У сірому списку
Чи загрожує українському бізнесу транспарентність швейцарських банків?![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20090410/462-3-1.jpg)
Саміт «Великої двадцятки» G20, що проходив у перші дні квітня в Лондоні, мав глобальні цілі: зміцнення світової фінансової системи та подолання наслідків кризи. У період, коли гроші стали реально дефіцитними, уряди більшості розвинутих країн прагнуть у будь-який спосіб вишукувати фінансові ресурси для виживання своїх економік, зокрема, й активізуючи боротьбу з так званими податковими гаванями. Часто їх ще називають «податковими оазами» або «податковим раєм», а просто кажучи, це офшорні зони, зручні для проведення імпортно-експортних фінансових операцій, оскільки дозволяють фірмі або приватній особі уникнути урядового контролю завдяки географічній вибірковості.
За підсумками роботи саміту G20 Організація економічного співробітництва й розвитку (ОЕСР) опублікувала чорний, сірий і білий списки, де країни згруповані залежно від відповідності міжнародним нормам оподаткування, боротьби з фінансовими оборутками й розкриття банківської інформації. У чорному списку опинилися Коста-Ріка, Малайзія, Філіппіни й Уругвай. Ці країни не підписали угод про податкову співпрацю й ризикують зазнати жорстких економічних санкцій з боку ОЕСР. До білого списку із 40 «позитивних» країн увійшли держави, що уклали з ОЕСР угоди про співпрацю й, відповідно, відповідають її стандартам банківської прозорості.
Тридцять вісім держав, зокрема, й Швейцарія, опинилися в сірому списку країн, що формально приєдналися до угод про розкриття інформації, але не реалізували належним чином цих стандартів на практиці, тобто ще не переглянули свого податкового законодавства. Сірий список розділено на дві частини: «податкові гавані» й «інші фінансові центри». До «податкових гаваней» ОЕСР зарахувала держави: Андорру, Ангілью, Антігуа і Барбуду, Арубу, Багами, Бахрейн, Беліз, Бермуди, Британські Віргінські острови, Кайманови острови, острови Кука, Домініку, Гібралтар, Гренаду, Ліберію, Ліхтенштейн, Маршаллови острови, Монако, Монсеррат, Науру, Нідерландські Антильські острови, Ніуе, Панаму, Сент-Кіттс і Невіс, Сент-Люсію, Сент-Вінсент і Гренадіни, Самоа, Сан-Маріно, острови Теркс і Кайкос, Вануату.
Хоча ОЕСР дипломатично уникла назвати Швейцарію «податковою гаванню», зарахувавши її до списку «інших фінансових центрів» разом із Австрією, Бельгією, Брунеєм, Чилі, Гватемалою, Люксембургом і Сінгапуром, але «ляпас» для країни альпійської пасторалі виявився несподіваним. Нагадаємо, що 13 березня, прагнучи уникнути потрапляння до списку ОЕСР, Швейцарія оголосила про готовність співпрацювати з організацією й переглянути своє банківське законодавство в бік більшої прозорості.
Уряди Швейцарії й Люксембургу оголосили, що критерій, за яким країни були внесені до списку, не зовсім зрозумілий. Президент Конфедерації й міністр фінансів Ханс-Рудольф Мерц в інтерв’ю національному телебаченню назвав дії ОЕСР стосовно Швейцарії «неприємними й занадто критичними». Він висловив здивування, що його країна, одна з фундаторів ОЕСР, ніколи не притягувалася до дискусій з приводу складання списків. За словами глави уряду, Швейцарія не є «податковим раєм», завжди виконує свої зобов’язання й постійно демонструє готовність до діалогу. Звісно, фігурувати в чорному списку, за яким стоять конкретні санкції, було б набагато гірше.
«Маленька Швейцарія змушена тримати свій курс у цих неспокійних водах якомога розсудливіше», вважає торішній (за ротацією) президент Швейцарії, міністр внутрішніх справ Паскаль Кушпен. Але він налаштований песимістично, цитуючи французького байкаря Лафонтена: «Якщо сильніший вирішив несправедливо позбавити вас чогось, йому це вдасться».
За словами міністра закордонних справ Мішлін Кальмі-Рей, факт, що Швейцарія опинилася в сірому списку, свідчить про те, що, взявши на себе певні зобов’язання, вона ще не ввела їх у дію. Для перегляду всіх чинних двосторонніх угод знадобляться місяці роботи. Однак голова швейцарської дипломатії невимовно здивований складом білого списку, до якого входять країни, які співпрацюють з ОЕСР у сфері законодавства й, «відповідно, поза всякими підозрами». Абсолютно очевидно, що «набагато легше перекласти провину на невелику миролюбну країну, ніж звинуватити велику державу», — обурено підсумовує Кальмі-Рей на шпальтах газети Le Temps, «...свавілля й необгрунтованість керували складанням цих списків».
Французький економіст Жак Атталі на шпальтах іншого видання менш дипломатичний: «Англо-саксонці не знищили податкових оаз; вони просто усунули своїх конкурентів».
Хоч як там було, сірий список змушує Швейцарію поквапитися з початком переговорів щодо перегляду угод про уникнення подвійного оподаткування, насамперед з країнами, що викликають пріоритетний економічний інтерес. Переговори з США розпочнуться вже наприкінці цього місяця.
1 квітня понад тисячу працівників швейцарського банку UBS, які працюють у сфері управління капіталами й майном, отримали повідомлення від дирекції про заборону поїздок за кордон. Через розбіжності в тлумаченні понять банківської таємниці й «податкових гаваней» серед можновладців розвинутих країн у керівництва деяких банків виникли побоювання, що їхніх працівників можуть затримати закордонні податкові й правоохоронні органи. Якщо клієнт шукає особистої зустрічі зі своїм банкіром, то йому буде запропоновано приїхати до Швейцарії.
Що стосується банку UBS, який став уже притчею во язицех, то тут ведеться внутрішня перевірка кадрів: кожний банківський службовець сектора управління капіталами й майном перевіряється щодо того, як у рамках своєї діяльності він дотримується законів країни, з клієнтами якої працює. Федеральний департамент з контролю діяльності банків FINMA зробив зауваження керівництву банку, зобов’язавши його виключити «будь-який ризик порушення юридичних правил або втрати репутації». FINMA продовжує розслідування у справі приватних клієнтів американської філії банку UBS. Тепер у зоні пильної уваги фінансової поліції опинилися банківські зв’язки UBS із сусідніми латиноамериканськими країнами. Тому працівники UBS у Нью-Йорку теж отримали заборону на поїздки й позбавлені права покидати територію країни.
Логічно постає питання, чи не являють загрози для українського бізнесу обіцянки Швейцарії стати більш транспарентною в банківській сфері? Наприклад, рахунки зареєстрованої в окрузі Цуг компанії «РосУкрЕнерго» з двома російськими директорами, що активно перевіряються зараз, знаходяться в швейцарських банках...