Звіт є... проблеми теж...
Генеральна прокуратура України звітувала. 29 січня 2009 року відбулося розширене засіданні колегії на чолі з генеральним прокурором України Олександром Медведьком за підсумками роботи у 2008 році. Опускаючи дрібні подробиці, нагадаю, що пан Медведько займає крісло очільника ГПУ з листопада 2005 року після скандально звільненого вдруге Президентом Віктором Ющенком Святослава Піскуна. Перший раз, з не менш гучним скандалом, генпрокурора Піскуна звільняв у жовтні 2003 року ще президент Леонід Кучма, замінивши його на Геннадія Васильєва. Була в Олександра Медведька й невеличка перерва в травні 2007 року. За рішенням Шевченківського райсуду міста Києва Піскун втретє повертається в крісло голови ГПУ, хоча вже 24 травня Віктор Ющенко знову звільняє Піскуна і призначає виконуючим обов’язки голови ГПУ заступника генпрокурора — прокурора Автономної Республіки Крим Віктора Шемчука. Вже 1 червня Президент Ющенко та прем’єр-міністр Янукович домовляються про поновлення на посаді генпрокурора Олександра Медведька.
Олександр Медведько перебуває на посаді генпрокурора вже більше трьох років і вважае, що останній рік роботи Генеральної прокуратури був плідним. У всякому разі, за його словами, за 2008 рік «нам не соромно звітувати». Цікаво, звичайно, спочатку проаналізувати роботу ГПУ за звітом генпрокурора, а потім повернутися, все ж таки, до больових питань Генеральної прокуратури.
Отож, голова ГПУ переконаний, що позитивному результату роботи Генеральної прокуратури сприяла організаційна й кадрова стабільність за останні роки в очолюваній ним структурі. Ця робота була забезпечена завдяки: зосередженню зусиль на реальному впровадженні в практичну роботу дій, передбачених галузевими наказами; відмові від «гонитьби» за показниками (в порівнянні з минулим роком), боротьбі з фактами перекручування таких показників; посиленню виконавчої дисципліни, усуненню бюрократичних перепон в діяльності апарату. Стабільними залишаються посади заступників генпрокурора та керівників підрозділів ГПУ — жодного прокурора області в 2008 р. не звільнено достроково в порядку дисциплінарного стягнення. На районному рівні досягнуто майже стовідсоткового укомплектування прокурорських колективів.
За 2008 рік ГПУ домоглася суттєвих результатів у боротьбі з порушеннями в судових органах (порушено 47 кримінальних справ), зменшилася загальна частина зареєстрованих злочинів у державі, заведені справи, у порівнянні з попередніми роками, розкриваються дедалі більше... Але заради справедливості слід зазначити, що кожний третій злочин у нашій країні залишається нерозкритим. Залишок таких справ за минулі роки складає 2 млн. справ, у попередньому році розкрито лише 26,5 тис. справ. Крім цього, було констатовано, що корупція в рядах правоохоронних органів поширюється дедалі більше. Загальна кількість справ за минулий рік склала — 452, найбільше — 336 — заведено на співробітників Міністерства внутрішніх справ. З приводу цієї проблеми Медведько повідомив журналістам, що на початку цього року робоча група з питань протидії корупції затвердила план конкретних дій на поточний рік. Чи допоможе це?...
Звичайно, статистику можна продовжувати безкінечно, відзначаючи всі плюси й мінуси роботи Генеральної прокуратури, але, повертаючись до суті питання, можна констатувати: в країні й досі не реформована правоохоронна система. Як наслідок, громадяни України постійно слухають взаємні звинувачення Служби безпеки, Генеральної прокуратури, Міністерства внутрішніх справ, Державної митної служби... про погану роботу одне одного. Немає визначеності в законодавстві, тому на практиці — «маємо те, що маємо».
Виступаючий голова ГПУ звернув увагу на те, що необхідно надати право ведення оперативно-розшукової діяльності й досудове слідство одному органу. Це б ліквідувало розпорошеність, невизначеність, затримку справ, полегшало б їхне ведення, розкриття тощо. Тут з ним можна погодитися!
Але й досі залишається незрозумілим — як за часів керівництва Піскуна, Васильєва, так і сьогодні Медведька — чому не розкрити резонансні злочини, не доведені до суду, не оприлюднені конкретні судові рішення? Суспільству й сьогодні не відомі обставини отруєння Віктора Ющенка, смерті екс-голови МВС Юрія Кравченка, імена замовників вбивства Георгія Гонгадзе, організаторів побиття людей біля Центральної виборчої комісії, встановлення паралельного сервера для коректування підсумків голосування під час президентської кампанії 2004 року і т. д. Але, на відміну від Піскуна, Медведько хоча б не збирає журналістів «кожного дня» й не розповідає, що ось-ось буде завершена ще одна резонансна справа.
