Газ, збагачений ураном?
Розбір газових польотів, що розпочався за підсумками переговорів українського й російського прем’єрів у Ялті, показав, що в країні немає однозначного їх сприйняття. Але головний ньюсмейкер країни, котра впевнено підтвердила це своє звання минулого тижня, схоже, збирається в’їхати на Банкову саме на газовій темі. Хоча опоненти вважали її для прем’єра найбільш програшною.
Проте, повернувшись із Криму, наш по-справжньому великий тактик провела жорсткий пропагандистський пресинг на захист газових контрактів із Росією й нових ялтинських домовленостей. «Я думаю, причина того, що критикують цей контракт, те, що найвищі посадові особи країни як у владі, так і в опозиції утримувалися за рахунок РосУкрЕнерго. Вони, по суті, жили за рахунок цих фінансових ресурсів, і тому вони не можуть мені цього пробачити й критикують цей контракт, маючи невелику надію, що повернеться старий корупційний режим у газовій сфері й дасть можливість високим політикам заробляти на природному газі. Але це не повернеться», — запевняє Юлія Тимошенко. — Сьогодні ті люди, які втілюють РосУкрЕнерго — Фірташ і команда — це права рука Президента. Це і є РУЕ. І тому всі вимагають зміни контрактів, щоб вставити туди цього посередника, який непогано доївся для політиків. І тому я думаю, що й надалі підписаний 2009 року контракт є справжньою перемогою України на 10 років наперед».
Прем’єр не лише цілковито довіряє обіцянкам свого російського колеги Володимира Путіна й вірить у слухняність «Газпрому», який нібито отримав вказівки шефа не штрафувати Україну за недобір законтрактованого газу, а й вважає, що може прогнозувати їхні дії. Вона «переконана, що в результаті Росія й для всіх інших країн не нарахує під час кризи штрафи. Просто Україна перша про це домовилася й показала шлях, — запевняє наш прем’єр, явно приміряючи ще й сукню нової Жанни — рятівниці Європи. — Усі, хто споживає російський природний газ, усі європейські країни, всі країни СНД, усі недобрали, згідно з тими встановленими обсягами газу. Тому що світова фінансова криза, тому що в усіх країн серйозне падіння виробництва. Росія це знає...»
Яка зручна нагода розправитися з противником, який, звісно, не бажає добра своїй країні! І прем’єр нагадує, що російське керівництво ніколи не порушувало питання про штрафи. Про них, за словами прем’єра, «заявляла опозиція, Президент країни. Усім хочеться чомусь, щоб з України взяли ці штрафні санкції. Хоч за щось же треба критикувати прем’єр-міністра й уряд. Я думаю, що вони хочуть, щоб штрафні санкції нарахували». Так розмовляє переможець із переможеними... І навіть протекційно ділиться досвідом, відповідаючи на журналістські запитання: «Слабкого лідера й слабку країну, на жаль, у світі поважати просто не планують. Саме тому, як і сказав, до речі, російський прем’єр-міністр, переговори з Україною стало вести важко, але коли досягається результат і досягається певний компроміс, то, безумовно, впроваджуються в життя всі позиції, домовленості, й так було щодо природного газу».
Особливо цінно в нашому прем’єрові її вміння говорити саме те, що від неї хочуть почути. Заявивши себе сильним лідером і потенційним переможцем на всіх зовнішніх і внутрішніх фронтах, вона, не моргнувши оком, обіцяє: «Зважаючи на сьогоднішню світову кон’юнктуру та враховуючи, що транзит природного газу, який Росія робить через Україну до Європи, коштуватиме Росії на 60% дорожче, ніж у попередній рік й, до речі, за всі 18 років — це вперше, коли ми підвищуємо ціну за транзит російського газу територією України. Ось завдяки всім цим складовим я переконана, що ціна для України на газ буде майже такою на 2010 рік, як і на 2009-й. Тому хочу заспокоїти промисловців, усіх, хто споживає природний газ: саме так ми бачимо наступний рік».
Кандидат на посаду президента України Арсеній Яценюк бачить його дещо інакше. «На 2010 рік ми збільшимо ціну на транзит. Браво! На один долар за тисячу кубічних метрів. Росія платитиме Україні на долар більше транзиту. Тільки є ж друга сторона правди — Україна платитиме Росії на 100 доларів більше за тисячу кубічних метрів газу. З кишень українців, з наших кишень перейде до російського «Газпрому» два мільярди доларів США додатково!»
Директор енергетичних програм центру «Номос» Михайло Гончар пропонує своє бачення джерел російської зговірливості й поступливості. В інтерв’ю УНІАН він висловив припущення, що Росія могла погодитися не застосовувати до України штрафи за недобір газу лише в обмін на відмову нашої країни від диверсифікації джерел постачання ядерного палива й згоду із запропонованим Москвою варіантом будівництва заводу зі збагачення урану в Ангарську. І дійсно, після Ялти Тимошенко зазначала, що високо цінить можливості співпраці з Росією й навіть об’єднання зусиль двох країн у єдиному центрі зі збагачення урану.
