Бої за «аромати» рідних звалищ

Перспективні проекти з рекультивації полігонів твердих побутових відходів, про які нещодавно повідомляли в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області, здається, так і лишаться в перспективі... Реалізувати їх, тим паче в короткий термін, заважає цілий ряд різноманітних негативних чинників.

Нагадаємо, що на початку серпня начальник Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області Олександр Чабанов анонсував запуск першої черги з регенерації метану, що утворюється під полігонами твердих побутових відходів. Передбачалося, що один із проектів буде здійснено на базі полігону площею 10,17 га, розташованого на території Рожівської сільради Броварського району. Протокол про відповідні наміри було підписано між сільрадою та чеським акціонерним товариством «Блекстоун Глобал Венчурз». Очікувалося, що проект вартістю 500 тисяч євро профінансує ЄБРР. «Після затвердження проекту Мінприроди України фірма обчислить, скільки електроенергії можна буде отримувати з метану. І вже до кінця цього року планується взяти перші проби біогазу... Загалом передбачається будівництво 28-ми свердловин. Це дасть змогу скоротити викиди метану в атмосферу повітря на 35 тисяч тонн на рік або на 156,79 тисячі тонн за 2009—2012 роки», — йшлося в повідомленні Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Київській області.

«У нас в області є близько 37-ми (офіційних) звалищ... І більшість із них через переповнення скоро будуть закриватися... Наприклад, п’ятий полігон площею 10,17 гектара, що розташований на території Рожівської сільради Броварського району, за проектом через два роки буде закриватися. Тобто через два роки він буде офіційно закритий і в подальшому утримуватиметься за державні кошти. І от коли ми переходимо в стадію утримування, з’являється питання отримання додаткової енергії, що утворюється всередині сміттєвих пластів. Тобто робляться свердловини, а звідти природнім чином виходить газ-метан. Його ж можна використовувати! І в передових країнах він використовується дуже активно — для підігріву води, опалення житла тощо... Це газ природного походження і його треба максимально використовувати! Цього газу вистачає надовго: на даному полігоні накопичення йшло понад 20 років, тож сміття там багато... Сказати, коли газ закінчиться, важко. Його там такий об’єм! До того ж, він постійно регенерується за рахунок нового сміття. А воно на звалищі складається так: шар сміття — шар землі, знову шар сміття — шар землі... Об’єм звалища, на жаль, від цього не зменшиться, проте воно даватиме енергію», — розповідає деталі технології проектів в ексклюзивному інтерв’ю «Дню» Олександр Чабанов.

За його словами, від створення такого газодобування «нам нікуди не дітися»... «Ми це будемо робити, однозначно! Адже коли полігон закривається, це не означає, що звідти всі ідуть, — його ж треба й надалі утримувати... І компанії, що візьметься за полігон, треба буде його зачищати, завозити ѓрунт, посадки робити тощо. Ну й газ добувати. Це піде на компенсацію затрат в подальшому...» — аргументує чиновник.

Хоча глобальну проблему з переповненими сміттєзвалищами газодобування на полігонах не вирішить, проте збирати цінний метан й використовувати його краще, аніж просто випускати в атмосферу й дихати ним, аргументують у держуправлінні. «Насправді дана технологія вже застаріла, вона дуже стара. Нові технології — сміттєспалювальні та сміттєперероблювальні заводи. Такі ж захоронення — це вчорашній день. Подібне було актуальним років двадцять тому!» — зізнається Чабанов...

То виходить, що ми як ноу-хау впроваджуємо застарілі технології?! «Це більш інвестиційне питання. Тому що це вигідний рентабельний бізнес у всьому світі. Він не оподатковується, тому даний вид бізнесу — дуже гарне капіталовкладення!» — натомість говорить начальник держуправління. За словами Чабанова, такі проекти привернуть увагу бізнесу до ніші переробки сміття, тому нинішніх інвесторів у газодобування треба «на руках носити»...

ти інвесторів на руках, за такою логікою, мали б і в Білій Церкві, й в Підгірцях, на чиїх полігонах також планується впровадити подібні проекти.@TT

«У селі Підгірці планується добування метану... Проте поки що ніяких угод не заключено, договорів не складено. Утім, я думаю, що вже 2012 року там почнуться розробки», — розповідає «Дню» ситуацію з даним полігоном директор департаменту утилізації відходів ВАТ «Київспецтранс» Геннадій Малярчук. За його словами, така робота сповнена різноманітних ризиків. Зокрема, коли проект добування метану пробували реалізувати на полігоні в селі Пирогово, жодна зі свердловин не дійшла до газу, бо на бури й сверла намотувалися троси...

Утім, що заважає використовувати метан (який отруює навколишнє повітря) у корисних цілях на полігоні Білої Церкви — невідомо. Адже ще 2005 року місцеве підприємство виявило ініціативу реалізувати такий проект на місцевому звалищі, знайшло японського партнера й подало всі запити в державні органи. Проте почувши всіляку підтримку своїх дій на словах, навіть персональні згоди, на ділі підприємство отримало бюрократичний спротив органів місцевої влади, про що навіть у Держуправлінні охорони навколишнього природного середовища в Київській області невідомо. Там «День» запевнили, що «міська влада обома руками «за»!»...

«2005 року наш місцевий підприємець зустрілася з японською компанією «Щимідзу», яка зацікавлена в розробці проекту цього звалища. Японці мають інтерес через те, що, знешкодивши певну кількість біогазу в Україні, матимуть змогу використати ці квоти і відповідним чином їх організувати для своїх промислових підприємств... Попередні домовленості почали реалізовуватися. Також участь брав один із науково-дослідних інститутів «Біомаса», який виступив посередником у переговорах, тому що в них уже відпрацьовані ці технології. Попередні дозволи на виконання дослідницьких робіт щодо експертизи, є там біогаз чи нема, було надано. І на сьогоднішній день дійшли до питання, що потрібно реалізувати цей проект, — розповідає «Дню» заступник міського голови міста Біла Церква Валерій Гнатюк. — Але у зв’язку з тим, що полігон є власністю територіальної громади, рішення має приймати сесія міськради. Тому такий проект договору було винесено на розгляд сесії, але, на жаль, не підтримано. Його зняли з розгляду до опрацювання, бо виникло питання щодо розподілу можливих прибутків...».

Такої думки про дії білоцерківської влади представник підприємства — ініціатора проекту Володимир Карась: «Згідно намічених заходів, планувалося на полігоні побутових відходів спорудити завод із відкачування метану, основного джерела екологічного забруднення повітря міста. Отриманий метан після відповідної очистки повинен був постачатися на котельню міста. При цьому мешканці отримували подвійний зиск: очищалося повітря міста і здешевлювалися послуги на комунальне гаряче водопостачання. По завершенню відкачки метану за кошти інвестора планувалося здійснити рекультивацію полігону, тобто повністю знешкодити його дію на довкілля, а це значна економія коштів із місцевого бюджету. Одночасно намічалося впровадити технологію утилізації свіжих відходів. Останні повинні були відвозитися з міста не на полігон, а на сміттєпереробний завод за околицю міста, де є готова земельна ділянка для будівництва. Цей завод мав випускати зі сміття ряд корисної продукції за екологічно чистою технологією. Для нормального господаря, в даному випадку органів місцевого самоврядування, такі пропозиції — як манна небесна. Адже, по суті, місцевій громаді безкоштовно запропоновано ліквідувати екологічного монстра — полігон твердих побутових відходів, що розташований у межах міста, й одночасно вирішити проблему утилізації свіжих відходів. При цьому від бюджету міста не потрібно було ні копійки. Проте органи влади міста не підтримали ініціативу підприємця, підкріплену наявністю реального інвестора і його бажанням співпрацювати».

За його словами, майже два роки місцева влада розглядає прохання, причому не в одному варіанті, про надання дозволу розпочати реалізацію запланованих екологічних проектів із поліпшення навколишнього природного середовища. «Складається враження, що влада в Білій Церкві або взагалі відсутня, або в неї повністю атрофоване почуття поваги до власних громадян. Інакше чим пояснити той факт, що, незважаючи на встановлений двомісячний термін розгляду звернень, органи місцевої влади до цього часу не надали хоча б яку-небудь відповідь?! Наприклад, прямо повідомити, що мешканцям міста і без наших пропозицій по покращанню екології міста живеться гарно, а тому вони нікому не потрібні, або ще краще: прямо зазначити, що пропозиції готові прийняти до реалізації, але у випадку, якщо вони будуть подані іншими компаніями, які трохи більше наближені до сьогоднішньої влади... Вищезгаданий підприємець не стала чекати «зеленого світла» від нинішнього режиму владних структур. Знайшла можливість розпочати роботу з будівництва сміттєпереробного заводу в іншому місці. Він обслуговуватиме південну частину Київської області. Уже віднайдено й оформлено земельну ділянку під будівництво, ведеться співпраця з потенційними інвесторами, вибираються оптимальні варіанти технологій...» — обурюється Володимир Карась.