«Принцип доміно»?

Світова фінансова спільнота пожинає плоди свого багаторічного безбідного існування. За кордоном одна за однією з’являються невтішні новини про погіршення ситуації на світових фінансових майданчиках, про чергові банкрутства банківських гігантів зі світовим ім’ям, про мільярдні вливання найбільших центробанків у банківські системи своїх країн. На цьому тлі мовчання українського Нацбанку та фінансового блоку уряду спричиняло здивування та безліч побоювань із боку експертів і самих учасників банківського ринку.

ПОГАНІ СИГНАЛИ

За оцінкою голови правління ЗАТ «Ощадбанк Росії» В’ячеслава Юткіна, ризики в банківській системі України зростають. «Дуже висока ймовірність того, що вся банківська система країни опиниться в кризовій ситуації. Хоч вихід НБУ на міжбанк дещо стабілізував ситуацію на ринку, вона все ж таки залишається напруженою. Найбільш серйозні проблеми сьогодні у банків, які за рахунок короткострокових залучень фінансували довгострокові позики. Ряд банків зараз вимушені проводити дуже агресивну політику щодо залучення коштів населення, завищують ставки, що свідчить про проблеми з їхньою ліквідністю. Панічні настрої вкладників окремих банків на ринку посилюють ситуацію», — зазначає він.

Проблеми відчули вже «Промінвестбанк» і банк «Надра», які нещодавно отримали фінансову підтримку від Нацбанку. Тим часом міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings знизило довгостроковий рейтинг дефолту емітенту «Родовід Банку». Fitch висловило свою стурбованість щодо здатності «Родовід Банку» забезпечувати продовження термінів погашення з міжбанківського фондування в поточних ринкових умовах в Україні. «У зв’язку з необхідністю зміцнення резервів і можливого погіршення якості активів у міру перевірки часом кредитного портфеля, в нас також викликає стурбованість потенційний негативний вплив більших відрахувань у резерв під знецінення кредитів на вже невисоку капіталізацію та прибутковість банку», — цитує в своєму повідомленні агентство молодшого директора в аналітичній групі Fitch із фінансових організацій Зарема Лянова.

ЧИ БУДУТЬ ІНШІ ЖЕРТВИ?

Проблеми з платоспроможністю окремих українських банків не чинять прямого впливу на загальний рівень банківської ліквідності, вважає голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук. «Принципу падаючого доміно в банківській системі України не буде. Тимчасових проблем із ліквідністю зазнаватимуть лише ті банки, в яких нині наступає термін погашення зовнішніх позик у значних обсягах. Ті з них, які зможуть вийти з цієї ситуації, надалі зможуть покращити платоспроможність і нормально працювати», — вважає банкір.

Аналогічного погляду дотримується і директор зі стратегічного розвитку інвестиційної кампанії «УФЦ-капітал» Сергій Кульпінський. «Проблеми з ліквідністю у «ПІБ» («Промінвестбанку». — Авт.) не призведуть до різкого погіршення ліквідності всієї системи, оскільки у багатьох банків — хороша ліквідність і навіть надліквідність. Але проблеми «Промінвестбанку» викликали у населення більш обачне ставлення до депозитів», — відмітив він.

Підтвердженням останньої тези стала ситуація з масовим зняттям готівки в банкоматах. Так, днями, «донька» «Ощадбанку Росії» заблокувала видачу готівки по картках «ПІБ», банків «Родовід» і «Надра». Причиною тому стало активне вилучення в її банкоматах готівки клієнтами цих банків. Але «Ощадбанку» отримати ці кошти з «Промінвестбанку», «Родовід Банку» і банку «Надра» практично неможливо. Ми ухвалили таке рішення, оскільки не можемо таким чином підтримувати ліквідність цих банків», — коментує такий крок Юткін.

ТІЛЬКИ БЕЗ ПАНІКИ

У міністра економіки України Богдана Данилишина своє бачення подолання негативних наслідків кризи: «Враховуючи ризики скорочення експортно-орієнтованого виробництва внаслідок падіння світового попиту та ускладнення платежів із експортних операцій, необхідно здійснити комплекс заходів, направлених на розширення внутрішнього попиту на групу експортних товарів і посилення ролі внутрішнього виробництва». Для цього достатньо буде почати нові інфраструктурні та житлові будівельні проекти, що фінансуються з бюджету. Крім того, уряд повинен не допустити обвалу цін на зерно нового врожаю шляхом закупівель Аграрним фондом, щоб сільгоспвиробники отримали достатні ресурси для проведення всього комплексу посівних робіт. Із урахуванням ризиків виникнення фінансової нестабільності, доцільно переглянути проект бюджету на 2009 рік, збільшивши обсяги капітальних витрат, у тому числі — будівельних, не посилюючи при цьому дефіциту.

А ось перший заступник голови Національного банку України Анатолій Шаповалов не бачить підстав для паніки в банківському секторі. На його думку, ліквідність банківської системи України більш ніж достатня: з початку жовтня залишки на коррахунках банків стабільно перевищують 20 мільярдів гривень, а із середи — 21 мільярд гривень, з яких обов’язкові резерви — 12,9 мільярда гривень. Таким чином, за словами Шаповалова, вільний залишок навіть перевищує вісім мільярдів гривень. Але ось чого не вистачає — так це довіри між банками. «Ми їх збирали, спілкувалися, переконували. Говорили банкірам: «Ви чудово бачите один одного, коли здійснюєте моніторинг балансів у щоденному режимі. Ситуація цілком нормальна, тож працюйте: страхуйтеся, беріть забезпечення, але кредитуйте». Вони нам пообіцяли: «Так, звичайно, будемо». Але насправді вважають, що ніколи не буде зайвим перестраховуватися», — говорить він.

Є ПЛАН

Минулого тижня на нараді під головуванням Президента України Віктора Ющенка було ухвалене рішення, що керівництво Національного банку України, Мінфіну та Мінекономіки з рядом комерційних банків у найкоротші строки повинні розробити план спільних дій із стабілізації фінансової ситуації в країні. Учора питання необхідності посилення фінансово-бюджетної дисципліни та мінімізації впливу світової кризи на економіку України було розглянуте на засіданні Ради національної безпеки й оборони (РНБО). На момент здачі номера результатів засідання ще не оголосили. Але представники банківського сектора, що брали участь в обговоренні підготовки плану, називають найбільш вірогідними обмеження можливості банків достроково видавати депозити та нарощувати кредитування.

Такий крок, на думку економіста, екс-керівника групи радників НБУ Віктора Лисицького, можливий, але не бажаний. «Слід стабілізувати курсову політику. Не можна допускати, щоб ринковий курс істотно відрізнявся від офіційного, і тим більше — виходив за межі курсового коридору. Зміцнення гривні та відрив офіційного курсу від ринкового — чинник, який лише посилює недовіру та знижує рівень довіри до банківської системи. Це очевидна річ», — говорить Лисицький. Уряду він радить проаналізувати та знайти можливість створення антикризового фонду за рахунок грошей від приватизації. Причому гроші з фонду повинні використовуватися лише на розв’язання питань стабілізації фінансово-економічної системи України. Також слід вдатися до розширення використання державного гарантування для важливих національних програм і відмовитися тим самим від прямого державного фінансування. Ну, й природно, заспокоїти громадян тим, що сума виплат Фонду гарантування внесків фізосіб повинна бути збільшена з 50 тисяч гривень до 100—150 тисяч гривень. «Адже більшість внесків у нашій банківській системі — невеликі внески. Тому головне, щоб пересічний українець не почав переживати», — коментує ситуацію Лисицький.