодних ударів ногою». Така наука. На яку учень висловлює своє здивування: «Для чого тренуватися, якщо нам не дозволено застосовувати своє вміння?». І отримує відповідь: «Твоє уміння має бути спрямоване тільки на тебе. Лише тоді ти зможеш пережити мить найвищого блаженства!».

Головні ролі у фільмі виконують правдиві майстри традиційного карате. Вони і показують його справжні взірці. Подивіться, і ви побачите істинну техніку карате, а також дізнаєтеся, що ж є духом цього високого мистецтва рухів людського тіла.

Забобони fashion-інсайдерів

11 квітня, неділя, о 23.30 в ефірі телеканалу Тоніс і о 20.30 на ТРК «Київ» — програма «Тиждень моди з Дариною Шаповаловою».

Хто і як створює музичний супровід для модних шоу, що відчувають моделі, падаючи на подіумі, і який одяг варто одягати, збираючись на модний показ. Виявляється, аби виділитися з натовпу модників, багато представників фешн-індустрії дотримуються дрес-коду навіть у буденному житті, а забобони не чужі й більшості fashion-інсайдерів. Про все це дивіться в недільній програмі.

Foo Fighters

9 квітня, п’ятниця, о 23.30 на телеканалі «MTV Україна» — живий концерт гурту-володаря семи нагород Греммі.

Після того, як минулого тижня на екрані знову ожив легендарний гурт Nirvana, цього тижня музичний канал у рамках проекту «MTV World Stage» покаже виступ відомої американської команди Foo Fighters, очільник якої є Дейв Грол — музикант, відомий передусім як барабанщик Nirvana.

Foo Fighters з’явилися в США у 1995 році, випустивши однойменний альбом, завдяки якому Дейв Грол був названий критиками «представником Епохи Відродження альтернативного року». Що стосується назви проекту Foo Fighters, то таким словосполученням американські авіатори, що брали участь у патрулюванні повітряного простору післявоєнної Німеччини, називали НЛО, котрі начебто нерідко там з’являлися.

Документ номер 0695930

11 березня, неділя, о 13.00 на телеканалі «СТБ» — програма «В пошуках істини» про Гітлера.

2000-го року, перед тим, як скласти з себе повноваження президента США, Білл Клінтон розсекретив один із документів ЦРУ: 68 сторінок під державним номером 0695930. Це був психологічний портрет Гітлера, складений психологами. Його підготували 1942 року, коли півсвіту мріяли лише про одне — зупинити Гітлера.

А для цього потрібно було зрозуміти, що штовхнуло нащадка скромного буржуа з провінційного австрійського містечка на шлях знищення світу? Що зробило його абсолютним злом?

Документ склали. Прочитали. Знання, отримані з нього, допомогли розпочати на Гітлера полювання. Уже з 1943 року за ним постійно стежив приціл американського снайпера. Війна могла закінчитися на 2 роки раніше.

Проте постріл так і не пролунав. Операцію раптово згорнули. Психологічний портрет на 68 сторінок законсервували. А з ним — і особисті таємниці Адольфа Гітлера. Вони пролежали у архівах розвідки 66 років...