Чим криза... корисна для екології?

Екологи вважають, що складна ситуація — це прекрасна нагода для великих промислових підприємств впровадити нове екологічне законодавство аби зменшити кількість шкідливих викидів — в умовах кризи новації сприймаються не так болісно, переконують фахівці. Зокрема, радять впроваджувати нові стандарти, які визначають допустимі викиди промислових відходів у навколишнє середовище та встановлюють відповідні за це побори. Рано чи пізно, українським підприємцям доведеться переходити на нову систему, адже це — одна з вимог при вступі до Євросоюзу.

Законопроект «Про систему природоохоронних дозволів» Міністерство охорони природи та навколишнього середовища вже підготувало — затримка за урядом. Як тільки закон вступить у силу, фахівці визначать основні джерела викидів на усіх підприємствах України, починаючи з великих металургійних комплексів і закінчуючи шашличними. Кожному з них висунуть свої вимоги до допустимих викидів у довкілля — залежно від їхньої потужності.

— Нині для всіх підприємств діє один норматив — допускаються викиди шкідливих речовин у відношенні 50 міліграмів на кубічний метр. Але погодьтеся, такий підхід нераціональний, якщо порівняти викиди в атмосферу та водойми, які здійснює металургійний комбінат та невеликий швейний цех, — пояснив співавтор Закону «Про систему природоохоронних дозволів» Володимир Морозов.

— Дія нового закону пошириться на об’єкти енергетики, виробництва та обробки металів, хімії, переробки відходів, текстильної та харчової промисловості, а також великі бойні, сільськогосподарські ферми тощо. Хтось із них матиме допустиму норму 15 міліграмів на кубічний метр, а хтось — усі 70. Малі підприємства-забруднювачі ми пропонуємо взагалі звільнити від природоохоронних дозволів, а отже і від поборів, за умови, якщо забруднення, викликане їхньою діяльністю, буде невеликим.

Фахівці одноголосно називають діючу природоохоронну систему неефективною, оскільки діє вже кілька десятиліть і не враховує міжнародних рекомендацій, зокрема і Євросоюзу. За словами керівника громадсько-екологічної організації «Екоправо-Київ» Бориса Васильківського, діючі дозволи не розглядають питання охорони ѓрунтів, ефективного споживання енергії, води, готовності до надзвичайних ситуацій, повідомлень про аварії, а нині найчастіше обговорюються саме ці проблеми.

Окрім того, що Україна запізнюється з прийняттям нового закону у порівнянні з країнами ЄС, екологи зазначають ще одну проблему: 1 грудня закінчується проект «Реформування правової бази та зміцнення інституційної спроможності для розвитку екологічнодозвільної системи України», який два роки тому підтримав Фонд інституційного розвитку Світового банку. А отже, завершуються міжнародна підтримка в екологічних реформах. За час проекту планувалося здійснити сім екологічних програм, із них п’ять так і не розпочалися через відсутність коштів. Єдиним позитивом від цього проекту стане новий природоохоронний закон — звісно, якщо його таки приймуть. Працюючи над ним, наші експерти скористалися досвідом країн, які вже адаптували своє екологічне законодавство до європейського. Одна з них — Чехія, яка приєдналася до Євросоюзу кілька років тому.

— До 2003 року екологічно-правова система Чехії була такою самою, як нині в Україні, але ми швидко перейшли на нову законодавчу базу, бо того вимагала європейська спільнота, — розповіла експерт з питань охорони довкілля Республіки Чехії Моніка Прібилова.

— Зважаючи на те, що Україна теж рухається до ЄС, їй треба піти тим же шляхом, адже наші країни багато в чому схожі. Єдине, що різнить їх — це рівень корупції та виконання умов природоохоронних дозволів. Якщо у Чехії екологічних нормативів дотримується 80% діючих підприємств, то в Україні — навпаки — 80% їх не виконує.

Тож всі надії — на новий закон: чим швидше Україна його прийме, тим краще для екології.