Реципієнти й донори

На тлі потоку соціальних та економічних негативів, який ледве не щодня ллється на українця, звістка про те, що наша країна зайняла 72-е місце (зі 134 країн світу) в рейтингу індексу глобальної конкурентоспроможності, викликає прилив гордості. Втім, це досягнення не треба перебільшувати. Про це заявила, виступаючи на презентації підсумкового звіту про конкурентоспроможність України, підготовленого Фондом «Ефективне управління» та Всесвітнім економічним форумом, голова фонду Наталія Ізосимова. «Порівняно з даними попереднього звіту, Україна продемонструвала малопомітний прогрес...» — сказала вона. І справді, місце України, розташованої в самому центрі Європи, виявилося між Марокко та Філіппінами й далеко позаду «старих» членів ЄС. Серед країн СНД Україна пропустила вперед не лише Росію, а й Казахстан і Азербайджан.

Об’єктом дослідження, що проводиться вже другий рік поспіль, стала також конкурентоспроможність 15 регіонів країни. У відповідному українському рейтингу лідирує місто Київ. За столицею йдуть Запорізька, Одеська, Дніпропетровська, Сумська, Донецька області. У групі лідерів також столиця Галичини — Львів. Полтавська область ходить у «середнячках». Замикають список Хмельницька, Черкаська, Вінницька, Херсонська, Житомирська та Закарпатська області, а також Крим.

«Економічні диспропорції між регіонами поки що не мають тенденції до скорочення. Тому назріла необхідність розробки ефективної державної стратегії, що стимулює розвиток економіки й підвищення конкурентоспроможності відстаючих регіонів», — підкреслює Ізосимова.

«Нас оцінили в рейтингу, м’яко кажучи, не дуже добре, — зазначив голова Донецької облради Анатолій Близнюк, — для чого є як об’єктивні, так і суб’єктивні причини. Ми даємо 20% промислового виробництва всієї країни, але водночас Донецька область — це 38% усіх викидів країни в навколишнє середовище, а звідси стан здоров’я населення й узагалі розвитку людини та її життєвого рівня». «Маючи реальну оцінку, — каже голова облради, — ми взялися до розробки стратегічної перспективи регіону». Якою вбачається вона одному з керівників Донбасу? Близнюк зауважив, що нині «металургія не є перспективним кластером». Разом із тим, він не бачить іншого шляху для підвищення конкурентоспроможності регіону, крім як займатися проблемами цієї провідної галузі й, зокрема, перейти від мартенівського переділу сталі, де використовується дуже багато російського газу, до конверторного. Другий донецький кластер — сільськогосподарське виробництво та переробка сільгосппродукції. Підкресливши, що Донецька область розташована в зоні ризикованого землеробства, Близнюк зазначив, що цей «перспективний кластер (пославшись на офіційну оцінку, він стверджував, що ефективність сільгоспвиробництва на Донеччині найвища у країні) дає і схему диверсифікації нашої економіки». За словами Близнюка, Фонд «Ефективне управління» дав стратегічну перспективу, а тактичні завдання доведеться вирішувати самим. При цьому він також зауважив, що робота в регіонах, спрямована на підвищення їхньої конкурентоспроможності, має привести до того, що країна нарешті відмовиться від споживчої ідеології, відповідно до якої в державі 27 регіонів є реципієнтами, а всього лише чотири — донорами.

Дуже цінні для українського бізнес-середовища зауваження й висновки зробив, виступаючи на презентації, представник Світового економічного форуму Т’єррі Гейгер. Він, зокрема, відзначив роль і цінність опитування бізнес-структур. На його думку, поряд з об’єктивними статистичними даними сприйняття бізнесом процесів, що відбуваються в країні, справляє на них часом опосередкований, а інколи — й безпосередній вплив. У зв’язку з цим Гейгер висловив думку, що рецесія не є приводом для припинення реформ, виправдання корупції та інших негативних явищ, а нинішня криза, всупереч певним твердженням, зовсім не свідчить про крах капіталізму, який він назвав найкращим шляхом для досягнення процвітання.

Про практичні результати дослідження «День» розмовляв із головою Фонду «Ефективне управління» Наталею Ізосимовою. «Способів практичного застосування цього дослідження дуже багато, — сказала вона. — Та головне — що ми отримали величезний масив інформації. Він може стати платформою для рішень на державному й регіональному рівні, для конструктивного діалогу між владою, бізнесом і суспільством. Цього дослідження завжди дуже чекають інвестори. Середньострокова перспектива регіонів, яку воно визначає, дозволяє інвесторам приймати вірні рішення — куди йдемо, куди не йдемо зі своїми грішми».