Економічна ініціатива Лаврова

Не секрет, що кавказька війна завдала шкоди міжнародній репутації Росії. І для її відновлення російська дипломатія використовує ресурси, які у неї є. На початку літа російський президент Дмитро Медведєв воскресив стару ідею дипломатії своєї країни: реструктурувати європейську безпеку, створити більш велику і гнучку структуру і прийняти відповідну угоду про нові форми колективної безпеки. Спочатку багато країн Європи сприйняли цю пропозицію навіть прихильніше, ніж кроки Кремля в розпал холодної війни, що привели 1975 року до підписання Гельсинкської угоди і створення ОБСЄ. Так, президент Франції Ніколя Саркозі публічно висловився за перегляд основ безпеки «від Ванкувера до Владивостоку» в рамках дискусій в ОБСЄ.

Проте минулого тижня європейські держави дали більш зважену й уникливу відповідь на пропозиції Росії. Під час зустрічі міністри закордонних справ країн-учасниць ОБСЄ зазначили, що потрібно уточнити контури нової організації й вирішити численні питання, що стосуються кола учасників, особливо азіатських. Заходу потрібні гарантії того, що російська ініціатива не спрямована на розвал НАТО. Крім того, американці не хотіли б, щоб європейці ще більше зв’язували себе з російськими інтересами.

Очевидно, зрозумівши безперспективність створення загального дому безпеки «від Ванкувера до Владивостоку», Москва пропонує зосередити увагу на економічному співробітництві, тим більше, що таких підходів дотримується Німеччина. З ініціативою економічного співробітництва виступив позавчора голова російського зовнішньополітичного відомства Сергій Лавров на зустрічі представників європейських компаній, працюючих в Росії. На його думку, Росія, європейські країни і США могли б об’єднати свої економіки, як «три учасники, що репрезентують європейську цивілізацію». Виступ Лаврова перед Асоціацією європейського бізнесу був сповнений оптимізму з приводу подальшого розвитку відносин Росії і ЄС.

Міністр заявив, що сторони подолали період охолодження відносин, який настав після війни в Грузії в серпні цього року. Лавров знову пригадав про ідею скасування віз до Росії для громадян країн-членів ЄС, за умови, що і росіяни зможуть їздити до Європи без віз. Аналогічними умовами він обставив і інші кроки до інтеграції із західними країнами. «ЄС і США розглядають тему загального економічного простору», — сказав російський міністр. «Загальний економічний простір трьох учасників — також далеко не віртуальний проект, і ми можемо над ним працювати», — додав Лавров, наголосивши, що об’єднання двох просторів «не має йти на шкоду третьому учаснику». «Три учасники представляють європейську цивілізацію», — заявив він, висловивши бажання, щоб трьохстороннє партнерство прийняло форму «рівностороннього трикутника».

Багато оглядачів зазначають, що загальний економічний простір багато в чому вже сформувався між Росією і ЄС, куди Росія постачає енергоносії й звідки вона імпортує багато промислових товарів. Навіть набридливі розмови про диверсифікацію джерел енергії поки не вилилися в реальні дії щодо обмеження залежності від російської нафти і газу. У той же час, економічні зв’язки між Росією і США не такі значні. Виникає запитання, чи не є включення США в цей трикутник радше примирливим жестом?

КОМЕНТАР

Євген КАМІНСЬКИЙ, завідувач відділу Інституту світової економіки та міжнародних відносин, Київ:

— На мій погляд, це блискуча ідея. Вона блискуча хоча б тим, що дозволяє Україні уникнути ролі буфера, моста... Ми можемо в цій ситуації посилити переговорний процес з Росією і Європейським Союзом і долучитися до цього економічного простору. Я не бачу іншого виходу крім об’єднання зусиль у таких інтеграційних угруповань великих держав, щоб спільними зусиллями подолати кризу. Разом з тим для нас у цій ситуації вирішується проблема безпеки України. Якщо Росія разом із Європейським Союзом і Сполученими Штатами Америки створить глобальний регіональний економічний простір, то проблема безпеки, проблема зовнішніх загроз для нас радикально зменшується. Ми перестаємо бути яблуком розбрату в рамках цього трикутника. Крім того, зникає ідея розколу, яка була внесена в нову концепцію зовнішньої політики Росії про розкол між Сполученими Штатами Америки і Європою. Тобто в такому випадку фінансова криза, якщо це справді було б реалізовано, може посприяти розв’язанню багатьох політичних і безпекових проблем.

Що стосується належності Росії до європейської цивілізації. Я думаю, на цьому питання не треба загострювати увагу. Не той час сьогодні, щоб з’ясовувати, наскільки Росія є частиною європейської цивілізації. Це окрема тема, яка в даному випадку не має бути в центрі нашої уваги. Не треба тут нічого накручувати, оскільки це дуже суперечливе питання. Врешті, якщо Росія в повному розумінні не є частиною європейської цивілізації, то входження до такого трикутника може сприяти тому, що в Росії почнуться реальні демократичні процеси. Це теж потрібно враховувати. На мій погляд, це більш важливо, ніж сперечатися про те, чи є Росія європейською державою, чи ні. Найголовніше, можливо те, що з російського політичного арсеналу зникне теза про відтворення регіонального балансу сил, в якому Росія домінувала на пострадянському просторі. Тому, що проблема політичного домінування буде займати в цьому випадку друге місце.

Думаю, що з боку офіційного Києва має прозвучати позитивна реакція на пропозиції російського міністра. Ми повинні їх підтримати. Можливо не тільки в рамках міждержавної стратегічної групи, яку очолює Раїса Богатирьова, а й в рамках консолідованої думки всіх політичних сил, включаючи парламент. Нам потрібно підтримати цю ідею від усього українського політикуму.